|
30.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго ранку, (Наказ 708)при визначенні пердмета закупівлі змінилося тільки те, що в дужках не пишемо конкретну назву????? А при закупівлі мед.виробів код НК 024:2019 не потрібно вказувати? Та при закупівлі ліків МНН теж не вказуємо??
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок ).
Згідно з пунктом 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів.
Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Водночас наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено додаткове зазначення в електронній системі закупівель, зокрема міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу; коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу.
Отже, під час визначення предмета закупівлі лікарських засобів та медичних виробів і розміщенні інформації замовники керуються вищевказаними Порядками.
|
|
26.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
І. Згідно з частиною 7 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема:
якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Запитання 1: Чи зобов’язаний замовник вимагати від суб’єкта господарювання, з яким буде укладатись договір, документи, які вимагались в оголошенні про спрощені закупівлі, наприклад: довідки, гарантійні листи, інформацію/документи про право підписання договору про закупівлю, статут тощо?
ІІ. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема:
оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;
при цьому частиною 4 статті 41 встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Поряд з цим, пунктом 24 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі;
Запитання 2: Якщо замовник не вимагає подання заповненого/підписаного/оформленого договору у складі пропозиції учасника спрощеної закупівлі чи має право замовник та переможець укладати договір за результатами спрощеної закупівлі на інших умовах аніж ті, що викладені у проекті договору?
Запитання 3: Чи має право замовник та переможець спрощеної закупівлі розширити та/або доповнити та/або деталізувати умови викладені в проекті договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Щодо питання 2, 3
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, частиною п'ятнадцятою статті 14 Закону установлено, що договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця спрощеної закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. У разі, якщо договір про закупівлю укладено з порушенням вимог цієї частини він є нікчемним (пункт 2 частини першої статті 42 Закону).
При цьому, оскільки пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Інформація щодо укладення договору про закупівлю відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
|
|
24.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Наказу від 19.06.2020 № 708, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301.
Відповідно до п.2 ст.4 ЗУ "Про публічні закупівлі", у річному плані повинна міститись інформація про назву предмету закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником.
Просимо надати роз'яснення: чи повинні замовники застосовувати Єдиний закупівельний словник при визначенні передмету закупівлі у роботах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Поряд з цим, згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, яким передбачено зазначення в електронній системі закупівель, зокрема назви згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм та коду за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі робіт.
Отже, під час визначення предмета закупівлі робіт замовники керуються Порядком, при цьому під час розміщення та оприлюднення в електронній системі закупівель зазначається код за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
|
|
24.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
1. В Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом від 15.04.2020 року №708 (далі - наказ),не передбачено зазначення у дужках конкретної назви предмета закупівлі. Тобто, при визначенні предмета закупівлі замовник буде вказувати тільки ДК 021:2015 код хххххххх-х та назву коду (без посілання на конкретну назву предмета закупівлі)?
2. При визначенні предмета закупівлі робіт в наказі відсутнє посилання на необхідність зазначення ДК 021:2015. Тобто, при визначенні предмету закупівлі робіт замовник буде посилатись лише на ДСТУ або на ГБН без зазначення коду ДК 021:2015?
3. При визначенні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту в наказі відсутнє посилання на необхідність зазначення ДК 021:2015. Тобто, при визначенні предмету закупівлі послуг з поточного ремонту замовник буде посилатись лише на термінологію ДБН або ГБН без зазначення коду ДК 021:2015?
4. при визначенні предмету закупівлі лікарських засобів у наказі відсутнє посилання на необхідність відображення міжнародної непатентованої назви (передбачено тільки для лотів). Тобто, при визначенні предмету закупівлі лікарських засобів замовник буде посилатись лише на код ДК 021:2015?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запитах №№ 1509, 1520/2020, 1545/2020 та за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=694b7a1d-047f-4177-948a-b271de51093a
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dc5ccf38-7706-4bd2-a445-9eb5103de35f&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA
https://test.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a28394b3-c073-4105-84f3-89ca5b582720&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком.
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 22 частини 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
В зв’язку з набранням чинності з 19.06.2020 року наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» №708 від 15.04.2020 року (далі – наказ №708), виник ряд питань щодо формування назви предмета закупівлі, а саме:
1. Яке значення має поняття «назва предмету закупівлі»? Чи це поняття є тотожним з поняттями: «конкретна назва предмету закупівлі» або «назва коду за Єдиним закупівельним словником»?
2. В наказі №708 в жодному пункті нічого не сказано про «конкретну назву предмета закупівлі» (раніше конкретна назва зазначалась в дужках). Чи потрібно зараз зазначати конкретну назву в назві предмета закупівлі?
2.1. Наприклад, ст. 4 передбачено, що Річний план повинен містити «назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)». При цьому при заповненні форми Річного плану через електронний майданчик є два окремих поля «Конкретна назва предмета закупівлі» та «Коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі ДК 021:2015». Виходячи з норм Наказу №708 назва предмету закупівлі для товарів та послуг зводиться лише до коду ДК 021:2015, яку інформацію вказувати в графі «Конкретна назва предмета закупівлі»?
3. Щодо визначення назви предмету закупівлі для робіт. Пунктом 4 Розділу І наказу №708 визначено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301. При цьому взагалі нічого не вказано про код ДК 021:2015. Як формувати назву предмета закупівлі для робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 1520/2020, 1545/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dc5ccf38-7706-4bd2-a445-9eb5103de35f&lang=uk-UA
ttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bedd49af-a16e-4eff-a786-fc50fbd8cf3b&lang=uk-UA
|