|
|
11.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство "Благоустрій міста Ізюма" виграло тендер щодо виконання будівельних робіт з реконструкції. Згідно умов договору підряду виконання будівельних робіт здійснюється з матеріалів підрядника, тобто КП "Благоустрій міста Ізюма". Чи повинно комунальне підприємство проводити тендер щодо закупівлі будівельних матеріалів (товарів) в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі", якщо вказана закупівля проводиться за рахунок авансу замовника в межах виконання договору підряду, укладеного за результатами відкритих торгів, що проводились замовником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону.
Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
Таким чином, якщо суб"єкт є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, рбіт або послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.
Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
|
|
|
10.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Також, ця частина містить в собі перелік випадків для зміни істотних умов договору про закупівлю, які вказують на той факт, що тендерна пропозиція повинна містити в собі у тому числі ціну за одиницю товару.
Відповідно до ст. 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
В листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, від 27.10.2016, № 3302-06/34323-06 міститься інформація щодо подання документів тендерної пропозиції, а саме: … таким чином, завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, здійснюється учасниками саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Проте, ціну за одиницю товару, замовник не може отримати з документів, завантажених в систему до закінчення строку подання тендерних пропозицій: по-перше, це технологічно не можливо, оскільки аукціон відбується «за загальною специфікацією», по-друге, ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись за результатами електронного аукціону.
З метою отримання ціни за одиницю товару, замовником в тендерній документації встановлюється вимога про надання відповідної комерційної пропозиції із зазначенням ціни за одиницю товару, яка завантажується в систему після проведення аукціону (в тендерній документації зазначаються вимоги до форми та змісту комерційної пропозиції та строки її завантаження, іноді вимагається до комерційної пропозиції долучити калькуляцію ціни одиниці послуги, наприклад).
Прошу консультації з наступного приводу:
1) Чи вірне твердження: «Зважаючи на приписи ч.4 ст.36 Закону комерційна пропозиція, завантажена в систему вже після аукціону, є складовою тендерної пропозиції»;
2) У випадку, якщо комерційна пропозиція, завантажена в систему вже після аукціону, не відповідає вимогам тендерної документації, то пропозиція учасника може бути відхилена згідно з пунктом 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» – тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bbfa1216-bbb8-4899-a020-ce4ae274e250&lang=uk-UA
|
|
|
09.03.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Чи мають право платники єдиного податку на ІІ групі працювати з бюджетними установами?
2. Чи має право Учасник дозавантажувати документи, які є в кваліфікаційних вимогах Замовника після проведенння аукціону? Та чи має право Замовник оголосити його переможцем, якщо не вистачає документів в пропозиції Учасника на сайті, але він має змогу надати їх у паперовому вигляді ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі – фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У свою чергу, відповідно до статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Разом з тим, згідно з Положенням про Державну фіскальну службу України (ДФС), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику та надає консультації відповідно до Податкового кодексу України, а також проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, затверджує узагальнюючі податкові консультації.
Таким чином, з приводу особливостей застосування суб"єктами системи оподаткування, передбаченої податковим законодавством, пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
Щодо питання 2
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями.
Поряд з цим, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
|
|
|
06.03.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
https://www.dzo.com.ua/tenders/839223,
Прошу допомогти у вирішенні питання щодо скарги по допороговій закупівлі.
Учасник у скарзі наполягає на зверненні до МЕРТ України щодо правомірності обрання Переможцем узагальненого КВЕД. Учасник вважає, що Переможець не має права продавати звукове обладнання (акустичні системи та підсилювач), так як працює по КЕКВ 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах. Учасник вважає, що звукове обладнання можуть продавати лише ті, у кого є КВЕД 47.43 - Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення.
Якщо це є дійсно порушенням, прошу підказати, на який нормативний документ необхідно посилатися в даному випадку, для того щоб обґрунтовано дискваліфікувати Переможця. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 9.1 Порядку замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. При цьому пунктом 9.2 Порядку визначено виключні підстави дискваліфікації, а саме: пропозиція учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам закупівлі; учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору.
У свою чергу, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належать питання визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках.
|
|
|
02.03.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Проте, ч. 2 ст. 21 цього Закону встановлює, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково зазначається зокрема очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Тобто законодавець передбачив можливість встановлення очікуваної вартості БЕЗ врахування ПДВ.
Таким чином виникає питання наступне питання:
Якщо в результаті проведення тендеру переможцем стає компанія платник ПДВ, але пропозиція подавалася відповідно до вимог тендерної документації без врахування ПДВ (як загалом, так і за одиницю товару), яким чином має враховуватись ПДВ в договорі умови якого, згідно вимог законодавства, не можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому інформація щодо врахування податку на додану вартість міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|