|
06.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальним некомерційним підприємством було проведено відкриті торги з двома лотами по закупівлі деревини дров’яної непромислового призначення та було укладено договори за результатами їх проведення. По одному з лотів було проведено моніторинг Державною аудиторською службою в зв’язку з чим замовником було лише частково виконано договір по одному з лотів та через виявлені невідповідності при проведенні тендеру його розірвано. Виникає питання - чи може комунальне некомерційне підприємство укласти прямий договір без використання електронної системи закупівель шляхом укладення звіту про договір про закупівлю деревини дров’яної непромислового призначення на вивільнені кошти через розірваний частково виконаний договір про закупівлю по лоту з проведених відкритих торгів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1251/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
Поряд з цим відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Допоможіть розібратися з питання визначення предмета закупівлі та оприлюднення інформації про нього в електронній системі закупівель.
Плануємо оголосити спрощену закупівлю на конверти. Згідно наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 предмет закупівлі визначаємо за 4 знаком ЄЗС (30190000-7 – Офісне устаткування та приладдя різне). Відповідно до наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначаємо назву предмета закупівлі, коду предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі. Також під час внесення інформації щодо предмета закупівлі в оголошення зазначається назва товару кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, код товару ЄЗС, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
При заповненні електронної форми річного плану поля не відповідають ст. 4 Закону, тому ми при заповненні електронної форми додаємо сканований документ річного плану, який містить всі підпункти ч.2 ст 4 Закону. У цій сканованій формі міститься пункт «2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)». При заповненні електронної форми річного плану є окремі поля «конкретна назва предмета закупівлі» та «код відповідного класифікатора». Також при заповненні електронної форми оголошення про проведення спрощеної закупівлі є ці окремі поля, а згідно п.2 ч.3 ст.14 Закону один пункт «2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)»
Питання 1: Чи у всіх цих випадках інформацію про предмет закупівлі зазначати однаково (наприклад: Конверти, код ДК 021:2015 – 30190000-7- Офісне устаткування та приладдя різне (конверт немаркований формату Е65, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С5, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С4, код ДК 021:2015 – 30199230-1) чи при заповненні електронних форм конкретну назву предмета закупівлі зазначати без кода по 4 знаку, бо є окреме поле для нього (наприклад: Конверти (конверт немаркований формату Е65, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С5, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С4, код ДК 021:2015 – 30199230-1)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок).
Разом з тим пунктом 14 Порядку передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Отже, вимога щодо пункту 14 Порядку застосовується до закупівель у разі оприлюднення оголошення, передбачених Законом та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
27.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Який код предмету закупівлі вказувати у річному плані:
за 4 знаком (згідно Порядку визначення предмету закупівлі), чи за 6 знаком (згідно Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі)?
Який код предмету закупівлі вказувати у оголошенні про закупівлю: за 4 знаком (згідно Порядку визначення предмету закупівлі), чи за 6 знаком (згідно Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі)?
Вказувати код за двома порядками функціоналом не передбачено.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Поряд з цим згідно з пунктом 2 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Згідно з пунктом 12 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок про розміщення інформації) під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо:
назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи);
коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви.
Водночас пунктом 14 Порядку про розміщення інформації передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Отже, у разі здійснення закупівлі товару під час розміщення інформації в річному плані закупівель замовник зазначає назву предмета закупівлі та код предмета закупівлі за четвертою цифрою Єдиного закупівельного словника.
При цьому в оголошеннях, оприлюднення яких передбачено Законом та повідомленні про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, замовником додатково зазначається інформація щодо назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
|
|
23.07.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Ми, як замовник, здійснили відкриту закупівлю палива (бензин марок А95, 92, масло моторне, газ скраплений, дизпаливо) за одним договором без розбиття на лоти за одним кодом ДК. Договір від 26.02.2020.
Учасник просить нас підняти ціну на скраплений газ за договором на 10%.
Звідси запитання: Чи можемо ми здійснити такі дії додатковою угодою до основного договору лише за цією позицією?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині пропорційного збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.
При цьому внесення змін до договору має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Поряд з цим замовник самостійно приймає рішення щодо такого обґрунтування та документального підтвердження.
У свою чергу, пропонуємо ознайомитися з листом від 08.01.2020 № 3304-04/698-06 "Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F698-06%20
|
|
21.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. До нас як до Замовника надходять звернення та вимоги від потенційних учасників процедури закупівлі з проханням внесення змін до тендерної документації в частині поділу закупівлі на лоти. Дана ситуація унеможливлює вносити зміни до тендерної документації, оскільки перед тим, як внести зміни до тендерної документації шляхом поділу закупівлі на два і більше окремих лота, необхідно внести зміни у назву предмета закупівлі не тільки в оголошенні про проведення відкритих торгів, але й у відповідній позиції РПЗ. В даному випадку внесення змін до тендерної документації шляхом поділу на лоти можливо, проте буде спостерігатися розбіжність у назві предмета закупівлі, вказаній в річному плані та в оголошенні про проведення процедури закупівлі. Що робити Замовнику в даному випадку, якщо є прохання поділу на лоти для досягнення більшої ефективності та підвищення конкуренції, але відміняти торги кожного разу при надходженні такої вимоги не доцільно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Отже, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника.
|