|
20.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відбулися відкриті торги на послуги з охорони. В складі тендерної пропозиції Учасник надав довідку та рішення облради про те, що дане комунальне підприємство припиняє свою діяльність шляхом перетворення в комунальну установу. Усі документи надані на комунальне підприємство. Чи маємо ми право розглядати пропозицію комунального підприємства, яке знаходиться в стані припинення (реорганізації у вигляді перетворення у комунальну установу)? Або є підстава для відхилення пропозиції комунального підприємства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником.
Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.
|
|
15.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
відмінивши торги на етапі розгляду пропозиції нашого підприємства, замовник закупівлі відмінив торги "відсутність подальшої потреби". Ми розуміємо , що кошти віділено, потреба є, але на першому місці незапланований переможець. таким чином через 10 днів Замовник має право знов оголосити закупівлю і знов її відмінити поки не дочекається перемоги своєї фірми. Чиварто оскаржити такі дії і як унеможливити в цьому році оголошення процедури повторно
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас відповідно до частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.
Разом з тим виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Поряд з цим Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом року.
У свою чергу, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Водночас питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Крім того, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Після проведення процедури закупівлі та "формального" (не підписано ні електронним підписом, ні власноруч) підписання договору було виявлено, що при надані Постачальником тендерної пропозиції були допущені арифметичні помилки у вартості за одиницю продукції та не нараховане ПДВ.
Замовник на це не звернув увагу (або не захотів) та визначив переможцем закупівлі. На майданчик "закріпив" цей договір.
Виконати цей договір Постачальник не має змогу у зв'язку з тим, що це призведе до його банкрутства. Було надіслано лист про необхідність внесення змін до специфікації без зміни загальної вартості або розірвання договору за згодою сторін. На що Замовник відмовив та нараховує штрафні санкції.
Наскільки це правомірне? Можна признати цей договір "нікчемним" згідно ст.43 п.1 пп.2 ЗУ "Про публічні закупівлі" №922? Куди звертатися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Водночас питання щодо укладання договорів про закупівлю та вирішення спорів у суді міститься в запитах 5/2019, 54/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a96498d-2a9d-4549-90b4-c36ce5a3eaf1&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Стаття 26. Порядок подання тендерних пропозицій/пропозицій.
9. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Згідно Статті 26. Закону зазначено що виправленню підлягають документи, які ПОДАНІ у складі тендерної пропозиції учасника та мають НЕВІДПОВІДНОСТІ В ІНФОРМАЦІЇ в інформації та/або документах(як ми розуміємо у документах, що наявні та заванатжені у пропозиції).
Питання:
1) Чи може замовник вимагати, а учасник дозавантажувати документи, які вимагалися умовами ТД, але не були ПОДАНІ у складі пропозиції?
2) Чи являється відсутність накладеного електронного підпису, коли такий підпис передбачений документацією, технічною помилкою та/або опискою.
3) Чи пожна вважати відутність підпису(у тому числі ЕЦП) помилкою, що пов’язана з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної(якщо таке не передбачено описом формальних помилок зазначеним Замовником)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1562/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
|
|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерною документацією замовника по процедурі відкритих торгів, оголошеною 15.06.2020 р. встановлена вимога щодо накладання на пропозицію ЕЦП або КЕП уповноваженої особи учасника процедури. При цьому передбачено, якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти ЕЦП/КЕП на пропозицію в цілом; на кожен оригінал електронного документу окремо. Крім цього, тендерна докумнтація в описі формальних помилок містить помилки, повязані з відсутністю підписів та, за наявності, печатки учасника на документах/сторінках пропозиції учасника (в тому числі КЕП/ЕЦП, печаток на документах) та/або прізвища, ініціалів уповноваженої особи учасника, крім тих документів, що складені від імені учасника.
Питання: чи є відсутність ЕПЦ/КЕП на кожному документі тендерної пропозиції та на тендерній пропозиції вцілому підставою для відхилення пропозиції учасника в звязку з її невідповідності вимогам тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Так, тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (частина третя статті 12 Закону).
Отже, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення та подання тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 12 Закону і частини першої статті 26 Закону.
Крім цього, відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо вона не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Поряд з цим, частиною першою статті 24 Закону встановлено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
При цьому до компетенції Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|