|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення, щодо укладання договорів за Законом України «Про публічні закупівлі» чинний в редакції від 19.04.2020р.
До 19.04.2020р. згідно зведеному кошторису були виділені бюджетні кошти на виконання робіт по об’єкту «Реконструкція мереж вуличного освітлення від КТП-3607 по вул. Фруктова, вул. 8 Березня та від ТП-3804 по вул. Космонавтів, пров. Першотравневий, вул. 8 Березня, вул. 40 років Перемоги с.Коржове, Сватівського району Луганської області" у розмірі 290,500 тис грн. та були укладені Договори на суму приблизно 280 тис.грн. до набування чинності ЗУ«Про публічні закупівлі» , а саме:
1) Договір на проектування
2) Договір на технічний нагляд
3) Договір на експертизу проектно-кошторисної документації
4) Договір підряду на будівельно-монтажні роботи
Згідно зведеного кошторису на об’єкт також були укладені договори на технічний нагляд, експертизу кошторисної документації, авторський нагляд.
Всі вище перелічені договори були укладені до 19.04.2020р загальна вартість яких приблизно склала 280 тис. грн., що за Законом України «Про закупівлі» до 19.04.2020р вважалися допороговими та не потребували процедури тендерних закупівель.
В зведеному кошторисі на об’єкт були заплановані витрати ( виділені кошти) на оплату послуг на забезпечення влаштування комерційного обліку електричної енергії, яка надається постачальником послуг комерційного обліку, згідно Кодексу Систем Розподілу (облаштування вузлу обліку ), що складає 3,754 тис., але договір на цей вид послуг не був підписаний тому що, цей договір може бути укладений тільки після виконання будівельно-монтажних робіт.
Як тепер оформляти договір на облаштування вузлу обліку:
Варіант №1 -окремий договір (як закупівлю, яка не перевищує 50 тис грн..);
Варіант №2 -договір – який збільшує вартість вже укладених договорів по об’єкту (загальна вартість яких розраховується як сума: 280тис.грн+3,574тис.грн), що перевищує межу 50 тис.грн. та потребує проведення спрощеної процедури закупівель (ст.3,п.7, абзац 5 ЗУ « Про публічні закупівлі»);
Варіант №3 - договір на додаткові аналогічні роботи ( до договору на будівельномонтажні роботи) з процедурою укладання договору (згідно ст.40 п.2. абзац 5 ЗУ «про закупівлю») з використанням переговорної процедури (без проведення торгів)
З повагою,
ФОП ________________________ Пєтухов І.С.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
27.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пркуратура обвинувачує нас в порушення Закону, де ми визначили учасника переможцем без досвіду виконання договорів на авіаційних тренажерах типу Ми-24 (довідки є на виконання аналогічних договорів на тренажерах типу Ми-8) https://www.dzo.com.ua/tenders/5229099.
Я розумію, що надання послуг на аналогічному тренажері і є досвід виконання аналогічних договорів. Надайте будь ласка правове визначення аналогічних договорів (за кодом ДК, назвою прндмета закупівлі чи інш.) Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті № 599/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=45c3572e-8246-4411-afad-fb2764cc33ec
|
|
|
27.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи може замовник не відхиляти пропозицію учасника якщо учасник закрив документи що підтверджують кваліфікацію по статті 16 зокрема аналогічні договори. Замовник обрав цього переможця пояснюючи тим що у особистому кабінеті замовника не видно які документи конфіденційні, оскільки замовнику відкриті всі документи. Замовник звернув увагу після прийняття рішення про переможця закупівлі. Однак учасник дозавантажив ці документи у відритий доступ пояснюючи це тим що припустився помилки під час завантаження документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію про кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система). При цьому учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані системою до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (частина восьма статті 26 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною другою статті 28 Закону під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому частини другої статті 28 Закону.
Водночас абзацом другим частини другої статті 28 Закону визначено, що не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.
У свою чергу, перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 31 Закону.
Так, відповідно до абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в системі у разі, якщо учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено, що замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
|
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброї пори, доби
Відповідно до п. 3) ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник встановлює один або кілька кваліфікаційних критерії: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Відповідно до п. 22) ч. 1 ст.1 вище зазначеного закону, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Виникає наступне питання. Якщо замовник замовник встановлює такий кваліфікаційний критерій в тендерній документації та в цій же процедурі закупівлі товару є наприклад 50 найменувань, то чи повинен він вимагати щоби учасник підтверджував досвід виконання аналогічного договору відповідно до всіх найменувань? Оскільки ж в законі чітко вказано, що підтверрдження досвіду вимагається відповідно до предмету закупівлі, а передмет закупівлі це товари, роботи або послуги, які закуповуються в рамках процедури закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
При цьому відповідно до пункту 22 частини першої статті Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Так, наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Отже, аналогічним (аналогічними) є договір (договори) щодо того самого предмету закупівлі відповідно до коду Єдиного закупівельного словника та пункту 22 частини першої статті 1 Закону.
|
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник закупівель UA-2020-04-16-002504-c,UA-2020-04-16-002485-c, UA-2020-04-16-002108-c для підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним критеріям щодо наявності документально підтвердженного досвіду виконання аналогічного договору встановив, що під поняттям аналогічного договору розуміється договір з надання послуг (виконання робіт) з поточного середнього та/або капітального ремонту та/або реконструкції та/або будівництва автомобільних дорогах загального користування державного значення.
То б то, учасник у якого є досвід виконання аналогічних послуг на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення (які в 2017-2018 році входили в склад автомобільних доріг загального користування державного значення, балансоутримувачем яких була Служба автомобільних доріг певної області), та поточного дрібного ремонту на автомобільних дорогах загального користування державного значення - не може прийняти участь в цій закупівлі. Таким чинном замовник обмежує коло можливих учасників, що є дискримінаційною вимогою, що є порушенням ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Чинне законодавство не встановлює будь-яких технічних особливостей виконання ремонтних робіт на дорогах залежно від їх виду. Послуги (роботи) повинні надаватися (виконуватися) відповідно до таких нормативних документів:ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І.Проектування.Частина ІІ. Будівництво»; Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 та інші нормативні документи.
Просимо роз'яснити чим відрізняється поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення від такоже ремонту таких же доріг тільки місцевого значення. Чи є встановлення такої вимоги у тендерній документації дискримінаційним.
Зазделегідь вдячні за швидку відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1025/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9cd68820-576c-4fbb-a1c7-f83e3636f64e&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до Положення про Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 439 (далі – Положення), Укравтодор є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення та відповідно до покладених на нього завдань зокрема здійснює розроблення стандартів і норм з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за погодженням з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху, створення фонду галузевих будівельних норм, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|