|
11.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може Замовник (точніше, чи це правомірно) доповнити проект договору будь-яким пунктом (а якщо конкретно, пунктом про застосування оперативно-господарської санкції) на етапі, коли вже визначений переможець, але договір ще не підписаний, та вимагати від переможця підписати нову редакцію договору? І одразу ж наступне питання, яке випливає з попереднього: чи правомірно відхилити тендерну пропозицію переможця (у разі його відмови підписувати нову редакцію договору) на підставі п.2 ч.1 ст.30 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
При цьому тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому статтею 23 Закону встановлено, що замовник має право зокрема з власної ініціативи внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
Таким чином, замовник має право вносити зміни до тендерної документації у порядку, передбаченому статтею 23 Закону, тобто до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Згідно статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі
У свою чергу, відповідно пункту 2 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Отже, підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця визначені в пункті 2 частини першої статті 30 Закону та є вичерпними.
При цьому згідно статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією статтею Закону.
Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається замовником відповідно до вимог тендерної документації та згідно змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі за результатами аукціону.
Крім того, замовникові слід дотримуватися принципів, встановлених у статті 3 Закону.
|
|
03.06.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
У прикріпленому файлі надсилаємо вам офіційного листа з переліком запитань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-2
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06, розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” та від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”.
При цьому стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
У свою чергу, відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України (далі – ДФС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює облік платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням; забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів. Тому, з питання оподаткування пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеної служби.
Щодо питання 3
Інформуємо, що відповідь на подібні за змістом питання зазначена у листі 344/2019 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f03efd33-66cd-4e99-a578-692c95bf57c3&lang=uk-UA
|
|
22.05.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
В тендерній документації Замовник визначає строк надання послуг "З дати підписання Договору про фізичну охорону об’єкта до 31.12.2019 року." (закупівля UA-2019-05-17-001497-b). Закупівля оголошена 17.05.2019, аукціон буде проводитись 03.06.2019 р. Як правильно визначати період надання послуг - з дати оголошення процедури закупівлі? Чи з 13.06.19 - найраніше імовірна дата укладання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника закупівлі.
|
|
22.05.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Згідно із змінами до наказу від 22.03.2016 №490 у формі звіту про укладені договори відтепер є обов’язковим визначати одиницю виміру закупівлі, а саме роботи, товари чи послуги.
Відповідно, дані технічні можливості були відображені на майданчиках-партнерах ProZorro (слот «Вид предмету закупівлі»). Виникає питання. Що необхідно вибирати у цьому слоті під час оголошення відкритих торгів, або публікуванні звіту про укладені договори, у разі здійснення закупівлі відповідно до п.22 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закупівлі інших послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робі.
Як приклад - виконання робіт з проходження експертизи проекту будівництва, відповідно, предмет закупівлі визначається згідно наказу від 17.03.2016 №454 Про затвердження порядку визначення предмету закупівлі, згідно до другої – п'ятої цифри Єдиного закупівельного словника (71319000 – 7 «Експертні послуги»). У такому випадку, визначення на майданчику-партнері ProZorro у слоті виду предмету закупівлі – роботи, система інформує про не відповідність виду закупівлі коду ДК, який визначається як послуги.
Тож, що саме необхідно визначати у слоті «Вид предмету закупівлі» у разі закупівлі згідно п. 22 Закону інших послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робі: «роботи» чи «послуги»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06
розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", в якому розглянуто питання віднесення супровідних роботам послуг до предмета закупівлі "роботи" у розумінні Закону та Порядку.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
|
|
21.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Згідно п. 10) ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" однією з підстав відхилення тендерної пропозиції учасника є відсутність у юридичної особи, яка є учасником, антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20
мільйонів гривень.
Рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції "Про затвердження Типової антикорупційної програми юридичної особи" була затверджена типова форма антикорупційної програми юридичної особи та в частині другій цього рішення було зазначено, що юридичні особи, визначені у частині другій статті 62 Закону України "Про запобігання корупції", затверджують свої антикорупційні програми на основі Типової антикорупційної програми, затвердженої пунктом 1 цього рішення. Відповідно до пункту 2 статті 62 України "Про запобігання корупції", в обов'язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.
Умовами тендерної документації передбачено надання учаниками закупівлі копію антикорупційної програми та копію наказу про призначення уповноваженого з реалізації антикорупційної програми.
Учасником Процедури закупівлі на виконання вимог тендерної документації надається копія антикорупційної програми від 28.04.2016 № 109, яка не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції.
Питання:
1) чи можна вважати що у учасника закупівлі не має антикорупційної програми, наявність якої є обов’язковою умовою для участі у закупівлі вартість якої дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень, якщо наявна антикорупційна програма не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції?
2) чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію учасника на підставі п. 10) ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо наявна у учасника антикорупційна програма не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Так, тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
Водночас згідно з пунктами 3 і 4 частини першої статті 30 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо: наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
Одночасно зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери у конкретних випадках.
|