|
|
13.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент капітального будівництва Вінницької міської ради є Замовником в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» та має в своїй структурі відділ технічного нагляду за об’єктами будівництва.
Просимо надати роз’яснення, чи вірно ми розуміємо, що у зв’язку з введенням в дію з 19.04.2020р. нової редакції ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (а саме обов’язкове введення спрощених закупівель) департамент капітального будівництва, маючи в своїй структурі відділ технічного нагляду за об’єктами будівництва, повинен, крім усіх інших закупівель, закупляти послуги технічного нагляду (за умови вартості послуг від 50,0 т.грн до 1,5 млн. грн.) та фактично буде позбавлений можливості приймати участь у таких закупівлях як учасник торгів з поданням пропозицій, оскільки згідно вимог цивільного законодавства, замовник і виконавець робіт не можуть бути однією особою ?
Чи навпаки все ж такі Департамент капітального будівництва може здійснювати технічний нагляд власними штатними працівниками, що діють в інтересах замовника, без проведення спрощених закупівель і це не буде суперечити нормам закону ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах №478/2020, 58/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62b71eef-db8d-47a4-ac2a-c6a64d3419de&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5365ab91-8c2a-434a-8d55-11df954a0efa&lang=uk-UA
|
|
|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, надайте відповідь на наступне запитання: Чи можливо призначити Уповноваженою особою замовника (військової частини) - військовослужбовця даної вч, на підставі нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме способу викладеного в пункті 1 статті 11 Закону, який вказує, що призначення уповноваженої особи шляхом покладення на "працівника" (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством ? (Наголошую, що цікавить відповідь тільки про спосіб визначений в даному пункті, не має потреби у наданні відповіді, стосовно можливості застосування інших способів викладених в даній статті)
Враховуючи наступне, що в даному пункті прямо передбачено, що призначається тільки шляхом "покладення на працівника (працівників)" функцій уповноваженої особи, в свою чергу, категорія "військовослужбовці" не є тотожною з категорією "працівники", згідно ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" та ЗУ "Про охорону праці".
П.35 ч.1 ст.1 Закону має також посилання на те, що уповнаваженою особою може бути тільки службова (посадова) чи інша особа, яка є "працівником" замовника...
Також, в п.1 ч.1 ст.11 Закону вказано, що "функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством", однак військовослужбовцям згідно ЗУ "Про запобігання корупції" заборонено займатися іншою оплачуваною діяльністю, окрім деяких випадків, наприклад викладацької, наукової і творчої діяльності... Також, враховуючи положення законодавства про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям (наказ МОУ №260 та постанова КМУ №704), не передбачена можливість здійснення будь-яких доплат в разі покладення на них іншої додаткової роботи.
Отже, в даній ситуації, норма про доплату військовослужбовцям є Нездійсненною.
Буду вдячний за надану Вами відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
При цьому додатково відповідь на питання міститься у запиті 413/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7b319da3-dfc3-441c-b690-2af49e171ee4&lang=uk-UA
|
|
|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з вступом в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) просимо надати роз’яснення щодо практичного застосування нових норм Закону.
Так, відповідно до частини 5 статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подається у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
В свою чергу частиною 3 статті 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електроні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Оскільки Закон України «Про електроні документи та електронний документообіг» регулює питання документообігу саме електронних документів, то вбачається логічним, що якщо вимагається створення документів тендерної пропозиції відповідно до згаданого в цьому абзаці Закону, то такі документи повинні бути створенні як електронні документи. При цьому статтею 6 цього Закону зазначено, що створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису.
Практика використання електронної системи закупівель пішла таким чином, що замовники не вимагають накладення електронного підпису на кожен окремий документ тендерної пропозиції учасника, оскільки учасники подають скановані документи, які підписані представником учасника та засвідчені печаткою учасника. Часто замовники вимагають накладення електронного підпису на всю тендерну пропозицію.
Але враховуючи, що в Законі з’явилася заборона вимагати засвідчення документів підписом і печаткою, якщо учасником надано електронний документ, просимо просимо надати роз'яснення та рекомендації на наступні питання:
1. при подачі тендерної пропозиції учасник засвідчує кожен окремий документ підписом та печаткою та надає в пропозиції його скан-копію або учасник створює кожен окремий документ як електронний документ та на кожен окремий документ накладає кваліфікований електронний підпис - за вибором учасника?
2. Якщо всі документи подані як електронні документи - то на всю пропозицію можна не накладати кваліфікований електронний підпис?
3. Учасник може подати частину документів як скан-копії документів засвідчені підписом і печаткою, а частину документів як електронні документи. І в такому випадку вся пропозиція повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом?
4. Вимога замовника до учасників про створення та подання документів лише у формі електронних документів з підписанням кожного окремого документу кваліфікованим електронним підписом не буде протирічити нормам Закону?
5. У разі ж подання скан-копій документів підписаних та завірених печаткою але не підписаних кваліфікованим електронним підписом, то замовник правомірно відхиляє таку пропозицію?
6. Чи правомірно буде замовнику вимагати від учасника надати документи пропозиції засвідчені підписом та печаткою уповноваженої особи такого учасника у вигляді скан-копій без накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен окремий документ, а лише накладення кваліфікованого електронного підпису на пропозицію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим статтею 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Зокрема відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 31 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|
|
|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників, що проводилася відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015, чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA
|
|
|
08.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Зважаючи на те, що посилання https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7385ae1d-f668-41db-bc3c-09c6930b716a&lang=uk-UA, наведене у листі Мінекономіки на запит Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" (далі також – Підприємство) № 494/2020, а також узагальнене роз’яснення Мінекономіки від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 не містять відповіді на порушені Підприємством питання, вимушені звернутись до Мінекономіки повторно.
Згідно з п.1 ч.2 ст.2 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», який вводиться в дію з 19.04.2020, «забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу…» визначається як діяльність замовника в окремих сферах господарювання.
Геологічне вивчення нафтогазоносності надр – комплекс робіт (геологічне знімання, геофізичні, геохімічні, аерокосмогеологічні дослідження, прямі пошуки, буріння і випробування свердловин, дослідно-промислова розробка, науково-дослідні і тематичні роботи, їх аналіз та узагальнення), що проводяться з метою вивчення геологічної будови і нафтогазоносності надр на певній території (ст.1 Закону України «Про нафту і газ»). Відповідно, геологічне вивчення є складовою процесу видобутку природного газу.
Ураховуючи викладене прошу надати роз’яснення з наступних питань:
– чи є складовою забезпечення видобутку природного газу в розумінні нової редакції Закону послуги з геологічного вивчення нафтогазоносних надр?
– які роботи та послуги у розумінні нової редакції Закону відносяться до забезпечення транспортування, зберігання (закачування, відбору), видобутку природного газу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо визначення поняття "замовники", ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|