Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
27.07.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1823 / 1863
ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» є Замовником, що здійснює свою діяльність в окремій сфері господарювання в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та під час проведення закупівель діє виключно в межах чинного законодавства України. 14.07.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 № 1977-IX (далі - Закон). Законом, зокрема, передбачено тимчасово з 2022 року, строком на 10 років, визначити у відсотковому співвідношенні ступінь локалізації виробництва товарів, закупівля яких здійснюється у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень. Згідно пункту 6-1 розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону) уповноважений орган формує та веде перелік товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. Крім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування Закону зобов`язаний прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону. З урахуванням вказаних обставин, просимо надати: 1. Посилання на сторінку офіційного веб-сайту Міністерства економіки України, де оприлюднюється перелік товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва. 2. Перелік нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на виконання Закону.
Відповідь
15.07.2022 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
1977 / 2016
Згідно п. 61 Розділу Х Прикінцеві положення ЗУ «Про публічні закупівлі» в редакції від 14.07.2022 р. встановлено, що цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі", а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Просимо надати роз’яснення з приводу того, дія яких саме положень Закону України "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі", а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України впливає на застосування п. 61 Розділу Х Прикінцеві положення ЗУ «Про публічні закупівлі» в редакції від 14.07.2022 р.?
Відповідь
11.07.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2190 / 2052
Закупівлі замовників в сфері оборони за постановою №169 Постановою №169 в редакції Постанови №723 встановлено: 1. Установити, що в умовах воєнного стану: 1) замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”. Частина 9 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” говорить: 9. Особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Державні замовники визначені Постановою КМУ №363 (19 суб’єктів): В статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» вказано : 26) служба державного замовника - суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони Наразі служба державного замовника створена лише в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації – Постанова КМУ №181, якою положення про ДССЗЗІ , а саме підпункт 92 пункт 4, викладається в наступній редакції: “92) є замовником закупівлі товарів, робіт і послуг у сфері публічних закупівель, державним замовником у сфері оборони та уповноважує територіальні органи Адміністрації Держспецзв’язку, територіальні підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку, заклади, установи та організації, які входять до структури Держспецзв’язку, підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку, як служби державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб у сфері безпеки і оборони;” . ПИТАННЯ: Чи мають право інші військові формування та/або частини , вказані в п.9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» , які не є службою державного замовника згідно Закону України «Про оборонні закупівлі» , використовувати підпункт 1 пункту 1 Постанови №169 як підставу для укладання прямих договорів без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель , або вони мають застосовувати інші положення Постанови №169? . Або таким замовникам (інші військові формування та/або частини , вказані в п.9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» , які не є службою державного замовника згідно Закону України «Про оборонні закупівлі») слід використовувати інші підстави для прямих договорів?
Відповідь
04.07.2022 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
3479 / 3531
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення. Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.
Відповідь
29.06.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1816 / 1759
Доброго дня! В зв'язку з внесенням 29.06.2022 р. змін до Постанови №169 від 28.02.2022 прошу надати наступну інформацію. В новій редакції Постанови передбачено, що у разі, коли у профілі товару ел.каталогу розміщено 2 або більше пропозиції товару від постачальників, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників, якщо вартість товару становить або перевищує 200 тис. гривень. Отже, наприклад, при закупівлі палива (дизель, бензин) на суму 300 тис. грн в ел.каталозі наявно більш ніж 2 пропозиції постачальників. Замовник повинен (Постанова передбачає саме обов’язок, а не право використати лише ел.каталог в цьому випадку) здійснити запит цінових пропозицій. Постанова не передбачає в цьому разі використовувати спрощені закупівлі. При цьому ані Постанова №169, ані Порядок використання ел.каталогу не містить порядок дій замовника (крім направлення скарг Адміністратору – п. 49-52,63,64 Порядка, очікування розгляду скарги, та подальших дій, які лише через місяць або 3 місяця, усунуть пропозицію такого постачальника з каталогу). Якщо Постанова не містить альтернативи проведення закупівель замовником на суму понад 200 тис. грн при наявності встановленої кількості постачальників в ел.каталозі, чи може замовник самостійно встановити порядок проведення закупівель власним розпорядчим документом, та передбачити у разі неподання ЦП після одного разу, застосувати спрощену закупівлю в подальшому? Або чи можливо внести зміни до Постанови та передбачити альтернативу при ненаданні ЦП постачальниками, зважаючи на обмежені терміни закупівель та невизначеність дій замовника при використанні ел.каталогу у зазначеному випадку.
Відповідь
Попередня 1 ... 5 6 7 8 9 10 11 ... 72 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2