|
|
10.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оголошено закупівлю послуги з поточного середнього ремонту автодороги. До кінцевого строку подання тендерних пропозицій виникла необхідність коригування проектно-кошторисної документації, що в свою чергу викликає необхідність внесення змін до технічного завдання. Однак внесення зазначених змін призведе до зміни очікуваної вартості у зв’язку зі зміною вартості будівельних матеріалів, деяких видів робіт тощо.
Стаття 23 Закону визначає порядок внесення змін до тендерної документації, однак, тендерна документація, відповідно до статті 22 Закону, не містить інформації про очікувану вартість. Очікувана вартість зазначається в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів, а також у Річному плані закупівель.
У зв’язку з викладеним, прошу надати консультацію, чи можливо внести зміни в Річному плані закупівель до очікуваної вартості вже оголошеної закупівлі, потім відповідних змін до оголошення про проведення процедури відкритих торгів та технічного завдання тендерної документації, чи необхідно відміняти закупівлю та оголошувати нову на іншу очікувану вартість.
Позиція контролюючого органу – необхідно відміняти закупівлю та оголошувати нову на іншу очікувану вартість. Обґрунтування – лист МЕРТУ №3302-06/29640-06 від 14.09.2016, але, на думку замовника, зазначеним листом врегульовано дещо інші питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA
|
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Запит від ТОВ “Вінницька будівельна компанія”,
щодо оприлюднення інформації про закупівлю
ТОВ “Вінницька будівельна компанія” було учасником відкритих торгів на закупівлю робіт, пов’язаних з об’єктами будівництва завершеного чи незавершеного будівництва та об’єктів цивільного будівництва (45200000-9) “Будівництво 81-квартирного житлового будинку, місто Вінниця, вулиця Стрілецька, 23, військове містечко № 1” (шифр 1193- жб-11), що оголошені Міністерством оборони України, ідентифікатор закупівлі UA-2016-11-22-001476-a, оприлюднене у системі PROZORRO 22.11.2016 р., (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-22-001476-a) –
- 11.01.2017 р. була визнана переможцем у даній закупівлі;
- 07.02 2017 р. процедура даної закупівлі була відмінена, у зв`язку з тим, що замовник не встиг підписати договір, оскільки не була продовжена довіреність на підписанта;
- не погодившись із даною відміною замовника, нами був позов до суду про зобов’язання замовника укласти договір на закупівлі робіт;
- 03.05.2017 р. набрало законної сили рішення господарського суду м.Київ, яким було зобов’язано замовника:
1. Забов`язати замовника підписати договір
2. Продовжити термін підписання
На сьогоднішній день замовник має бажання підписати (укласти) договір, але технічно не має можливості його розміщення на сайті Прозорро.
Керуючись п.13 ч.1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі»:
Просимо надати роз’яснення –
1. Які дії необхідно вчинити замовнику, щоб виконати рішення суду.
2. Які дії необхідно вжити замовнику щодо розміщення звіту закінчення процедури закупівлі та щодо розміщення підписаного договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. При цьому статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за невиконання судового рішення.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням :
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У разі настання підстав, визначених частиною четвертою ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі", забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів, проте не зазначено ким повертається (Гарантом чи Замовником). Прошу надати роз'яснення чи обов'язково Замовнику протягом п'яти банківських днів надсилати на ім'я Гаранта лист про звільнення від зобов'язань за електронною гарантією у разі настання підстав, визначених ч. 4 ст. 24 Закону? Які дії Замовника, якщо тендерна пропозиція навіть не розглядається згідно Закону (вища ціна за результатами аукціону, подано одну тендерну пропозицію і торги відмінені)?. Заздалегідь вдячні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 24 Закону.
Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону визначено, що забезпеченням тендерної пропозиції є надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Відповідно до частини першої статті 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Поряд з цим статтею 568 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється зокрема у разі закінчення строку дії гарантії, відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Таким чином, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону, замовник керується положеннями ЦК України та у залежності від суб’єкта, який виступає гарантом, відповідними актами законодавства, які регулюють відносини виконання та припинення таких гарантій.
Так, зокрема порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення).
|
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання.
Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Однак, з певних причин договір про закупівлю, до початку його виконання, був достроково розірваний за згодою сторін (і ініціативи учасника). При цьому жодних поставок товару та проплат за договором на момент його (сторони не приступили до виконання договору).
Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників). Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними. Адже Закон, як неодноразово зазначали фахівці Міністерства, не вимагає, щоб відкриті торги із зазначених підставі були відмінені двічі підряд.
Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою, договір за якою був розірваний до початку його виконання.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.
Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір.
Разом з тим Законом не передбачено можливості повторного застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту четвертого частини другої статті 35 Закону у разі розірвання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведеної переговорної процедури закупівлі.
|
|
|
26.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля № UA-2017-05-29-000638-c.Пропозиції учасників відхилені, торги відмінені. Учасники торгів позбавлені законного права на оскарження їх дискваліфікації в АМК України через відсутність посилання (кнопки "подати скаргу) на Prozorro. Прокоментуйте будь-ласка дану ситуацію і порекомендуйте інший спосіб оскарження неправомірних рішень Замовників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|