Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Громадськості / Доступ до публічної інформації
Доступ до публічної інформації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
30.01.2024 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
608 / 593
У тендерній документації (далі – ТД) встановлено технічні вимоги до предмета закупівлі – капітальний ремонт, у тому числі «Вимоги щодо формування договірної ціни»: «Вартість тендерної пропозиції учасника на виконання робіт – це договірна ціна на весь обсяг робіт, яку учасник згоден виконати. Договірна ціна розраховуються по об’єкту в цілому. Вид договірної ціни – динамічна.» Інформація про спосіб документального підтвердження відповідності запропонованої пропозиції технічним вимогам повинна бути підтверджена документами, зокрема розрахунком ціни тендерної пропозиції, який включає в себе договірну ціну та підтверджуючі розрахунки за статтями витрат, а саме:  «Договірна ціна»;  пояснювальна записка;  розрахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами;  локальні кошториси до «Договірної ціни»;  розрахунки до документа «Договірна ціна»;  підсумкова відомість ресурсів до локальних кошторисів. Тобто учасник надає розрахунок ціни тендерної пропозиції, який включає в себе договірну ціну та підтверджуючі розрахунки за статтями витрат з метою підтвердження виконання робіт згідно з технічним завданням. При цьому дуже часто учасники під час складання договірної ціни та/або кошторисної документації припускаються помилок, наприклад: 1) зазначено вид Договірної ціни у невідповідності до вимог ТД 2) Договірну ціну, у якій враховано ризики, при цьому вид договірної ціни – динамічна або; 3) Є помилки в обсягах та одиницях виміру у підтверджуючих розрахунках за статтями витрат тощо. Чи вважаються невідповідності вимогам тендерної документації та законодавства, яких учасники припустилися під час складання договірної ціни та/або кошторисної документації та які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі такими, що їх виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі - роботи. Чи зобов’язан Замовник розміщувати повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей?
Відповідь
27.09.2023 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
1183 / 1170
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія-В» (код ЄДРПОУ 41716575) (надалі – Товариство), в особі директора Зайцевої Олени Володимирівни, просимо надати роз’яснення з наступного питання. Наше Товариство є виробником металопластикових вікон, дверей (надалі – Товар) та бере участь у публічних закупівлях через електронну систему закупівель Prozorro і за результатами цих закупівель укладає договори із публічними замовниками. Проте, після уточнюючих замірів проведених нашим підприємством реальні розміри товару, який необхідно замінити відповідно до закупівлі можуть відрізняютися на кілька сантиметрів від розмірів товару, які заявлені у тендерній документації, як в бік зменшення так і в бік збільшення. 1. Просимо надати роз’яснення як діяти нашому Товариству у випадках якщо: - реальні розміри товару після замірів відрізняються на кілька сантиметрів в бік зменшення; - реальні розміри товару після замірів відрізняються на кілька сантиметрів в бік збільшення. 2. У випадках якщо реальні розміри товару відрізняються на кілька сантиметрів від розмірів товару, заявлених у тендерній документації, чи повинно наше підприємство поставити товар за реальними розмірами після замірів чи наше підприємство повинно поставити товар за розмірами, які вказані у тендерній документації Замовника, з врахуванням того, що нашим підприємством буде поставлено весь обсяг товару у штуках відповідно до обсягу заявленого у тендерній документації ? Також, просимо вказати чи не буде порушенням чинного законодавства України з боку нашого Товариства у такому випадку: - Замовником, знову ж таки, визначено обсяг закупівлі Товару в одиницях виміру – штуки. Також, Замовником у тендерній документації вказано конкретні розміри товару. Після проведення уточнюючих замірів, реальні розміри відрізняються на кілька сантиметрів в менший бік, від розмірів товару зазначеного у тендерній документації. Після цього, нашим Товариством здійснено поставку Товару у обсязі вказаному в тендерній документації (обсяг визначено Замовником у штуках). Проте, розміри поставленого нами товару відрізняються на кілька сантиметрів в менший бік, від розмірів товару, заявлених у тендерній документації.
Відповідь
26.04.2023 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
996 / 998
Скажіть будь ласка: Якщо згідно постанови КМУ 1275 оборонний замовник організовує послуги харчування шляхом закупівлі не продуктів харчування замовником а саме готових послуг їдалень/харчування, "Під ключ", Тобто продукти купує надавач послуг й готує з них їжу, Замовник купує готову послугу (од.виміру - добова видача), то чи треба вимагати від надавача послуг та публікувати ціну продуктів харчування які він купує та з яких він готує їжу? Та інформацію по строкам оплати за такі харчові продукти (товари)? (навіщо замовнику знати строки оплати за товари які купує не він)
Відповідь
17.08.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2622 / 2605
Доброго дня! Ситуація наступна: закуповуються лікарські засоби комунальним некомерційним підприємством за рахунок коштів, отриманих в результаті виконання договорів, укладених з Національною службою здоров’я. Відповідно до статті 1. «Визначення термінів» Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року № 5007-VI: 1). ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару; 2).гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання; 3). постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода) - сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок, та прибутку. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни товару. При формуванні ціни враховується норма Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року № 955 « Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби»: установити на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів. В ціновій пропозиції є колонка ціна за одиницю товару, без ПДВ грн.. яка вже повинна враховувати 10 % надбавку. Одиниці виміру товару – ампули. Замовник рахує: Вартість 1 ампули з надбавкою 10 % магнію сульфат= 38,48 грн. за уп. / 10 ампул в упаковці*1,1 (10% макс. надбавка) = 4,2328 грн., округлюємо = 4,23 грн. Учасник рахує: Вартість 1 ампули магнію сульфат = 38,48 грн./ 10 ампул= 3, 848 грн. за ампулу без ПДВ, округлюють одразу = 3,85 грн. за од. без ПДВ Вартість 1 ампули магнію сульфат з надбавкою 10 % = 3,85 грн. *1,1 (10% макс.надбавка) = 4,235 грн = 4,24 грн. Тобто, Учасник, для заповнення колонки з назвою: «Ціна за одиницю товару, грн., без ПДВ» провів округлення ціни двічі. Питання: 1. Хто порахував вірно Замовник чи Учасник, враховуючи вимоги цінової пропозиції? 2. Який нормативно-правовий документ регламентує математичні правила/правила нарахування надбавок – алгоритм? 3. Чи є нормативно-правовий документ, в якому зазначено яким чином, скільки разів відбувається заокруглення ціни ? Якщо так-зазначте. Дякую!
Відповідь
06.07.2021 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
3186 / 3388
В технічних вимогах до спрощеної закупівлі, а саме до предмету закупівлі "Капітальний ремонт спортивного залу НВК (за кодом ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) містяться об"єми робіт, тобто дефектний акт, який містить об’єми робіт (найменування робіт і витрат, їх кількість та одиниці виміру), а "Підсумкова відомість ресурсів" не відображається. Чи є обов"язковим вказувати в технічних вимогах до даного предмету закупівлі "Підсумкову відомість ресурсів"? Якою нормативно-правовою базою слід керуватися? Дякуємо за відповідь!
Відповідь
1 2 3
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2