|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно ч. 7 ст. 17 Закону «По публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у ч. 1 ст. 17 Закону.
Чи вірно ми розуміємо, що замовник може в тендерній документації встановити вимогу до учасника про надання в довільній формі підтвердження відсутності підстав передбачених ч. 1 ст. 17 Закону для кожного суб’єкта господарювання, які залучатимутися учасником як субпідрядники/співвиконавці в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону? А чи повинні замовники вимагати документальне підтвердження відсутності підстав передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 ч. 1 ст. 17 Закону, щодо кожного субпідрядника/співвиконавця. якщо учасник стане переможцем закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06, який містить інформацію про субпідрядників/співвиконавців.
|
|
19.03.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи потрібно включати в річний план закупівель витрати до 50 000 грн? Чи потрібно взагалі виборчій комісії публікувати складати річний план закупівель, якщо не планується придбання товарів робіт або послуг на суму що перевищує 199 999 грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання здійснення допорогових закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;
Питання: Якщо постачальник перебуває в стадіїї банкрутства.
Чи може замовник посилатися на вищевказану норму закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06, який містить інформацію щодо відхилення тендерної пропозиції.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема з питань банкрутства.
Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
17.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Чи може уповноважена особа установи користуватися тим самим кабінетом замовника, що й тендерний комітет, якщо тендерний комітет і надалі буде провадити закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання внесення персональних даних уповноважених осіб до електронної системи закупівель, розглянуто в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06
Водночас з питань реєстрації в системі рекомендуємо звертатись безпосередньо до операторів авторизованих електронних майданчиків та адміністратора електронної системи закупівель.
|
|
09.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати роз'яснення з питання, що виникло. Оголошено процедуру відкритих торгів на подовження терміну вже існуючої ліцензії антивірусного програмного забезпечення (один виробник). В тендерній документації відповідно до Закону зазначено "або еквівалент". Дану послугу з подовження може надати, як найменше 100 офіційний дистриб'юторів. Питання, чи правомірно визначений тип процедури закупівлі, а саме Відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею. Відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Разом з тим, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Міністерства як Уповноваженого органу у сфері закупівель не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|