|
12.08.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Наразі в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ тривають роботи з капітального будівництва та капітального ремонту. Закупівля робіт проводилася Тендерним комітетом до вступу в дію нової редакції Закону "Про публічні закупівлі" 19.04.2020 . Деякі договори мають етапи виконання та строк дії протягом трьох років (до 2022 року). Питання наступне - оскільки лише Уповноважена особа з 1 січня 2022 року матиме право проводити процедури закупівлі, хто повинен/має право договори розпочаті у 2020 році закривати у 2022 році. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Починаючи з 01.01.2022 організацією закупівель займатимуться виключно уповноважені особи. Разом з тим, можливість організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом передбачено до 01.01.2022.
Отже, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу покладення обов'язків на уповноважену особу (відповідну функцію) щодо оприлюднення інформації (повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону, звіту про виконання договору про закупівлю) стосовно договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.
|
|
28.07.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Законом №1530 –ІХ внесено зміни до ст.40, так п.8 ч.6 викладено у новій редакції, що не містить сенсового та логічного зв’язку між словосполученням «обгрунтування застосування переговорної процедури закупівлі» та словосполученням «експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі», навіть не вказано будь-який знак пунктуації або сполучник. Не зрозуміло, що мав на увазі законодавець, викладаючи вимоги п.8 ч.6 ст.40.Можливо треба завантажити будь-які або усі документи, що мають ознаки експертних, технічних, нормативних та ін.документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної закупівлі, або щодо деяких підстав застосування переговорної закупівлі достатньо надати посилання на документи, що вже містяться у ЕСЗ Також в Законі не визначені перелік та терміни технічних, експертних, нормативних та інш.документів, їх зміст та порядок завантаження до повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
У Листі від 03.10.2020 №3304-04/60124 Мінекономіки (далі-Лист), що замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. У Додатку 1 Листа зазначено, що обґрунтування застосування переговорної закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
ДАСУ проводить моніторинги та посилається на те, що виключено у п.8 ч.6 ст.40 Закону слова «з посиланням на», робить висновки- повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити саме документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної закупівлі.
Щодо підстави переговорної закупівлі п.1 ч.2 ст.40 Закону - що саме може бути такими експертними, нормативними, технічними та інш. документами? чому ДАСУ вважає порушенням зазначення в обгрунтуванні інформації про звіти про результати процедур закупівель,які автоматично формуються ЕСЗ, наявні в системі за посиланням на номери торгів. Згідно п.3. Порядку від 11.06.2020 № 1082 В будь-якому випадку у разі якщо інформація, розміщена в ЕСЗ шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення ел.полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення ел.полів. Тобто лише та інформація, що автоматично попадає у документи, які складені шляхом заповнення ел.полів, є автентичною. З наведеного вбачається, що на виконання Закону, що діє з 26.06.2021 р. адміністратор системи має допрацювати документи, що автоматично заповнюються в ЕСЗ з ел.полів.
Повідомлення про намір укласти договір – цей документ автоматично формує ЕСЗ, до нього не має можливості дозавантажувати документи,вони не є складовою повідомлення.
Приклади моніторингів - UA-2021-07-09-005700-c, UA-2021-07-07-001721-b
вимоги Закону не виключають можливість наявності посилання в обгрунтуванні на документи -звітів про результати проведення процедур закупівель, не визначається форма обгрунтування та його зміст. Чи може замовник користуватись Листом при проведенні переговорних закупівель за п.1 ч.2 ст.40 Закону? Чи достатньо цього на виконання п.8 ч.6 ст.40 Закону?
питання до обгрунтування переговорних закупівель за абз. 4 та 6 п.2 ч.2 ст.40 Закону-чи достатньо посилання на Постанову КМУ, яким визначено постачальника останньої надії, відповідну інформацію з сайта АМКУ на перелік природних монополій?
Крім того, виникає складність з отриманням замовниками копій ДСТУ, ТУ – у багатьох випадках це отримання дозволу на копіювання таких стандартів, або навіть їх придбання. Як надавати саме документи, що вимагає ДАСУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до пункту 8 частини шостої статті 40 Закону.
Так, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі у вигляді експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно визначає та завантажує в електронній системі закупівель експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим, оскільки переговори проводяться замовником з учасником/учасниками поза електронною системою закупівель, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю є початковим документом у разі застосування переговорної процедури закупівлі та заповнюється в електронній системі закупівель саме замовником.
Принагідно інформуємо, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі з умови, визначеної пунктом 1 частини другої статті 40 Закону обгрунтуванням такої процедури закупівлі можуть бути звіти про результати проведення закупівель (відкритих торгів) у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Крім того зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті.
.
|
|
28.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України “Про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” від 01.07.2021 №1599-IX пункт 3-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» викладено у новій редакції, згідно з яким передбачено поділ на дві групи товарів, що необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).
Перша група — це лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів;
Друга група — це усі інші товари (крім товарів першої групи).
Для першої групи передбачено, що перелік товарів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Для другої групи передбачено застосування спрощених закупівель.
Питання:
1. Чи можна для товарів першої групи керуватися постановою КМУ від 20.03.2020 №225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України”?
2. Яким чином визначати належність товарів до другої групи та якими документами при цьому необхідно керуватися?
3. Чи відносяться до товарів другої групи дезінфекційні засоби?
4. Чи розповсюджуються на спрощені закупівлі товарів другої групи вартісні обмеження (від 50 тис. грн. до 200 тис. грн.), встановлені п.28 ч.1 ст.1 Закону України “Про публічні закупівлі”?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-3
Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” (далі – Закон № 1599-ІХ) внесені зміни, що регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19. Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік та Порядок).
Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та володіє необхідною інформацією для формування зазначеного Переліку та Порядку.
Отже, з питання щодо переліку таких лікарських засобів та порядку їх закупівлі пропонуємо звертатися до МОЗ.
Щодо питання 4
Законом № 1599-ІХ регламентовано, що закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів) та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель.
Водночас зазначаємо, що Закон не містить обмежень щодо вартості таких предметів закупівель товарів та послуг.
|
|
21.07.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Просимо надати відповідь на наступне питання. ДУ "Криворізька академія патрульної поліції" як замовник проводила до прийняття змін до ЗУ "Про публічні закупівлі" 26.06.2021 відкриті торги на електричну енергію (як товар), які двічі не відбулися через відсутність учасників. Зараз проводимо переговорну процедуру. Питання: договір за переговорною процедурою має бути в редакції як у відкритих торгах, чи з урахуванням змін після 26.06.2021, а саме в частині порядку змін істотних умов договору по ч.5 ст.41?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим зазначаємо, що договір який укладається з 26.06.2021 за результатами переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" має враховувати норми Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами), внесеними Законом України від 03.06.2021 № 1530 “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель” щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
|
|
19.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Управління освіти Краматорської міської ради просить Вас надати роз’яснення, яким чином можливе проведення процедури закупівлі «Відкриті торги для закупівлі енергосервісу» без порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» враховуючи розбіжності наявні між нормами Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».?
Відповідно до ст.3 Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації»
«….Стаття 3. Особливості здійснення закупівель енергосервісу
1. Закупівлі енергосервісу здійснюються шляхом застосування процедури відкритих торгів або переговорної процедури закупівлі, яка застосовується виключно у випадках, передбачених пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі".
2. У разі здійснення закупівлі енергосервісу за процедурою відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій встановлюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі", розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої та частиною п’ятою статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі".»
Тоді як, ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» описує «Проведення конкурентного діалогу», а п.4 ч.2 цієї статті звучить як: «підстави, встановлені статтею 17 цього Закону».
ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» носить назву «Інформування про проведення відкритих торгів» та абз. 2 ч.3 ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» взагалі відсутній у поточній редакції Закону, що унеможливлює встановлення строку для подання тендерних пропозицій відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі»;
ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» носить назву «Забезпечення виконання договору про закупівлю» та абз.2 ч.1 ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» взагалі відсутній у поточній редакції Закону, що унеможливлює здійснення розкриття тендерних пропозицій відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі»;
ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» носить назву «Розкриття тендерних пропозицій/ пропозицій» та абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» описує процедуру розкриття тендерних пропозицій а ч.5 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» взагалі відсутня у поточній редакції Закону, що унеможливлює здійснення розкриття тендерних пропозицій відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі»;
Враховуючи особливості закупівель послуг з енергосервісу та обов’язкове дотримання Замовниками вимог Закону України про «Публічні закупівлі», виникає правова колізія - невідповідність змісту статей Закону України «Про публічні закупівлі», змісту статей Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».
Управління освіти Краматорської міської ради просить Вас роз’яснити чи можливо провести взагалі провести процедуру закупівлі «Відкриті торги для закупівлі енергосервісу» без порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки розроблений законопроект на виконання пункту 121 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 276-р та пункту 97 Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 02.02.2021 № 1165-IX. Наразі даний законопроект знаходиться на опрацюванні в структурних підрозділах Мінекономіки. Цим законопроектом, зокрема, пропонується правки технічного та нормопроектувального характеру до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”, що забезпечить узгодженість його положень із Законом України "Про публічні закупівлі".
|