|
|
20.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЙСІК ГРУП» просить надати роз’яснення щодо використання договору сумісної діяльності при участі у тендерної закупівлі, що полягає у наступному :
Визначення договору про сумісну діяльність дається у ст. 430 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) - за таким договором сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети (будівництво і експлуатація якогось спільного об'єкту тощо). У податковому законодавстві аналогом сумісної діяльності є поняття спільної діяльності без створення юридичної особи.
Отже, характерною особливістю саме договорів про сумісну діяльність є визначення сторонами одного з учасників на якого покладається керівництво і ведення спільних справ учасників договору (ст.431 ЦК). Для здійснення своїх повноважень такий учасник має отримати відповідну довіреність від решти учасників. Чинне податкове законодавство покладає на нього також ведення податкового обліку результатів спільної діяльності, окремо від обліку власної діяльності такого учасника.
Крім цього, договори про спільну (сумісну) діяльність мають включати такі положення:
- чітке визначення спільної господарської мети учасників договору
- склад і розмір внесків (майно, майнові права, кошти, бази даних, тощо), порядок їх використання і можливості розпорядження ними учасниками договору
- порядок покриття спільних витрат і збитків
- частки учасників у об'єкті, що створюється внаслідок спільної діяльності, порядок його подальшого використання.
Враховуючи вищенаведене, у зв’язку з недостатнім опитом у виконанні певних видів робіт, Товариство планує укладати та використовувати договори сумісної діяльності для участі у тендерної закупівлі.
А том, просимо надати роз’яснення чи буде даний договір вважатися достатнім для надання його Замовнику, у разі участі у тендерної закупівлі, для підтвердження належної кваліфікації у роботах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас, відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
У свою чергу, поняття об’єднання підприємств визначено статтею 118 Господарського кодексу України. Так, згідно з частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України об’єднання підприємств є юридичною особою.
Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 17 частини другої статті 22 Закону, учасник може залучати до виконання робіт суб’єктів господарювання як субпідрядників.
При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути саме суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.
|
|
|
07.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ціна за одиницю товару (природний газ)з кінця жовтня зросла більше ніж на 20% у порівнянні із ціною узгодженої на момент укладання договору.
Виконавець надав один висновок торгово-промислової палати, що підтверджує зростання ціни більше ніж на 20% від 01.11.2016 та другий висновок з торгово промислової палати від 22.11.2016 в якому засвідчується аналогічний діапазон цін. Також надано пропозицію внесення змін до договору шляхом укладання 2х додаткових угод.
Тобто, в порівнянні із ціною договору ціна дійсно зросла більше ніж на 20%, але два висновки торгово-промислової палати засвідчують одномоментне зростання ціни.
Виникає запитання: чи має право замовник вносити зміни до договору шляхом укладання 2х додаткових угод, почергово збільшуючи ціну за одиницю товару в сумі не більше ніж на 20%? Якою має бути ціна за одиницю товару в акті приймання-передачі, якщо протягом місяця буде узгоджено дві ціни, при тому, що в межах листопада коливання ціни не було?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить вичерпну відповідь щодо зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків.
|
|
|
07.12.2016
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ “Ледум” висловлює Вам свою повагу і звертається з проханням розглянути повідомлення про існуючі протиріччя між Порядком здійснення допорогових закупівель та ЗУ “Про публічні закупівлі”.
Пункт 6.4. Порядку здійснення допорогових закупівель (Далі - Порядок) надає можливість Замовнику зазначати конкретного виробника предмету закупівлі. Згідно цього пункту: “У вимогах до предмета Закупівлі, що містять посилання на певну торговельну марку (знак для товарів і послуг) або виробника, Замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях Учасників”.
Зазначення конкретного виробника порушує принципи визначені Порядком та ЗУ “Про публічні закупівлі”. А саме: принципи недискримінації учасників, добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням (п. 6.2 Порядку та ст.3 Закону).
Крім цього, надання права Замовнику визначати конкретного виробника порушує вимоги та принципи ЗУ “Про публічні закупівлі”, які розповсюджуються і на допорогові закупівлі.
Прикладом таких дій, є закупівлі згідно оголошень UA-2016-10-12-000273-c та UA-2016-10-21-000456-b.
Просимо Вас звернути увагу на ці протиріччя.
Надаємо Вам детальні пояснення та копії документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Вимога пункту третього частини другої статті 22 Закону про те, що технічна специфікація предмета закупівлі, яку повинна містити тендерна документація, не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника та якщо у разі таке посилання є необхідним, то воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”, стосується саме тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником під час здійснення процедур закупівель, що передбачені статтею 12 Закону.
Згідно з пунктом 5 Порядку здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок) одним з етапів проведення допорогової закупівлі є оголошення закупівлі. Відповідно до пункту 6 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в електронній системі закупівель інформацію про предмет закупівлі.
У свою чергу, згідно з підпунктом 6.4 Порядку у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на певну торговельну марку (знак для товарів і послуг) або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях учасників допорогових закупівель.
З огляду на зазначене, та оскільки сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону, вимоги Закону щодо порядку проведення процедур закупівель, у тому числі вимоги щодо визначення замовником технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, не поширюються на допорогові закупівлі.
Однак, замовникам слід ураховувати, що публічні закупівлі, у тому числі допорогові закупівлі, здійснюються за такими принципами, як зокрема добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому зазначаємо, що інформація щодо вирішення спорів, пов’язаних із проведенням допорогових закупівель, міститься в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
06.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може замовник встановлювати в ТД такі кваліфікаційні вимоги: 1) наявність в керівника проекту досвіду в сфері надання послуг, аналогічній предмету закупівлі не менше 15 років. 2) наявність в учасника досвіду в супроводженні більш ніж 20-ти угод аналогічних предмету закупівлі. 3) підтвердження участі в проведенні угод аналогічних предмету закупівлі, за якими відбулося підписання документів для їх завершення на території Європейського Союзу, протягом попередніх 5-ти років і загальна сума таких угод повинна перевищувати певну суму.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством.Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність критеріям та вимогам, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Водночас тендерні пропозиції подаються учасниками процедури закупівлі відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з тим виходячи з норм Закону, фізична/юридична особа має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі, та/або подати скаргу до органу оскарження, що стосується тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій.
|
|
|
05.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), оголошення № UA-2016-11-18-001303-c, Головний сервісний центр МВС (далі – ГСЦ МВС) у листопаді 2016 року розпочав процедуру закупівлі товару за предметом: «Машини обчислювальні, частини та приладдя до них – за кодом ДК 016:2010 – 26.20.1 (лазерні принтери – за кодом ДК 021:2015 – 30200000-1), (пристрій для друку)».
Кінцевий строк подання тендерних пропозиціє становив 05.12.2016 об 10 год. 00 хв.
25.11.2016 об 09 год. 32 хв. фізична/юридична особа звернулось із питанням щодо вищевказаної закупівлі, а саме:
«24.11.16 у Вас був аналогічний аукціон UA-2016-11-07-001314-c Ця закупівля є повторною від того аукціону чи Ви додатково закупаєте ще 300 од БФП ?».
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення щодо тендерної документації та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
За думкою ГСЦ МВС, вищевказане звернення не є по суті запитанням по роз’ясненню щодо тендерної документації та Замовник не повинен надавати та оприлюднювати роз’яснення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
ГСЦ МВС 30.11.2016 об 17 год. 49 хв. через Кабінет на авторизованому електронному майданчику «Е-tender» (адреса в мережі Інтернет – https://bid.e-tender.biz/) в електронній системі закупівель «Prozorro» намагався надати відповідь на звернення, але електронна система закупівель «Prozorro» не прийняла нашу відповідь, та система надала наступне роз’яснення: «Увага! Виникли помилки експорту відповіді до ЦБД».
Прошу врахувати, що ГСЦ МВС своєчасно надавав відповідь на звернення в електронній системі закупівель «Prozorro».
Прошу надати роз’яснення:
- щодо надання Замовником відповідей на звернення фізичних/юридичних осіб, які не є по суті запитанням щодо роз’ясненню до тендерної документації;
- яким чином рахується перебіг строків у нашому випадку, протягом якого Замовник повинен оприлюднити роз’яснення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому Законом не визначений та не обмежений зміст і перелік питань фізичних/юридичних осіб щодо роз’яснень стосовно тендерної документації та звернень щодо усунення порушень.
Разом з тим, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель, з технічних питань пропонуємо звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”.
|