|
15.09.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Стосовно тендеру
https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews
що був здійснений на виконання бюджету
https://obolon.kyivcity.gov.ua/files/2019/5/11/302.PDF
стор. 8
Після ознайомившись з листом "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель"
3304-04/16225-06 від 16.04.2019, посилання: www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?fText=Щодо%20оскарження%2C%20здійснення%20контролю%20та%20моніторингу%20закупівель
лишилися наступні питання.
Питання, коротко:
(1), (2) Який орган (установа) уповноважені проводити безсторонню/офіційну експертизу
якості вищезгаданих робіт. У відповіді (формального) "замовника" на звернення (засобами 1551.gov.ua)
йдеться про відповідність ремонту ДБН В.2.3-4:2015 , однак є обґрунтовані сумніви
щодо відповідності даного ремонту ДБН В.2.3-5 (пункти 5.3.6, 7.3),
ДБН В.2.5-75 (пункти 3.17, 8.10.2) та ДСТУ Б В.2.5-26 (Додаток А, Додаток Б).
Які експерти уповноважені підтвердити чи спростувати сумніви щодо якості робіт?
(Яким чином зацікавлені громадяни можуть ініціювати перевірку / найняти даних експертів?)
(3) Чи розповсюджується на вищезгаданий тендер норма про разову плату за подання
скарги (від 5 до 15 тис грн). До відома - ціна "оскаржуваних матеріалів"
(вартість дощоприймача - до 5 тис грн) в 3-и рази менша за плату за оскарження
робіт (15 тис грн). Також у відгуку на Дозоро:
https://dozorro.org/tender/UA-2019-04-23-003247-b#reviews
доволі детально викладена аргументація суті претензій до виконаних робіт.
(4) прошу надати роз'яснення, яким чином визначений правовий статус громадян, що
є по суті, фактичними "споживачами"(користувачами) послуг що замовляються за
бюджетні кошти ? (Права та обов'язки формального "замовника" та "виконавця" робіт
більш менш зрозумілі, однак не зовсім зрозумілий статус "безпосередньо зацікавлених"
громадян що є фактичними "споживачами" цих закуповуваних робіт/послуг)
Питання, більш детально:
[повний текст питання доданий у файлі "Повний-текст-питання.pdf"]
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1, 2
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04. 2014 N 197, Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань затверджує: державні будівельні норми, в тому числі з питань реставрації, консервації, ремонту і пристосування пам'яток архітектури і містобудування, планування їх територій, порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів; положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію та її склад; положення про експериментальне будівництво; типове положення про Архітектурно-містобудівну раду та типову форму будівельного паспорта; правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації будинків і споруд; склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць; методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах тощо.
Тому, з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутись до вищевказаного органу виконавчої влади.
Щодо питання 3
Розмір плати за подання скарги до органу оскарження встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291.
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950
Зазначаємо, що плата стягується за скарги саме щодо процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, застосування яких є обов'язковим для замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Щодо питання 4
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту регулюється Законом України "Про захист прав споживачів".
При цьому Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
При цьому стаття 5 Закону України "Про інформацію" встановлює, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Разом з тим Конституцією України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
|
|
09.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати роз'яснення з питання, що виникло. Оголошено процедуру відкритих торгів на подовження терміну вже існуючої ліцензії антивірусного програмного забезпечення (один виробник). В тендерній документації відповідно до Закону зазначено "або еквівалент". Дану послугу з подовження може надати, як найменше 100 офіційний дистриб'юторів. Питання, чи правомірно визначений тип процедури закупівлі, а саме Відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею. Відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Разом з тим, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Міністерства як Уповноваженого органу у сфері закупівель не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
17.07.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Військовою частиною А0215 здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг із застосуванням Законів України “Про публічні закупівлі” та “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”.
За результатами аудиту ефективності діяльності військової частини неодноразово вносились рекомендації (пропозиції) щодо більш ефективного використання коштів під час здійснення закупівель товарів (робіт і послуг), а саме:
запровадження механізмів закупівлі товарів безпосередньо у виробників, а не у посередників (за наявності декількох виробників такого товару на території України);
запровадження механізмів відхилення учасників закупівлі у разі наявності судових рішень зазначених у Єдиному реєстрі судових рішень, та отриманої інформації з інших джерел щодо неспроможності виконання умов договорів.
Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення щодо можливості запровадження зазначених вище механізмів під час проведення процедур закупівель, а також рекомендації яким чином передбачати такі механізми в тендерній документації (оголошенні про проведення відбору учасників).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У свою чергу, згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Про цьому згідно статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Ураховуючи зазначене та беручи до уваги мету Закону, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Поряд з цим інформуємо, що з метою формування загальноприйнятих норм етичної поведінки, дотримання основних принципів здійснення закупівель, запобігання можливим правопорушенням та конфлікту інтересів, Мінекономрозвитку пропонує замовникам використовувати розроблені Настанови щодо етичної поведінки замовників під час здійснення публічних закупівель, які містяться в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 "Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
26.06.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
В ході проведення моніторингу мою увагу привернула діяльність у Львівському регіоні так званих юридичних консультантів у закупівлях, що проводять медзамовники міста Львова та Львівської області.
Так, більшістю замовників Львівського регіону включається до тендерної документації вимога про оплату учасниками процедур закупівель даних замовників (переможцями) юридично-консультаційних послуг, що надаються замовникам.
Крім того, мною встановлено, що в системі публічних закупівель відсутня інформація про проведені процедури торгів на закупівлю згаданими замовниками юридично-консультаційних послуг, оплатити які мають учасники (переможці).
Тобто, в даному випадку маємо уникнення замовниками проведення процедур закупівель.
Надайте будь ласка відповідь, чи можуть замовники при купівлі одного предемету закупівлі (фармацевтична продукція) включати до умов документації інший предмет закупівлі (юридично-консультаційні послуги).
Надайте будь ласка відповідь, якщо в замовника існує потреба в закупівлі юридично-консультаційних послуг, чи повинен він проводити закупівлю таких послуг у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 571/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2badb65-f166-480f-ab33-2d6594b07329&lang=uk-UA
Разом з тим, відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо.
Поряд з цим згідно статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (стаття 22 Закону).
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання консультаційних послуг, така закупівля має здійснюватись відповідно до річного плану (додатку до нього) відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
12.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
16.05.2019 р. Замовник (комунальне підприємство) оголошує процедури закупівлі відкриті торги на закупку будівництва (Інші завершальні будівельні роботи, код CPV за ДК 021:2015 — 45450000-6). Очікувана вартість - 86 305 981,20 грн. Кінцевий термін подання пропозицій до 03.06.2019 р. Аукціон призначено на 04.06.2019 р.
Тендерні пропозиції подало три учасника. Аукціон відбувся без пониження вартості пропозицій. Система визначила найбільш економічно вигідну пропозицію. Учасник очікує рішення. Але Замовник 07.06.2019 р. скасовує торги. Причина скасування: Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі.
11.06.2019 р. той же самий Замовник оголошує знову ту ж саму закупівлю, на той же самий предмет закупки. Тендерна документація, її зміст, умови, додатки, зміст додатків не змінюються і залишаються таким ж самим як у закупівлі, яка скасована. Змінено тільки очікувану вартість закупівлі. Вона складає 86 009 771,00 грн. Її було зменшено на 296 210,20 грн.
Але ж станом на 07.06.2019 р. Замовник визнає відсутність подальшої потреби у даній закупівлі, а 11.06.2019 р. знову її оголошує.
Чи є такі дії Замовника порушенням чинного законодавства України?
Чи є у такого Замовника зловживання під час здійснення державних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади
При цьому повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті 187/2018 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e896f60f-d3a8-4bc3-a2f5-f1ed862f1adb&lang=uk-UA
Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|