|
|
21.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Повторно звертаюсь до Вас (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=279a5164-41b6-4ebc-b6a9-99bc0d0e3059&lang=uk-UA), оскільки відповідь не отримав. Пунктом 9 форми оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 встановлено вимогу щодо зазначення строку поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. В зазначеному пункті замовник повинен зазначати конкретний строк поставки товару (приклад: з 01.03.2017 по 31.12.2017 (майданчик www.dzo.com.ua)).
Таким чином, у разі якщо замовником оголошено закупівлю 27.01.2017 з дотримання вимог частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» кінцевий строк подання пропозицій буде не раніше 12.02.2017. Електронний аукціон відбудеться не раніше 13.02.2017.
Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Отже, замовник при визначенні переможця 17.02.2017 (у відповідності до частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі») має право укласти договір з учасником не раніше 28.02.2017 та не пізніше 09.03.2017.
Укладаючи договір 09.03.2017 сторони визначають, що договір діє з дня його підписання. Враховуючи, що договір укладено 09.03.2017 строк поставки товару починається з 09.03.2017 до 31.12.2017, що в свою чергу не відповідатиме звіту про результати проведення процедури закупівлі (далі - звіт), оскільки у пункті 7 звіту (строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг) зазначається строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг з 01.03.2017 по 31.12.2017.
У зв’язку із наявною невідповідністю інформації у звіті та договорі щодо строку поставки товару, не з вини замовника, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів відмовляє замовнику у реєстрації зазначеного договору.
Враховуючи все вищезазначене прощу Вас надати відповідь по даному прикладу та шляхи його вирішення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на запит 258/2017 від 15.02.2017 розміщена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=279a5164-41b6-4ebc-b6a9-99bc0d0e3059&lang=uk-UA
|
|
|
20.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Двічі проводились відкриті торги, які не відбулися з різних причин. За цей період потреба у наданні послуг була нагальна. Ці послуги надавались ПП без договору. Чи може замовник прописати в тендерній документації відкритих торгів і в умовах проекту договору таку умову, що зобов'язання, які виникли до моменту укладення договору, будуть виконані сторонами у повному обсязі. В сумі предмету закупівлі і в річному плані буде передбачено ці видатки? Чи можливе інше вирішення питання?Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 91/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA.
|
|
|
17.03.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Компанія розглядає можливість зміни організаційно правової форми юридичної особи шляхом перетворення.
Схематично назвемо припинену юр. особу Компанією А, а її правонаступника - Компанією Б.
Однією з вимог до потенційного виконавця аудиторських послуг є наявність в учасника досвіду надання аудиторських послуг.
Відповідно, чи збережеться такий досвід Компанії А про надання аудиторських послуг після реорганізації шляхом перетворення в Компанію Б, яка буде її правонаступником.
Відповідно до частини першої статті 104 у разі реорганізації юридичної особи майно, права та обо'язки юридичної особи переходять до її правонаступника. Зрозуміло, що нас цікавить перехід таких прав (досвіду) саме у процедурі державних закупівель.
Під збереженням досвіду розуміється:
Можливість використання підтверджуючих документів Компанії А про надання відповідних аудиторських послуг її правонаступником - Компанією Б.
Буду дуже вдячним за грунтовну відповідь,
Якщо у Вас виникають додаткові запитання, буду радим відповісти.
З повагою, Дмитро.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У свою чергу, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Водночас частиною першою статті 23 Закону передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника, зокрема за роз'ясненнями щодо тендерної документації. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Поряд з цим, оскільки згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми та у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи, щодо способу підтвердження учасником відповідності кваліфікаційним критеріям у випадку правонаступництва юридична особа може звернутись безпосередньо до замовника згідно зі статтею 23 Закону.
|
|
|
16.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзаців 4-5 ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі": "Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону." В якому разі є обов"язковим застосування електронної системи закупівель при умові, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за 200 тисяч гривень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
15.03.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Внаслідок динамічного зростання цін на природний газ у лютому 2017 року (на 21,1%, в порівнянні з січнем 2017 року) Постачальник пропонує підняти ціну за одиницю товару вказану в договорі, шляхом укладання декількох додаткових угод по 10%, беручи за підставу лише один висновок торгово-промислової палати.
Не дивлячись на те, що дане питання є досить складним, практичних рекомендацій в його вирішені з боку Уповноваженого органу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України немає. Останній лист - роз’яснення № 3302-05/11398-07 від 07.04.2015 року відповіді на поставлене питання теж не дає. Про гостроту проблеми підтверджують численні запити від Замовників, які опубліковані на Вашому офіційному сайті на які жодної конкретної відповіді не має.
У зв’язку з цим прошу надати конкретну відповідь, зрозумілу кожному запитувачу: «Чи правомірно, у разі збільшення ціни товару на ринку більше ніж на 10%, укладати з Постачальником декілька додаткових угод на збільшення ціни товару з інтервалом в один-два дні, в межах які не перевищуючих 10% в кожній додатковій угоді і при цьому, керуватись лише одним висновком органу (установи, організації), яка уповноважена надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку?».
Відповіді на запити 293/2017, 112/2016, 46/2016 носять шаблонний характер і не дають вичерпної інформації.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Одночасно зазначаємо, що виходячи зі змісту статті 19 Конституції України та ураховуючи норми Закону, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|