|
10.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції, введеній в дію 19.04.2020 року, зазначено , що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Просимо роз’яснити, чи можна вказану норму Закону застосувати за умов, якщо у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, загальна вартість таких робіт є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону та не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру (відкритих торгів) проте такий тендер був проведений за старою редакцією Закону «Про публічні закупівлі» в 2019р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь стосовно додаткових аналогічних робіт міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведеного системою аукціону по відкритих торгах, було укладено договір на суму 27371000,00 грн. на реконструкцію гуртожитку. В процесі виконання договору виникла необхідність в закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника на суму, яка не перевищує 50 % від суми основного договору.
Згідно п 5. ч 2. статті 40 ЗУ “Про публічні закупівлі” закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Ми в термін три роки після укладання основного договору встигаємо розпочати переговорну процедуру, а дата договору, укладеного за результатами переговорки у строк не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення, виходить за трирічний термін після укладання основного договру. Тобто переговорна процедура завершиться після настання трирічного терміну після укладання основного договору.
Чи є це порушенням застосування переговорної процедури закупівлі згідно з п.5 ч.2 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Отже, замовник може застосувати/розпочати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пункту п’ятого частини другої статті 40 Закону протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру .
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівель”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
31.08.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно п 5. ч 2. статті 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Згідно п. 25 ч.1 статті 1 ЗУ публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Підкажіть, будь ласка, в розуміні Закону поняття "Закупівля" щодо переговорної процедури -це проведена процедура до моменту укладання договору або процедура в тому числі з укладанням договору? Укладання договору за результатами переговорної процедури (п.5 ч.2 стаття 40 ) входить у термін три роки чи ні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
27.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п.3, ч. 3. статті 29 Закону встановлено інші критерії оцінки із позначенням "зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі." Неодноразово звертали увагу, що замовники встановлюють неціновий критерій як "Найуспішніший досвід виконання аналогічного договору" у розмірі сум виконаних аналогічних договорів.
Прошу надати розяснення, чи має право замовник встановлючати нецінові критерії відповідно до переліку статті 16 Закону (наявність обладнання та матеріально-технічної бази, аналогічні договори, працівники та aінансова спроможність).
Чи слово "зокрема" означає, що перелік нецінових критеріїв відповідно до Закону є вичерпний?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.04.2021 № 3304-04/20327-06 “Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиці”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20327-06
Водночас замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
12.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що «оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, що критеріями оцінки є ціна та/або вартість життєвого циклу; та/або ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності цін, визначених системою «PROZORRO» ринковим цінам, які визначаються судовим експертом або спеціалістом у відповідному висновку.
При цьому вартість товарів та послуг придбаних за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, яка визначена конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації.
Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання:
- чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою?
- чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати та/або дорівнювати ринковій ціні такого майна.
- Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю?
- чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти?
- Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпну відповідь на питання надано у запиті № 1013/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=052f0c2f-8ae3-484d-809d-fe84dc86e2d9&lang=uk-UA
|