Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Лікарем, на підставі результатів аналізів було призначено хіміотерапія з імунотерапією (діюча речовина Pembrolizumab) У національному переліку лікарських засобів, які можна придбати за бюджетні кошти, відсутній препарат з такою діючою речовиною.Препарат дороговартісний (119000грн/1процедура яка повинна проходити один раз у три неділлі.Питання: керуючись ст. 49 Конституції України, ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я, положень Постанови Кабінету Міністрів України № 1303 від 17.08.1999 року «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань», положень Постанови Кабінету Міністрів України № 333 від 25 03.2009 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.12. 2017 р. № 1081 «Про деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», Постанови Кабінету Міністрів України №180 від 16 березня 2017 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», ст. 1, ст.4, ст. 7, ст. 11, ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», як оплатити лікування пенсіонеру отримуючому мінімальну пенсію, інваліду 3 групи таке лікування?Дякую

Відповідь

20.02.2020

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

3302 / 3302

У разі закупівлі Товару до 50 тисяч гривень на виконання вимог частини 3 ст.3 Нової редакції Закону Замовник обов’язково повинен оприлюднити звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівлі. Підпунктом 6 ч. 1ст.1 Нової редакції Закону визначено, що «Договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. В той же час в ч.3 ст.3 Нової редакції Закону зазначено, що звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівлі (надалі – Звіт) повинен зокрема містити інформацію про дату укладання та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів). Питання: Якщо сума непередбачуваної закупівлі складає 50-1000 грн. (або іншу суму до 50 тис.грн.), чи Замовник зобов’язаний укладати договір про закупівлю, чи все ж таки з метою уникнення бюрократизації дрібних закупівель можлива закупівля такого Товару за рахунком – фактурою? Якщо під формулюванням «документ (документи), що підтверджують придбання товару (товарів)» мається на увазі будь-який платіжний документ, а не лише договір, то тоді як зазначати у звіті закупівлю за рахунком (як приклад) господарських товарів на суму 2000 грн. , де у рахунку можуть бути: 39830000-9 Продукція для чищення: Мило господарське Порошок пральний Мило рідке 33760000-5 Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки: Папір туалетний Рушники целулозні 39220000-0 Кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування: Губка для миття посуду Пакети для сміття Більшість постачальників за дрібними закупівлями відмовлятимуться виписувати безліч рахунків за дріб’язковими сумами. Крім того, звітування по них потребуватиме введення в штат підприємств додаткових одиниць, які тільки і займатимуться нікому не потрібним звітуванням.

Відповідь

12.02.2020

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

3426 / 3439

Запитання Львівське комунальне підприємство «Міський центр інформаційних технологій» є оператором фіксованого телефонного зв’язку загального користування. Згідно пункту 2 та 5 частини 4 статті 2 закону «Про публічні закупівлі» ми не вносили в річний план між операторські розрахунки за передачу трафіка, послуг взаємо підключення та ін. У зв’язку з внесенням змін в закону «Про публічні закупівлі» які набирають чинності з 20.04.2020р. «забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг» абз. 9 пункту4 ч.1 ст.1 закону «Про публічні закупівлі» не відноситься до діяльності в окремих сферах господарювання і не підпадає під пункт 5 ч. 6 статті 3 нової редакції закону, також в новій редакції відсутній абз. 5 ч. 5 статті 2 закону «Про публічні закупівлі». Як нам діяти з включенням в річний план та закупівлями послуг міжоператорських розрахунків за передачу трафіка, послуг взаємо підключення та ін. які підпадають під дію закону «Про Телекомунікації», «ПРАВИЛ здійснення діяльності у сфері телекомунікацій» затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації 19 листопада 2019 року № 541. У зв’язку з тим, що відповідь необхідна для правильної організації діяльності Львівського комунального підприємства «Міський центр інформаційних технологій», відповідь прошу надати у найкоротший термін.

Відповідь

11.02.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

6383 / 6277

З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI. Згідно з частиною першою статті 16 нової редакції Закону Замовник вимагає від учасників ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Згідно частиною першою статті 17 нової редакції Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у ПРОЦЕДУРІ ЗАКУПІВЛІ та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі у разі наявності підстав, передбачених пунктами 1 – 13 частини першої цієї статті. Частиною другою статті 17 нової редакції Закону, встановлено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у ПРОЦЕДУРІ ЗАКУПІВЛІ та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Процедурами закупівель у відповідності до статті 13 нової редакції Закону є: ВІДКРИТІ ТОРГИ; ТОРГИ З ОБМЕЖЕНОЮ УЧАСТЮ; КОНКУРЕНТНИЙ ДІАЛОГ, ПЕРЕГОВОРНА ПРОЦЕДУРА ЗАКУПІВЛІ. Водночас, згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 цього Закону СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛІ – це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 нової редакції Закону. При цьому статтею 14 нової редакції Закону не передбачено встановлення замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі кваліфікаційних критерії та вимог, передбачених статтею 17 цього Закону, до учасників спрощеної закупівлі. Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 14 нової редакції Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. У зв’язку з цим просимо роз’яснити, чи має право замовник під час проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ встановлювати в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі (або в окремому файлі) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 нової редакції Закону, та/або вимоги до учасників про відсутність підстав, встановлених статтею 17 цього Закону, а також інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

Відповідь

07.02.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4166 / 4093

Доброго дня, колеги, Прошу допомогли розібратися у такій ситуації. Як відомо у квітні цього року вступають в дію зміни до Закону «Про публічні закупівлі». З-поміж іншого, у статті 2 означеного Закону визначено діяльність в окремих сферах господарювання, яка має відмінності від аналогічного переліку «окремих сфер» у діючій редакції Закону. Такі зміни призводять до того, що деякі суб’єкти господарювання перестануть підпадати під визначення «Замовник», а інші, навпаки почнуть здійснювати закупівлі відповідно до Закону. Виходячи з вище наведеного, виникає запитання щодо порядку завершення процедури закупівлі, яка розпочата до введення в дію змін до Закону. Тобто, які дії суб’єкта господарювання, який є замовником у розумінні чинної редакції Закону, але перестане бути замовником у розумінні змін до Закону, у разі оголошення ним у березні (умовно) відкритих торгів, проте укласти договір він зможе не раніше травня (умовно)? Продовжити проведення відкритих торгів чи відмінити процедуру та здійснити закупівлю відповідно до внутрішніх порядків? І навпаки: які дії суб’єкта господарювання, який НЕ є замовником у розумінні чинної редакції Закону, але СТАНЕ замовником у розумінні змін до Закону, у разі оголошення ним у березні (умовно) допорогової закупівлі, проте укласти договір він зможе не раніше травня (умовно)? Продовжити проведення допорогову закупівлю чи відмінити її та оголосити відкриті торги відповідно до Закону? Аналогічна ситуація із «допороговими» та «спрощеними» закупівлями. Чи потрібно буде відміняти «допорогову» закупівлю, якщо замовник не встигне укласти договір за результатами аукціону до введення в дію змін до Закону? Завчасно вдячна за допомогу!

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2