|
|
07.06.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Основним законодавчим актом, що визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт i послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки i оборони, а також інших товарів, робіт i послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки i оборони є Закон України «Про оборонні закупівлі» та постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (зі змінами) (далі – Постанова № 1275), якою визначено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості).
Керівними нормативно-правовими актами для діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – Агенція) є постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (зі змінами) (далі – Постанова № 494), яка визначає Порядок використання Агенцією коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та наказ Міністерства оборони України від 04.08.2023 № 449 (зі змінами), що уповноважує Агенцію на виконання функцій служби державного замовника, визначає порядок взаємодії останньої із усіма сторонами процесу оборонних закупівель та уповноважує Агенцію на укладення державних контрактів (договорів).
Відповідно до пункту 43 Особливостей державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі». Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Укладення державним замовником державного контракту (договору) здійснюється відповідно до Особливостей, зокрема на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. При цьому в такій комерційній пропозиції зазначаються зокрема, але не виключно загальна вартість (ціна) та умови оплати (пункт 45 Особливостей).
Пунктом 48 Особливостей встановлено, що істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених Постановою 1275.
Наразі до Агенції звертаються контрагенти за державними контрактами (договорами) з пропозицією укласти додаткові угоди, предметом яких буде збільшення ціни товару за державним контрактом. При цьому контрагентами пропонується передбачити (встановити) ціну товару за державним контрактом, враховуючи коливання валютного курсу, вищу ніж коливання офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним Банком України, з дня укладення державного контракту до дня укладення відповідної додаткової угоди про збільшення ціни товару за державним контрактом.
Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно таких питань:
чи можливо укладення Агенцією додаткової угоди до державного контракту (договору), якою передбачати зміну ціни товару за державним контрактом у зв’язку зі зміною витрат виконавця на придбання іноземної валюти за курсом вищим ніж встановлено умовами державного контракту;
чи може збільшення ціни товару за державним контрактом в зв’язку зі зміною курсу іноземної валюти перевищувати відсоток коливання курсу іноземної валюти, встановленого Національного Банку України, за аналогічний період.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Інформуємо, що відповідь на схоже питання розміщено за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bde98f4f-431e-44c4-bc0d-02681f887cd2&lang=uk-UA
Питання зміни істотних умов державних договорів (контрактів) укладених на закупівлю озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд викладені в п. 48 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275), а саме: істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
- коригування обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків державного замовника;
- поліпшення якісного стану предмета закупівлі за умови, що таке поліпшення не призведе до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в державному контракті (договорі);
- продовження строку дії державного контракту (договору) та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, істотної зміни обставин, затримки фінансування замовником, - за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в державному контракті (договорі);
- погодження зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) в бік зменшення - у разі встановлення в державному контракті (договорі) порядку зміни вартості (ціни);
- зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов надання пільг з оподаткування - пропорційно зміні таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно зміні податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни розміру мінімальної заробітної плати та/або прожиткового мінімуму, зміни курсу іноземної валюти, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”;
- зміни ціни в державному контракті (договорі), під час виконання якого було змінено технічні, технологічні, інженерні рішення, що дають можливість отримати поліпшені результати, та параметри предмета державного контракту (договору) під час його виконання, що підтверджуються відповідними обґрунтуваннями.
Крім того, слід зауважити, що відповідно до вимог п. 43 Постанови № 1275 порядок проведення закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд , у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках. Разом з тим, інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
|
13.05.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь-ласка, чи повинен замовник розробляти свою ТД з урахуванням МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗДІЙСНЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ НА ПЕРІОД ДІЇ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ ТА ПРОТЯГОМ 90 ДНІВ З ДНЯ ЙОГО ПРИПИНЕННЯ АБО СКАСУВАННЯ? Чи може замовник на закупівлі електричної енергії брати свою , стандартну ТД, яка відрізняєтся від тієї, що була затверджена Мінекономки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону , проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Міністерство економіки України як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, 07.05.2024 Мінекономіки наказом № 11712 затвердило методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - наказ № 11712) відповідно до статті 9 Закону та положень постанови № 1178.
Метою Методичних рекомендацій є підготовка рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації, у тому числі проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) (далі – договір).
Цими Методичними рекомендаціями визначено механізм та орієнтири для замовників (споживачів), які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням.
Методичні рекомендації складаються з розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, що можуть використовуватися замовниками під час підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі електричної енергії, обсяги закупівлі та специфіку закупівлі електричної енергії.
З огляду на викладене, використання Методичних рекомендацій є правом замовника.
|
|
|
09.05.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Хочемо надавати послугу виробництва електричної та теплової енергії на когенераційних газопоршневих машинах для теплових мереж міста та бюджетних установ. Теплова мережа надає газ, наша компанія на власному обладнанні, встановленому на котельні, виробляємо електричну та теплову енергію, яку теплові мережі використовують в господарчій діяльності. Хочемо одержувати плату за вироблений кВтгодину електричної енергії або за мотогодини роботи обладнання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання визначення замовниками предмета закупівлі під час здійснення публічних закупівель міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку.
Водночас Мінекономіки наказом № 11712 затвердило методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - наказ № 11712) відповідно до статті 9 Закону та положень постанови № 1178.
Метою Методичних рекомендацій є підготовка рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації, у тому числі проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) (далі – договір).
Цими Методичними рекомендаціями визначено механізм та орієнтири для замовників (споживачів), які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням.
Методичні рекомендації складаються з розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, що можуть використовуватися замовниками під час підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі електричної енергії, обсяги закупівлі та специфіку закупівлі електричної енергії. З огляду на викладене, використання Методичних рекомендацій є правом замовника.
При цьому повідомляємо, що відповідно до положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі; формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів газового палива та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
Крім цього, інформуємо, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.
Тому, з порушеного питання щодо провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, пропонуємо звертатися до вищевказаних органів.
|
|
|
07.05.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Додаток 2 Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону “Про публічні закупівлі” вимагається - На підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) Учасник має надати, п.п.п.1.1.3. копії/ю документів/а на підтвердження виконання не менше, ніж одного договору, зазначеного в наданій Учасником довідці (усі видаткові накладні та ТТН-ліс). Звертаємо Вашу увагу на той факт , що згідно Наказу від 27.09.2021 № 621 Про затвердження Інструкції з ведення електронного обліку деревини, п. 36. Вивезення деревини із місць заготівлі на склади лісокористувача (нижні, проміжні склади, цехи переробки та інші підрозділи) власним чи найманим транспортом здійснюється на підставі ТТН-ліс, сформованої в КПК. П. 37. Переміщення деревини між складами підрозділу лісокористувача, де одна і та ж відповідальна особа, здійснюється на підставі ТТН-ліс. Тобто оформлення ТТН ліс здійснюється коли однією з сторін яка переміщує деревину є лісокористувач, в той же час якщо при виконанні постачання товару за аналогічним (аналогічними) за предметом закупівлі договору (договорами), виконується постачання товару між Постачальником який не є лісокористувачем та Замовником, то такий Постачальник не має складати ТТН ліс та надавати їх на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). В такому випадку підтвердженням досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) є первинні облікові документи, а саме Видаткові накладні. Вимагаємо виключити вимогу про надання ТТН-ліс на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
2. Згідно Додатку 3 Технічна специфікація п. Учасник-переможець повинен мати склад чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області. Встановлюючи зазначену вимогу Ви суттєво обмежуєте кількість потенційних Учасників. Зазначена вимога не є обґрунтованою, оскільки кількість товару та кількість місць постачання є не настільки великими, щоб потребували наявності складу чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області. Відповідно до рекомендацій Антимонопольного комітету України (надалі АМКУ), які зазначено у листі №4-13-рк від 31.03.2020р: - частина 60: 1 Дискримінація учасників, це встановлення замовником вимог до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізовані порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включення до тендерної документації дискримінаційних умов призводить до необгрунтовано звуження кола потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які СПРОМОЖНІ виконати умови договору, брати участь у конкурсі. Вважаємо, що встановлення вимоги щодо наявності складу чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області, є дискримінаційною. Відповідно до Закону України '"Про публічні закупівлі":- одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників (частина перша статті 5); - замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина четверта статті 5). На підставі вищенаведеного просимо видалити дискримінаційні вимоги та внести зміни до тендерної документації.
Чи обов’язковим є зміна тендерної документації відповідно до даних вимог, згідно з законодавством???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 212/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5c67a02c-0083-4133-973b-7d43db8506da&lang=uk-UA
|
|
|
03.05.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Встановлення системи відеонагляду це послуги, чи роботи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", та у запиті № 656/2023 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Водночас відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|