|
01.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Питання щодо визначення замовником виду закупівлі при проведенні протягом року закупівель, згідно річного плану, за одним тим самим предметом закупівлі (кодом ДК) з урахуванням сум, що не перевищують вартісних меж, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", із змінами, або у разі виділення замовнику додаткових коштів. Тобто, якщо замовник відповідно до річного плану у січні поточного року провів закупівлю (допорогова закупівля відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону до 19.04.2020) «Дезинфікуючі засоби» на суму 150 000,00 грн., у лютому провів допорогову закупівлю аналогічного товару на 150 000,00 грн., в травні та липні 2020 проводить спрощені закупівлі (відповідно до п. 28 ч.1 ст.1 Закону) того ж самого товару на суму 190 000,00 грн. та 180 000,00 грн. відповідно. Чи потрібно замовнику, з метою уникнення порушень ч.10 ст. 3 Закону враховувати суми по раніш проведеним закупівлям того ж самого товару і послуг (за одним кодом ДК) та проводити в подальшому відкриті торги/відкриті торги з публікацією англійською мовою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06.
Водночас повідомляємо, що про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті №688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA.
|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Нами були оголошені відкриті торги з публікацією англійською мовою. Після закінчення терміну подання тендерних пропозицій, на етапі "предкваліфікації" у одного з учасників не відображалась банківська гарантія. Учасник повідомив, що банківська гарантія завантажена ним разом з тендерною пропозицією, відповідно до вимог тендерної документації та вимог Закону у розділ "Цінова пропозиція" відповідного майданчику. Але так як у відкритих торгах з публікацією англійською мовою на етапі "предкваліфікації" тендерні пропозиції не відображаються, банківська гарантія також не відображена. Учасник надав підтвердження з відповідного майданчика та від ДП "Прозорро" про наявність завантаженого фалу гарантії, у відповідний термін. Підкажіть наступне: 1) чи маємо ми право допустити учасника до аукціону враховуючи викладені факти; 2) чи трактується дана ситуація у тлумаченні статей 26 та 29 нової редакції Закону; 3) при оскаржені рішення Замовника про відмову від участі в аукціоні учасника чи є це підставою для звернення до АМКУ учасника з метою допущення його до аукціону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні, електронною системою закупівель автоматично розкриваються всі файли тендерної пропозиції, крім інформації про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначено статтею 31 Закону, зокрема не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції.
Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Поряд з цим абзацом третім частини восьмої статті 18 Закону передбачено, що скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частинами другою і дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
29 березня 2017 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» оголосило відкриті торги з публікацією англійською мовою (UA-2017-03-29-000650-a) за предметом закупівлі Будівництво об'єкту: "Реконструкція причалу №7 інв. № 061510 Одеського морського порту" The construction of a project:"Reconstruction of berth No. 7 inv. number 061510 of Odessa sea port".
За результатами відкритих торгів (UA-2017-03-29-000650-a), 24.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний трест ЧМП» (далі – Підрядник) та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії ДП «АМПУ» (надалі – Замовник) укладено Договір підряду на виконання робіт № 1390-В-ОДФ на виконання робіт з будівництва об’єкту: Реконструкція причалу №7 інв. № 061510 Одеського морського порту.
При виконанні робіт за Договором, з’ясовувались обставини, які не могли бути враховані при складенні проекту, написанні технічного завдання, проведенні закупівлі, оскільки особливості будівництва в таких складних умовах виключають можливість врахування усіх чинників, які можуть виникнути під час виконання того чи іншого виду робіт.
Враховуючи зазначене, було прийнято рішення щодо коригування проектної документації та 22 березня 2019 р. оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів (UA-2019-03-22-000011-a) за предметом закупівлі «Будівельні роботи та поточний ремонт» за кодом ДК 021:2015 45000000-7 (Проектно-вишукувальні роботи «Реконструкція причалу №7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою Митна площа, 1/2 Приморського району м. Одеса. Коригування).
Надалі, за результатами публічної закупівлі (UA-2019-03-22-000011-a), укладено Договір № 2588-В-ОДФ-19 від 04.06.2019 р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «АМПУ» та ТОВ «Морбудпроект» на виконання «Проектно-вишукувальні роботи «Реконструкція причалу №7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою Митна площа, 1/2 Приморського району м. Одеса. Коригування».
У зв’язку з виконанням робіт «Будівельні роботи та поточний ремонт» за кодом ДК 021:2015 45000000-7 (Проектно-вишукувальні роботи «Реконструкція причалу №7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою Митна площа, 1/2 Приморського району м. Одеса. Коригування), прогнозовано буде змінено обсяг робіт, строк виконання робіт та вартість будівельних робіт.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати консультацію з питань публічних закупівель, щодо можливості застосування переговорної процедури закупівлі щодо виконання додаткових робіт при Будівництві об'єкту: "Реконструкція причалу №7 інв. № 061510 Одеського морського порту", після отримання позитивного висновку експертизи за проектом «Проектно-вишукувальні роботи «Реконструкція причалу №7 (інв. № 061510) Одеського морського порту за адресою Митна площа, 1/2 Приморського району м. Одеса. Коригування» зі зміненими умовами виконання будівельних робіт (обсяг робіт, строк виконання робіт, вартість будівельних робіт) та можливості укладення договору з попереднім виконавцем цих робіт.
Додатково просимо роз’яснити умови правомірності застосування переговорної процедури закупівлі в вищеописаній ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 738/2020, 1308/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=084f7c86-7c51-4c66-9632-c03ea3d70a0e&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
12.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати консультацію у відповідності до п. 13 частини першої ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 року №114-ІХ), (далі – нова редакція Закону), щодо наступного.
Замовником розпочато процедуру закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою до введення в дію нової редакції Закону, а саме 1.04.2020 року. В період оскарження рішень Замовника було подано скаргу до органу оскарження, а саме 11.06.2020 року, тобто під час дії вже нової редакції Закону.
У відповідності до абз. 5 пункту 3 частини другої ст. 40 нової редакції Закону замовником як виняток може бути застосована переговорна процедура закупівлі «…. оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;» .
Чи має право замовник провести переговорну процедуру закупівлі на підставі абз. 5 пункту 3 частини другої ст. 40 нової редакції Закону?
Заздалегідь вдячні за консультацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Поряд з цим пунктом 3 частини другої статті 40 Закону визначено перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю.
Так, відповідно до абзацу п’ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
У свою чергу, визначення поняття “конкурентна процедура закупівлі (тендер)” наведено в пункті 13 частини першої статті 1 Закону.
Таким чином, умова застосування переговорної процедури закупівлі, визначена абзацом п’ятим пункту 3 частини другої статті 40 Закону, застосовується саме у разі оскарження тендеру (конкурентної процедури закупівлі), що проводиться відповідно до вимог Закону в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019.
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник оголошує відкриті торги на поточний середній ремонт дороги у технічному завданні передбачено дві частини, одна з яких містить виготовлення проектно-кошторисної документації, інша-виконання робіт, відповідно до проектно-кошторисної документації, а також встановлено вимогу, щодо надання в тендерній пропозиції динамічної договірної ціни учасником, в якій повинна бути передбачена оплата експертизи проектно-кошторисної документації. Чи можливо Замовнику поєднувати ці дві роботи? Чи можливо оголошувати відкриті торги з публікацією англійською мовою, не маючи експертного звіту та проектно-кошторисної документації? Чи це є законним зі сторони Замовника?Якщо ні, то якими нормативно-правовими актами регулюється необхідність проведення проектно-кошторисних робіт, потім експертного звіту, а після цього відкритих торгів на закупівлю поточного ремонту дороги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо порядку визначення предмета закупівлі робіт.
При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|