|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник (орган місцевого самоврядування) під час публікації тендерної документації наклав удосконалений електронний підпис. Публікація здійснена у 2021 році.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Тобто, у випадку якщо замовником є орган місцевого самоврядування при публікації тендерної документації він зобов'язаний використовувати виключно кваліфікований електронний підпис.
З цього постає декілька питань:
1) Як характерезується вищезазначене порушення (наприклад, порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, порушення законодавства в частині не відміни замовником закупівлі).
2) Чи є це таким порушенням, яке неможливо усунути у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
3) До компетенції якого органу відноситься розгляд та прийняття відповідних рішень щодо зазначеного порушення?
4) Які правові наслідки такого порушення?
5) Яка відповідальність за таке порушення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки зверталося до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2020 № 3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення стосовно використання кваліфікованих електронних підписів. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
|
|
02.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник під час проведення закупівлі UA-2021-05-24-001650-b у тендерній документаціїї «Додаток 4 «4. Довідку про наявність досвіду у виконанні договорів з бюджетними установам у табличному вигляді (таб. №1). Для підтвердження інформації необхідно додати копію договору (-ів) про виконання робіт, надати скан-копію оригіналу відгуку від замовника про досвід роботи з учасником .», нами було подано Вимогу на внесення змін до тендерної документації з посиланням "Є роз’яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з яким Ви можете ознайомитись за посиланням -https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f6ba9fe2-054a-4755-a01a-6cdf689e20b6&lang=uk-UA - Відповідь на запит 564/2021 -me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6 - Відповідь на запит 1064/2020." На що замовник відповів "Доброго дня! Уважно вивчивши Вашу вимогу стосовно аналогічного договору з бюджетними установам, повідомляємо наступне. Поняття «тендерна процедура (тендер)» має відношення до процедури – Відкриті торги, а в нашому випадку закупівля здійснюється за спрощеною процедурою закупівлі, тому в цій частині Ваша вимога не є актуальною. Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Текст закону не визначає ні перелік документів ні їх формулювання, зміст та обсяг, які підтверджують відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям та технічні якісні показники предмету закупівлі. Слід зазначити, що Замовник встановлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв та зазначає опис предмету закупівлі, а також зміст та спосіб подання відповідних документів самостійно, з урахуванням особливостей предмету закупівлі. Всі вимоги спрощеної процедури закупівлі, в тому числі технічний опис предмету закупівлі та вимоги до нього були розроблені з урахуванням специфіки робіт, дослідження відповідного ринку та практики проведення аналогічних процедур закупівель в електронній системі «ПРОЗОРО». Відмінність між договором заключеним із бюджетною установою (іншими словами – Замовником в розумінні Закону) та приватною установою є здійснення оплати в органах казначейства України, а також є можливість перевірити достовірність наданої інформації через електронну систему закупівель. Дані документи потрібні для гарантії виконання, вчасно та якісно, робіт, що є предметом даної закупівлі. Обставина відсутність досвіду співпраці із бюджетною установою не залежить від Замовника даної закупівлі, отримуйте відповідний досвід та при умові що будуть надані всі інші документи, що передбачені в даній закупівлі (чи в майбутніх) ми будемо раді з Вами співпрацювати. Підсумовуючи розгляд Вашого звернення, на думку Замовника не має потреби вносити зміни до умов даної закупівлі в цій частині. Дякуємо за звернення."
Чи правомірне рішення Замовника щодо відмови внесеня змін до тендерої документації? Чи буде правомірна дискваліфікація з причин відсутності аналогічного договору з "бюджетною установою" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону.
Оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі не передбачає розроблення та затвердження замовником тендерної документації, проте вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.
Своєю чергою, виходячи з частини третьої статті 14 Закону, умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні, встановлюються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Поряд з цим частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Таким чином, пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Поряд з цим відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Крім цього, рекомендуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
27.05.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було вжито заходи з проведення тендеру відкриті торги для укладення рамкової угоди на закупівлю Нафта і дистиляти 2021-2025 роки.
На даний момент 27.05.2021р. Замовник намагався провести дві процедури відкритих торгів для укладення рамкових угоди на закупівлю Нафта і дистиляти на 2021-2025 рік.
Перша процедура - Торги відмінено з причини допущення для участі в торгах менше трьох тендерних пропозицій (пункту 2 частини другої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Друга процедура - знову допущено до оцінки менше трьох тендерних пропозиції, та відповідно знову відхилили з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені на підставі: пункту 2 частини другої статті 32 Закону тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, а в разі застосування конкурентного діалогу, другого етапу торгів із обмеженою участю або здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками – менше трьох тендерних пропозицій.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Чи маємо право Замовник на даному етапі провести переговорну процедуру відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону, якщо торги відмінялись через відсутність достатньої кількості учасників два рази підряд, з врахуванням що закупівля була для укладення рамкової угоди.
Якщо ж на даному етапі неможливо проводити переговорну процедуру, то просимо надати роз’яснення, які ще правомірні заходи можливо вжити для забезпечення нашої установи Паливом на 2021-2025 р.р. до закінчення проведення тендерних процедур? Або провести переговорну процедуру з умовою що переговорна процедура закінчиться в момент підписання договору по укладанню рамкової угоди? Адже неможливо передбачити скільки ще разів доведеться проводити тендер, якщо учасники знов подадуть пропозиції, що не відповідатимуть умовам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Таким чином, замовник може застосувати переговорну процедуру по причині визначеній пунктом 1 частини другої статті 40 Закону у разі відміни процедури відкритих торгів.
Водночас Законом не передбачена можливість застосування переговорної процедури закупівлі у разі відміни двох процедур відкритих торгів для укладення рамкової угоди.
|
|
24.05.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: 1) якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Виникла ситуація: оголошували двічі спрощену закпівлю учасників не було, предмет закупівлі, його технічні, якісні харектеристики, вимоги до учасників не змінювалися, змінювалася лише очікувана вартість придмету закупівлі чи можна при таких умовах укладати договір без застосування процедур на підставі абз. 1 п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та інших умов, крім встановлених у цій статті, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У продовж чотирьох років (починаючи з 2018 року по 2021 рік) нами оголошувалися відкриті торги на предмет закупівлі Лот № 1 - Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Київського району міста Одеса, Лот № 2 - Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Приморського району міста Одеса, Лот № 3 – Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Малиновського району міста Одеса, Лот № 4 – Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Суворовського району міста Одеса).
Однією з умов тендерної документації є розташування клінікі у відповідному районі міста у відповідному лоті.
Упродовж 4 років жодних пропозицій щодо участі у Лоті № 4 Код Дк 021:2015 – 85200000-1 (ветеринарні послуги) стерилізація та вакцинація безпритульних тварин (котів/кішок) на території Суворовського району міста Одеса) не заявлялося, що в свою чергу призводило до скаргив мешканів міста щодо неможливості стерелізації безпритульних тварин (котів/кішок) на території Суворовського району міста Одеса.
Станом на теперішній час є потенційний учасник, який хотів би прийняти участь у переговорній процедурі і має ветеринарну клініку у Суворовському районі м. Одеси. Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ "про публічні закупівлі" якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до ч. 3. ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону.
Однак відповідно до ч. 7 ст. 17 ЗУ "Про пудлічні закупівлі" зазанчає, що тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника, що в свою чергу унеможливлює проведення переговорів та подальшого укладання договору.
Потенційний учасник який виявляє бажання прийняти участь у перговорній процедурі є пов'язаною особою з замовником (замовник здійснює контроль за їх діяльністю).
Однак, враховуючи те, що на території Суворовського району м. Одеси у продовж 4 років не було заявлено жодного учасника, чи можемо ми в данному випадку застосувати пункт 2 ч. 2 с. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" - відсутність конкуренції з технічних причин для проведення переговорної процедури з потенційним учасником такої категорії.
Просиимо надати роз'яснення.
посилання на закупівлі які не відбулися:
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-27-000738-b
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-05-010721-a
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-02-12-000874-c
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-03-02-002393-a
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-02-07-001735-c
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-02-27-000444-a
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-03-28-000300-b
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-06-07-000652-c
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-07-06-001774-a
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
Крім цього, з метою створення конкурентного середовища під час проведення закупівлі замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку. Так, згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|