|
10.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідно до результатів конкурсного відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами ТОВ "Українська енергетична біржа" отримала першочергове право на організацію та проведення аукціонів. Публікуючи «Місячний індекс базового навантаження» в торговій зоні «ОЕС Україна», біржа забезпечує прозорість і дає ринку надійний довідковий сигнал. Базова ринкова ціна формує важливу основу для операцій учасників ринку.
«Місячний індекс базового навантаження» – розрахований накопичувальним підсумком показник середньозваженої ціни в торговій зоні «ОЕС України», що визначається шляхом ділення загальної вартості реалізованої електричної енергії базового навантаження (без ПДВ) на загальний обсяг реалізованої електричної енергії базового навантаження, за періодом постачання, що охоплює повний календарний місяць, який є наступним відповідно до розрахункового (М+1).
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи можна зазначений «Місячний індекс базового навантаження», який публікується ТОВ "Українська енергетична біржа", відносити до поняття «біржові котирування»?
2. Чи можна у договорі про закупівлю електричної енергії прописати порядок зміни істотних умов договору відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 Закону враховувати «Місячний індекс базового навантаження», як «біржові котирування», для всіх учасників енергетичного ринку, не дивлячись на те, що аукціони з продажу електричної енергії ТОВ "Українська енергетична біржа" здійснюються тільки за двосторонніми договорами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення значення «Місячний індекс базового навантаження» до поняття «біржові котирування»
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Під час проведення відкритих торгів нашою установою була отримана тендерна пропозиція, яка після проведення електронного аукціону стала найбільш економічно вигідною. Проте у складі тендерної пропозиції учасник надав аналогічний договір, укладений між двома підприємствами, де керівником є одна і та ж сама особа. Підписаний такий договір з обох боків виконачими директорами, тобто різними особами. Поняття "пов'язані особи" в розумінні Закону України "Про побублічні закупівлі" не розповсюджується на учасника закупівлі та його контрагента по аналогічномку договору. Питання: чи має уповноважена особа законодавчі підстави ставити під сумнів такий аналогічний договір. Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
|
|
08.12.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абз. 4 п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону Украхни "Про публічні закупівлі" на період дії карантину закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для спрощених закупівель.
В листі від 30.09.2021 р. 3304-04/47893-07 Мінекономіки зазначено, що ця норма стосується закупівлі всіх інших необхідних товарів і послуг для боротьби з COVID-19, та не містить обмежень щодо вартості таких предметів закупівель. І визначення товарів та послуг, які будуть закуповуватися шляхом застосування спрощених закупівель, здійснюється замовником самостійно. і немає обмежень щодо вартості таких предметів закупівель. Йдеться про гранично високу вартість для застосування спрощених закупівель? А що з тоді закупівлями до 50 тис. грн? Їх також необхідно проводити як спрощені? Чи в загальному порядку - прямий договір, допорогова чи прозорромаркет.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, абзацом четвертим пункту 3-1 розділу X Закону установлено, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель.
Отже, незалежно від вартості предмета закупівлі товару, роботи, послуги, у тому числі, якщо вартість є меншою 50 тисяч гривень або перевищує 200 тисяч гривень, замовник здійснює закупівлі товарів, робіт та послуг, що зазначені в абзаці четвертому пункту 3-1 розділу X Закону, із застосуванням встановленого статтею 14 Закону порядку проведення спрощених закупівель
|
|
08.12.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наше Товариство має намір взяти участь у спрощеній закупівлі на закупівлю послуг.
Ознайомившись з вимогами, що зазначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вбачається, що Замовник встановив кваліфікаційний критерій, що відображений у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
- наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
В той же час Замовник встановлює в оголошенні, що «Виконавець зобов’язується надати передбачені договором послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних/співвиконавчих організацій».
Проте, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Наше Товариство планує взяти участь у даній спрощеній закупівлі на закупівлю послуг з залученням спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців для підтвердження своєї відповідності такому критерію, як наявність працівників.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі».
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Враховуючи вказане, прошу надати роз’яснення:
- чи можна вважати умову щодо заборони учасникам залучати субпідрядників/співвиконавців для надання послуг для підтвердження своєї відповідності такому критерію як наявність працівників у спрощеній закупівлі правомірною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частин першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
Оголошення про проведення спрощеної закупівлі не передбачає встановлення замовником кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.
При цьому відповідно до частини третьої статті 14 Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Згідно з частиною п'ятою статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Отже, умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас вимога щодо залучення до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону) обо'язково зазначається в тендерній документації при проведенні відкритих торгів.
Поряд з цим, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
07.12.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Використовуючи право суб’єкта господарської діяльності, та виходячи з принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а також забезпечення виваженого справедливого балансу між учасниками публічних закупівель, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі » з урахуванням складності, коштовності, важливості закупівель та з метою запобігання придбання фальсифікатів, дотримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, а також виниклим питанням щодо встановлення вимоги – надання учасниками - гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні, просимо Вас надати роз’яснення з приводу наступного :
- Чи є правомочним встановлення в тендерній документації Замовником вимоги – надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні в розумінні ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі ».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|