|
|
20.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня колеги.
Просимо надати коментар щодо винятку вказаного в пункті 8 частині 13 визначених постановою №1178 від 12.10.2022р. особливостей, а саме - у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, у того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі.
Тобто чи можливо застосовувати даний виняток про 50 % до договору про закупівлю, який укладений до вступу в дію цієї постанови?
Аналогічне питання до пункту 6 частині 13 визначених постановою №1178 від 12.10.2022р особливостей, де вбачається, що мається на увазі процедура, проведена за новими правилами, а не процедура закупівлі, що була проведена до вступу в дію цієї постанови.
Зазделегіть дякуємо за надання роз'яснень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 1156/2022 ,розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
|
16.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Якщо закупівля робіт (відкриті торги) була здійснення у 2021 р. згідно Закону, а в даний час у Замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт. Чи може Замовник скористатись п. 13 п.п 8 Особливостей (затверджених постановою КМУ від 12.10 2022 р. № 1178) та укласти договоdір без застосування відкритих торгів (Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (дал - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Пунктом 13 Особливостей встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів. Такі положення встановлені у тому числі для випадку, передбаченого підпунктом 8 пункту 13 Особливостей у разі, коли у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, у того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі. З огляду на викладене, оскільки постанова № 1178 прийнята Урядом на виконання вимог Закону, встановлює саме особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники здійснюють закупівлі керуючись цими Особливостями. |
|
|
10.11.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
28.10.2022 я опубліікував на Вашому сайті запит № 1091/2022 стосовно порядку визначення предмету закупівлі для централізованого водопостачання: 4111000-3 -- Питна вода - є ТОВАР чи 65110000-7 -- Розподіл води - є ПОСЛУГА. Я щиро вдячний, що представники Уповноваженого органу з Державних закупівель вчасно і "обгрунтовно" надали відповідь.
По-перше, Ваше посилання на відповідь по аналогічному запиту №"1414/2021 щодо визначення предмету закупівлі при закупівлі теплової енергії ніякої аналогії немає з моїм запитом. До того ж закупівля теплової енергії однозначно визначена керівними документами як товарна продукція. А от з постачанням води набагато складніше і не однозначно.
По-друге, красиво відсилати мене на процедуру пошуку відповіді в розділі "Консультації з питань закупівлі" є мяко кажучи не зовсім коректно.
Переконливо прошу представників Уповноваженого органу уважно ознайомитись з текстом мого запиту і надати конкретну обгрунтовану відповідь на нього. Надіюсь на розуміння.
Уповноважена особа КЕВ м. Вінниця Олександр УМАНСЬКИЙ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації; Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок) встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. При цьому предмет закупівлі у конкретному випадку визначається замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону та Порядку. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
31.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У Водоканалу міста виникла потреба в закупівлі додаткового (не запланованого раніше) товару - мотопомпи для відкачування та перекачування стічних вод на орієнтовну суму 400,0тис. грн. Кошти на закупівлю виділені з місцевого бюджету. Застосовуватись мотопомпи будуть на об'єктах критичної інфраструктури (каналізаційних насосних станціях) з метою запобігання підтопленню об'єктів в умовах аварійних чи то планових відключень насосного обладнання, зокрема через перебої в постачанні електричної енергії та інші ситуації, що можуть виникати в умовах воєнного стану.
Аналізуючи ринок відповідних товарів наше підприємство дійшло висновку, що в Україні такий товар не виробляють, виробництва окремих його частин чи комплектуючих скоріш за все теж не здійснюється. В переліку товарів, що вже пройшли реєстрацію та містяться в переліку товарів з достатнім ступенем локалізації, зокрема в електронній системі закупівель prozorro, потрібного нам обладнання не міститься.
Як бути підприємству з закупівлею необхідного обладнання, а потреба є обов'язковою і нагальною до того ж замінена бути чимось іншим аналогічним не може, якщо дотриматись вимог закону про локалізацію стосовно конкретного товару не є можливим через банальну відсутність в Україні виробництва як всього товару в цілому так і його комплектуючих.
Чи має право підприємство в такому випадку закупити необхідний товар без врахування вимоги закону щодо закупівлі товару в 2022року із ступенем локалізації виробництва в Україні не менше 10%, які документи та обґрунтування для цього повинно мати?
|
|
Відповідь
|
|
Крім цього, за результатами зустрічі 02.11. 2022 з народним депутатом України Кисилевським Д. Д. та представниками Федерації роботодавців України стосовно проблемних питань застосування вимог щодо наявності ступеня локалізації виробництва товарів під час здійснення публічних закупівель, Мінекономіки поінформувало суб’єктів сфери закупівель листом від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”.
При цьому зазначаємо, що Мінекономіки отримало численні звернення від суб’єктів сфери закупівель з подібних питань. У зв’язку з цим, оскільки Закон України від 16.12.2021 № 1977-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”, який має на меті модернізацію та забезпечення сталого розвитку виробничо-експортного потенціалу промислового сектору національної економіки, поліпшення економічного становища України, збереження існуючих і створення нових робочих місць, підвищення добробуту громадян, розроблений групою народних депутатів України, та ураховуючи частину третю статті 21 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, згідно з якою комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України, Мінекономіки звернулося листом від 20.10.2022 № 3311-02/71029-01 (додається) до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку (далі - Комітет) з проханням надати роз’яснення щодо шляхів вирішення існуючих проблем в межах чинного законодавства або розглянути можливість внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі". Порушені у вашому запиті питання також враховані у зверненні до Комітету. Листом від 18.11.22 No 04-16/13-2022/197694 (додається) надійшла відповідь від Комітету.
Водночас з питання відсутності у переліку необхідних товарів з підтвердженим ступенем локалізації пропонується звертатися додатково до Федерації роботодавців України з метою надання переліку суб'єктів господарювання, які виробляють вищезгадані товари, та їх контакти для сприяння включенню такими виробниками своїх товарів до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації.
|
|
|
28.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Запитання стосуються тлумачення тексту«Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості). затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Постанова).
Запитання : Якщо термін «договір про закупівлю» вживається в усіх положеннях Особливостей, у значенні, наведеному у Законі, і якщо ч.13 Особливостей передбачає як закупівлі без застосування так і закупівлі із застосуванням (на вибір замовника) відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, то чи вірними є наступні ствердження?:
«Урахування обмежень та вимог першої , другої, шостої, дев’ятої частин ст. 41 Закону, визначених у частині 17 Особливостей, та вимог у частинах 18,19,20,21 Особливостей обов’язкове лише при укладанні договорів про закупівлі що укладаються між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі відкритих торгів/або електронного каталогу для закупівлі товару .
Існує нагальна потреба у визначенні у Особливостях вимог при укладанні договорів про закупівлю, які не є такими у значенні, наведеному в Законі, (та/або що укладені без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару), у зв’язку з тим, що вимоги до зазначеного виду договорів про закупівлю при їх укладанні у Особливостях є невизначеними, і у цьому випадку визначаються лише вимогами Закону.
У Законі єдиний вид договору про закупівлю, який не підпадає під визначення терміну «договір про закупівлю» згідно п.6) ч.1 ст.1.Закону визначений окремо у ч. 3 Статті 3. Як «договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель».
В Особливостях введений новий термін виду закупівлі, а саме «закупівля без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару», який міститься лише у ч. 13. Особливостей. Але за аналогією з ч.3.ст.3 Закону у Особливостях не введено відовідний термін, що визначає договір, укладений за результатами такого нового виду закупівлі, а саме на приклад «Договір про закупівлю, укладений без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару». Замісць цього у частинах 17,18,19,20,21 залишено термін «Договір про закупівлю», який згідно ч.2 Особливостей є договором про закупівлю у розумінні Закону, тобто вимоги цих частин Особливостей стосуються лише тих договорів про закупівлю згідно п.10 та.п.13 Особливостей , які є «договорами про закупівлю» у розумінні визначеному Законом".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1048/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=364b4bc3-df19-440c-9c82-9b02ad3da8e6&lang=uk-UA
|