|
|
07.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, просимо надати роз'яснення з приводу публікації протоколів розгляду та допущення до аукціонів тендерних пропозицій учасників по міжнародним аукціонам. На сьогоднішній день на майданчиках відсутній функціонал, який дозволяв би Замовникам завантажувати такі протоколи саме по міжнародним аукціонам, натомість протокол формується автоматично системою. Чи не буде це розцінюватися, як порушення вимог ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" де чітко вказано, що замовник самостійно оприлюднює, зокрема, протокол розгляду тендерних пропозицій? Працівники майданчиків підтверджують відсутність у Замовника можливості завантажувати протоколи розгляду по міжнародним аукціонам, при цьому, на сьогодні існує судова практика по аналогічним ситуаціям, так як автоматично сформований системою протокол не містить підписів членів тендерного комітету (Радник №1(100) січень 2020 ст.24). Виникає питання, чому ж тоді ні майданчики, ні система Прозоро, ні сам Уповноважений орган знаючи про те, що Замовники не по своїй власній вині здійснюють порушення ст.10 жодним чином не реагують? Які дії Замовника в такій ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 495/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d8078fb-4a58-4042-a97f-1136f33b5549&lang=uk-UA
|
|
|
31.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стаття 36 Закону України про публічні закупівлі визначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі та визначає випадки, за яких такі зміни можливі. Системний аналіз нормативних актів дозволяє зробити висновок, що збільшити вартість за одиницю товару в договорі підряду, укладеному в результаті процедури відкритих торгів, якщо внаслідок цього збільшується динамічна договірна ціна самого договору, майже неможливо, оскільки законодавчі підстави такого збільшення невичерпні та не включають ряд типових ситуацій. Так, наприклад, замовник при формуванні технічного завдання вказує технічні характеристики певних матеріалів та/або обладнання, необхідних для виконання робіт, не зазначаючи його марку та виробника. Такі матеріали/обладнання з аналогічними технічними характеристиками виробляються різними компаніями: як вітчизняними, так і іноземними. При цьому ціни таких виробників на аналогічні матеріали/обладнання з однаковими технічними характеристиками суттєво відрізняються: подекуди певні виробники втричі дорожчі. Розраховуючи тендерну пропозицію та намагаючись при цьому запропонувати роботи по конкурентній ціні, не маючи проекту та, відповідно, чіткої інформації щодо марки та виробника таких матеріалів/обладнання, учасник пропонує дешевший сегмент, який, при цьому, відповідає технічним вимогам замовника. Після отримання проекту для виконання робіт переможець постає перед проблемою: вказані в проекті матеріали/обладнання певного виробника втричі дорожчі, а отже, їх постачання підчас виконання робіт за цінами, визначеними в договірній ціні, приведе до суттєвих збитків для підрядника; збільшити договірну ціну, щоб компенсувати витрати – немає законних підстав, навіть при динамічній договірній ціні; поставити матеріали/обладнання дешевшого сегменту неможливо – невідповідність проекту є серйозним порушенням будівельних норм. Як наслідок, підрядник змушений або працювати собі в мінус, або ініціювати внесення змін в проектно-кошторисну документацію, на що замовник не хоче погоджуватись, оскільки в іншому випадку нестиме додаткові непередбачені ним витрати на зміну проекту. Просимо роз’яснити, в який спосіб повинен діяти підрядник за таких обставин.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".
Разом з тим, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Поряд з цим замовник має право зокрема за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
Водночас тендерна пропозиція подається учасником відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Ураховуючи викладене, під час підготовки тендерної пропозиції учаснику за потреби слід звертатись до замовника щодо надання роз"яснень та/або внесення відповідних змін до тендерної документації для можливості формування тендерної пропозиції.
При цьому учасник має право на оскарження. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
|
16.01.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» послуги з професійного навчання зареєстрованих безробітних за направленням служби зайнятості за різними професіями?
У роз’ясненні МЕРТ від 31.03.2017 №3302-06/10639-06 окреслено коло випадків на які не розповсюджується дія Закону. Так, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Згідно вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про зайнятість населення», професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, у тому числі в закладах освіти державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях віднесено ДО ПЕРЕЛІКУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ.
У п. 3 Наказу Мінсоцполітики від 16.05.2013 №296, із змінами, вказано, що відбір закладів освіти здійснюється для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання. За результатами відбору формується перелік закладів освіти для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання (далі - Перелік закладів освіти) для реалізації можливості вибору зареєстрованими безробітними закладу освіти для професійного навчання та (або) проживання у період навчання.
Отже, вибір закладу освіти є виключною прерогативою безробітного.
Служба зайнятості лише виконує функції щодо документального супроводу навчання безробітного та відшкодуванні витрат на професійне навчання, дана теза підтверджується змістом ч.3 ст. 35 ЗУ «При публічні закупівлі», де вказано, що організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, закладами освіти в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Крім цього, у пункті 4.1 примірної форми договору про організацію професійного навчання зареєстрованих безробітних у навчальному закладу (підприємстві, організації, установи), мова йдеться саме про розмір витрат, що пов’язані з професійним навчанням зареєстрованого безробітного.
Слід також зазначити, що Мінсоцполітики у своєму листі на Державну казначейську службу України №3010181018230001 вказувало на той факт, що питання забезпечення осіб з інвалідністю, технічними та іншими засобами реабілітації не підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі», обґрунтовуючи свою позицію тим, що придбання цих засобів здійснюється за індивідуальною заявкою особи та на підставі типового договору.
Кошти на професійне навчання зареєстрованих безробітних виділяються згідно КЕКВ 2282 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку".
Ваша думка? Всі Ваші посилання на аналогічні відповді я читав. Як і роз'снення від 31.03.2017 №3302-06/10639-06.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Водночас предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
При цьому відповідно до пукнту 6 розділу ІІ Порядку визначення послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої-п'ятої цифр національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, є вичерпний. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону.
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Вважаю дискримінаційними вимогами Замовника публічних закупівель щодо володіння Учасником досвіду виконання аналогічних договорів, які не дозволяють приймати участь у відкритих торга щойнозареєстрованим суб'єктам господарювання , та змінившим вид діяльності , або номенклатуру (сорт, марку) продукції постачання. 2. Дискримінаційними вважаю також вимоги Замовника подання якісних документів з результатами лабораторних досліджень на товар, що пропонується до постачання з вимогою наявності товару на складі вже на час торгів (товар планується до постачання і знаходится у виробника, або іншого суб'єкта господарювання) Таким чином обмежується коло учасників публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді надані у запитах №№ 229/2016 і 67/2019, з якими пропонуємо ознайомитися, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b04d041b-6b67-4a5f-bcc9-c961df07f3ff&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47129a99-ec11-458c-8a1c-cac07c8329c9&lang=uk-UA
|
|
|
09.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення з наступного питання щодо застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції, введення в дію якої відбудеться 19.04.2020 (далі – Закон).
Згідно пункту 5 частини сьомої статті третьої Закону якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Що вважається додатковими аналогічними робітами чи послугами? Якщо, наприклад, проведено тендер/спрощену процедуру за предметом: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку (ДК 021: 2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)», а саме: ремонт покрівлі, чи можна з урахуванням пункту 5 частини сьомої статті третьої Закону здійснити без застосування порядку проведення спрощених закупівель закупівлю за предметом: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку (ДК 021: 2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)», але не ремонту покрівлі, а іншого виду ремонту (наприклад: ремонт фасаду, під’їздів, трубопроводів, тощо) у межах капітального ремонту?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 нової редакції Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Таким чином, замовник може здійснити закупівлю робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у разі якщо протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю, і вартість яких не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Разом з тим дана норма передбачає укладення договору для можливості фактичного збільшення обсягу певних робіт або послуг, які зазначені в основному договорі про закупівлю, у разі необхідності.
|