|
26.12.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
прошу надати роз'снення чи повинен замовник на будівельні роботи, в складі тендерної документації, надавати весь перелік проектно-кошторисної документації (кошторис в електронному вигляді) яка в ноього є, чи учасник повинен самостійно разробляти кошторис згідно технічного завдання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
23.12.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У 2016 р. предмет закупівлі по договорам визначали згідно ДК 016:2010 і договори не підпадали під тендерні процедури закупівель. Оскільки у 2017 р. предмет закупівлі визначаємо за ДК 021:2015 послуги, які надавалися за договорами у 2016 р. підпадають під проведення відкритих торгів. Чи можна на період проведення відкритих торгів у 2017 заключити додаткові угоди у розмірі 20% від нетендерних договорів 2016 р.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
21.12.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Статтею 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі по тексту Закон) передбачено: «1. Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: … звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;». В ч.1 ст.1 передбачено «У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:…5) договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари;».
Суть питання: Якщо замовник, відповідно до ст.ст.2,10 Закону, оприлюднив звіт про укладений договір вартість предмета закупівлі якого перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини 1. Ст..2 Закону, чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання даного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
Форма звіту про виконання договору про закупівлю на виконання пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490.
Ураховуючи викладене, звіт про виконання договору про закупівлю у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
|
|
20.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЙСІК ГРУП» просить надати роз’яснення щодо використання договору сумісної діяльності при участі у тендерної закупівлі, що полягає у наступному :
Визначення договору про сумісну діяльність дається у ст. 430 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) - за таким договором сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети (будівництво і експлуатація якогось спільного об'єкту тощо). У податковому законодавстві аналогом сумісної діяльності є поняття спільної діяльності без створення юридичної особи.
Отже, характерною особливістю саме договорів про сумісну діяльність є визначення сторонами одного з учасників на якого покладається керівництво і ведення спільних справ учасників договору (ст.431 ЦК). Для здійснення своїх повноважень такий учасник має отримати відповідну довіреність від решти учасників. Чинне податкове законодавство покладає на нього також ведення податкового обліку результатів спільної діяльності, окремо від обліку власної діяльності такого учасника.
Крім цього, договори про спільну (сумісну) діяльність мають включати такі положення:
- чітке визначення спільної господарської мети учасників договору
- склад і розмір внесків (майно, майнові права, кошти, бази даних, тощо), порядок їх використання і можливості розпорядження ними учасниками договору
- порядок покриття спільних витрат і збитків
- частки учасників у об'єкті, що створюється внаслідок спільної діяльності, порядок його подальшого використання.
Враховуючи вищенаведене, у зв’язку з недостатнім опитом у виконанні певних видів робіт, Товариство планує укладати та використовувати договори сумісної діяльності для участі у тендерної закупівлі.
А том, просимо надати роз’яснення чи буде даний договір вважатися достатнім для надання його Замовнику, у разі участі у тендерної закупівлі, для підтвердження належної кваліфікації у роботах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас, відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
У свою чергу, поняття об’єднання підприємств визначено статтею 118 Господарського кодексу України. Так, згідно з частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України об’єднання підприємств є юридичною особою.
Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 17 частини другої статті 22 Закону, учасник може залучати до виконання робіт суб’єктів господарювання як субпідрядників.
При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути саме суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.
|
|
19.12.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку з двічі відміненою процедурою відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників прийняли рішення запросити на переговори учасника, який подавав тендерну пропозицію. Відповідно до п.4 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» вимоги до учасника переговорів не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Крім кваліфікаційних вимог ми вимагали банківську гарантію для забезпечення тендерної пропозиції. Зараз банк відмовляє нашему учаснику в наданні банківської гарантії, т.к. переговори не вважають торгами. Що робити? Дійсно ми повинні її вимагати чи ні? Ми маємо право прийняти їх пропозицію без банківської гарантії? Всі інші документи відповідають нашим вимогам.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, зокрема переговорної процедури закупівлі.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції – надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
При цьому визначення поняття тендерної пропозиції наведене у пункті 30 частини першої статті 1 Закону.
Ураховуючи викладене, вимоги щодо надання учасником забезпечення тендерної пропозиції встановлюються лише при проведенні ним торгів згідно з процедурами, встановленими Законом, крім переговорної процедури закупівлі.
|