|
04.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Замовник 28.10.19 публікує план на очікувану вартість 175 000 грн, потім створює закупівлю на 1 послугу з тією ж очікувану вартість. А станом на 04.11.19 р у замовника постала потреба додати ще одну послугу до даної закупівлі (у зв'язку з тим,що відкриті торги, які були оголошені раніше, де послуга також була одна,не відбулась, а послуга конче потрібна) та збільшити відповідно очікувану вартість та кількість послуг з внесенням відповідних змін відповідно до ЗУ. Постала потреба в зміні плана закупівлі, але внести зміни виявилось неможливим.Відсутня функціональна можливість редагування після створення закупівлі. Поясніть будь ласка чому ДП Прозорро не дотримується вимог закону "Про публічні закупівлі", а саме ст. 4, 18,23? Відповідно до якої норми закону відсутня можливість редагування річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9eacb765-16f1-4f02-bf48-b5d21ebd4c72&lang=uk-UA у запиті 645/2019.
Також зазначаємо посилання на актуальні статті ресурсу Prozorro Інфобокс, що містять інформацію з питання, зазначеного у зверненні: https://infobox.prozorro.org/updates/richniy-plan-zakupivel-ta-yogo-statusi
|
|
28.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Чи можливе відхилення тендерної пропозиції учасника на етапі кваліфікації закупівлі за типом процедури- відкриті торги з публікацією англійською мовою, якщо на етапі прекваліфікації тендерну пропозицію було допущено до аукціону, але саме на етапі кваліфікації Замовник отримав офіційну інформацію щодо невідповідності тендерної пропозиції учасника кваліфікаційним вимогам встановлених Замовником. АМКУ тлумачить, що в Законі не прописано можливості відхилення тендерних пропозицій учасників на етапі кваліфікації, саме у міжнародній закупівлі, тому не можна приймати рішення щодо відхилення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому схоже за змістом питання було розглянуто у запиті № 995/2017 розміщеному за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=26e24f0c-0512-4c93-88fd-3c0918e9785b&lang=uk-UA
Питання алгоритму здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій, у разі здійснення закупівлі очікувана вартість якої перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт розглянуто в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24704
Таким чином Закон містить різні алгоритми здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій в залежності від очікуваної вартості.
Крім того, інформуємо, що з питання алгоритму проведення відкритих торгів додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/procedura-vidkriti-torgi
|
|
28.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Вищий навчальний заклад має навчальний корпус та гуртожиток. Чи потрібно при плануванні та розробленні тендерної документації робити поділ на лоти( навчальний корпус - як установа, гуртожиток-як побутовий споживач)? Чи можливе проведення однієї процедури закупівлі -"Відкриті торги" за двома вище вказаними лотами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідь на питання міститься в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8
|
|
23.10.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо Вас надати консультацію з наступного питання.
Процедура – відкриті торги. Два учасника. 17.09.2019 переможцем обрано першого учасника. У цей же день протокол розгляду тендерної пропозицій першого учасника та повідомлення про намір укласти договір оприлюднені замовником в електронній системі. 25.09.2019 другим учасником подана скарга про Оскарження визначення переможця. Колегія АМК України 27.09.2019 прийняла скаргу до розгляду. 15.10.2019 Колегія АМК України постановила що замовник зобов’язаний скасувати рішення про визначення першого учасника переможцем процедури закупівлі (16.10.2019 о 20:54 була опублікована результативна частина рішення Колегії АМК України, 18.10.2019 о 23:22 було опубліковано все рішення).
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, і перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги (в нашому випадку це 16.10.2019), то нам незрозумілі наші дії. На виконання рішення Колегії замовник відхиляє першого учасника, але ж для розгляду наступного пройшли усі строки за Законом, а якщо ми повинні розглянути наступного учасника, то відповідно до якого пункту Закону? Чи після відхилення першого, ми повинні відмінити тоги з причини неможливості усунення порушень, що виникли через виявлення порушення законодавства з питань публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 28 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Разом з тим, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Таким чином, у разі скасування замовником рішення про визначення переможця на виконання рішення органу оскарження, замовник відхиляє пропозицію такого учасника якщо його пропозиція не відповідає умовам тендерної документації та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною у строки, визначені Законом.
Водночас відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
|
|
23.10.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання.
Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Однак, з певних причин договір про закупівлю не був підписаний у строк 35 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір і переговорна процедура була відмінена.
Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників) і з тим самим учасником. Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними.
Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено подібні відповіді за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fdde64e-aa6f-4a2a-847f-e4fa3dc49042&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|