|
|
10.01.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
За приписами ч.3 ст. 131-2 Конституції України (в редакції Закону N 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з пп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (в редакції Закону N 1401) представництво в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01. 01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.
В цьому контексті хочу зазначити таке.
Фонд соціального страхування України, відповідно до п. 9 ч. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" може бути замовником, якщо вартість закупівлі послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, як це передбачено абз.1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Разом з цим, за абз.1 ч.4 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі–Закон №1105-XIV) кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. За п.2 ч. 2 ст. 11 Закону №1105-XIV кошти Фонду використовуються на, зокрема: фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду.
В процесі діяльності Фонду та його робочих органів можуть виникати судові спори, в яких необхідно здійснювати представництво Фонду соціального страхування України у Верховному Суді та судах касаційної інстанції, у судах апеляційної інстанції. Тобто, таке представництво можливе виключно адвокатами.
Разом з цим, Фонд соціального страхування України, очевидно, не може запланувати кількість судових спорів, кількість судових засідань у вказаних судах та кількість усіх процесуальних дій, які необхідно вчинити адвокатом за для забезпечення належно судового представництва Фонду.
Отже, питання, в контексті уповноваженого органу у сфері публічних закупівель:
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України проводити процедуру закупівлі послуг адвоката з надання правової допомоги по представництву Фонду у Верховному Суді та судах касаційної інстанції, у судах апеляційної інстанції, якщо такі послуги перевищуватимуть 200 тисяч гривень сумарно по декільком справам, що можуть розглядатись у судах?
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України планувати закупівлю таких послуг на весь 2018 рік за кожною окремою судовою справою чи за всіма наявними справами, що можуть розглядатись у суді?
- Чи потрібно Фонду соціального страхування України застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі", якщо вартість послуг адвоката по судовому представництву Фонду в кожній окремій справі(!) буде меншою ніж 200 тисяч гривень, а сумарна кількість судових справ та відповідна вартість послуг адвоката буде перевищувати 200 тисяч гривень?
- Чи може Фонд соціального страхування України укладати окремий договір про надання правової допомоги з одним і тим же адвокатом по представництву Фонду у судах в кожній окремій справі без застосування процедури встановленої Законом України "Про публічні закупівлі", якщо вартість послуг одного й того ж адвоката в кожній окремій справі буде менше ніж 200 тисяч гривень, а сумарна кількість договорів з один і тим же адвокатом у різних справах та вартість послуг адвоката перевищуватимете 200 тисяч гривень?
Завчасно вдячний за розширену відповідь фахівців!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Поряд з цим визначення поняття “послуги”, “роботи” та “товари” наведено відповідно в пунктах 17, 22 та 32 частини першої статті 1 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
22.10.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником у 2008 році був укладений ліцензійний договір на надання послуг без проведення відповідної процедури закупівлі (прямий договір), оскільки дія Тимчасового положення не поширювалась на випадки,
коли предметом закупівлі були послуги відповідно до ліцензійного договору.
Наразі є потреба здійснити додаткову закупівлю послуг в того самого постачальника.
Питання: Чи може замовник провести переговорну процедуру закупівлі із застосуванням пункту 5 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (потреба здійснити додаткову закупівлю) і укласти додаткову угоду до ліцензійного договору, укладеного у 2008 році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон набрав чинності з 19.02.2016 року та введений у дію для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання з 01.04.2016 року, а для всіх замовників з 01.08.2016 року.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток зокрема у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням (пункт 5 частини другої статті 35 Закону).
Водночас Закон не містить обмежень щодо застосування пункту 5 частини другої статті 35 Закону щодо товарів, робіт чи послуг, придбаних замовником до набрання чинності Закону.
При цьому питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
28.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!25.01.2017 року було укладено договір на закупівлю природного газу. Ціна після аукціону 7499,99 грн. з ПДВ/1000 куб.м. Замовник, ще не встиг жодного разу скористатись даною пропозицією, як полетіли додаткові угоди. 27.02.2017р. було надіслано три додаткові угоди на зміну ціни в межах 10% кожна, та ще прописали, що додаткова угода набирає чинності з 01.02.2017року. Хоча в Договорі є пункт, де зазначено, що додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення. Замовник відмовляється підписувати її 01.02.2017р., та пропонує підписати одну додаткову угоду 27.02.2017р., та просить у Постачальника, щоб той надав рахунок за спожитий газ до 27.02.2017р. по ціні зазначеній у договорі(7499,99 грн.з ПДВ.), а решту виставив по ціні, визначеній у додатковій угоді. Постачальник відмовляється, та виставляє рахунок за спожитий газ у лютому з ціною більшою на 30% відсотків (бо надав три додаткові угоди), в іншому випадку погрожує припинити газопостачання. Як нам діяти в даному випадку, адже газом опалюються дитячі садки, і якщо доведеться йти в суд, яким чином забезпечити опалення в садочках, оскільки опалювальний період, ще не закінчився???Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
22.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В 2016р. замовник уклав договір на виконання будівельних робіт на об'єкті "Будинок" на 10млн.грн. В кінці 2016р. виникли додаткові роботи на об'єкті "Будинок" на сумму 5млн.грн. З попереднім виконавцем проведено переговорну процедуру відповідно до п. 6 ст. 35 Закону та укладено договір на суму 5млн.грн. В 2017 р. знов виникли додаткові роботи на об'єкті "Будинок" на суму 4млн.грн.
Питання: можливо проведення другої переговорної процедури з попереднім виконавцем? (В п.6 ст.35 Закону зазначено, що загальна вартість додаткових робіт не повинна перевищувати 50% вартості головного (первинного) договору, можливість або заборона проведення декількох переговорних процедур п.6 не зазначена.) Якщо з цього приводу були роз'яснення, прошу надати посилання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
05.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У січні місяці поточного року було проведено переговорну процедуру та укладено договір з теплопостачальною організацією-монополістом на закупівлю послуг центрального опалення офісного приміщення.Сума договору складає 344 тис. грн. З причини відсутності на той час необхідних розрахунків та схем розподілу мереж, в договір не було включено послуги гарячого водопостачання. На теперішній час казначейська служба не реєструє прямий договір постачання гарячої води на суму 1тис. грн. без проведення переговорної процедури.Причина відмови:предмети закупівель мають однакові коди Державного класифікатора, тому порушується вимога ст.2 Закону«Про публічні закупівлі», відповідно до якої забороняється поділ предмета закупівлі на частини.Чи повинні ми проводити переговорну процедуру щодо гарячого водопостачання на суму 1 тис. грн.,якщо за цим кодом раніше проведена переговорна процедура з постачальником-монополістом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.
|