|
|
01.02.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
День добрий. При складанні додатку до річного плану та визначення предмету закупівлі для ветеринарних послуг використовували код класифікатору 85200000-1-Ветеринарні послуги, в 2017 році по четвертому знаку потрібно використовувати код 85210000-3-Розплідники домашніх тварин. Це не одна і та сама річ ветеринарні послуги і розплідники. В такому разі запитання- чи можна вважати цифру нуль-четвертим знаком?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Управлінню капітального будівництва необхідно здійснити закупівлю "Послуги з технічного обстеження автомобільного моста" по трьох об'єктах (мостах). Запитання: як визначити предмет закупівлі послуг, за кожним окремим об'єктом (мостом) чи разом по всіх об'єктах (мостах).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Поряд з цим визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
У свою чергу, згідно з Розділом IIІ “Визначення предмета закупівлі робіт” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (далі − ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013).
Поряд з цим повідомляємо, що питання визначення об’єктів будівництва та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
При цьому відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163, до передпроектних робіт відносяться роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об'ємно-просторових та містобудівних рішень, зокрема попередні інженерні вишукування, обстеження будівель, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту або технічному переоснащенню.
Таким чином, у разі закупівлі послуг, які здійснюються (є необхідним супроводом) для проведення робіт (будівництва), що включаються до зведеного кошторисного розрахунку та відносяться до визначення “роботи” у розумінні Закону, замовник визначає предмет закупівлі робіт за об'єктами будівництва відповідно до вимог Порядку.
В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону, керуючись відповідними вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
|
|
|
03.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Здрастуйте,
Виникло питання стосовно змін в організації та проведенні публічних закупівель у зв’язку з введенням в дію 19 квітня 2020 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону).
Згідно нової редакції Закону:
«Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
28) спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
...
35) уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту);»
«Розділ III
ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ
Стаття 13. Процедури закупівлі
1. Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:
відкриті торги;
торги з обмеженою участю;
конкурентний діалог
2. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі...»
«Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
4. Установити, що до 1 січня 2022 року:
1) замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.»
Але згідно статті 3 тій самій новій редакції Закону сукупність публічних закупівель включає закупівлі вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн., для здійснення яких замовник може:
1. використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги,
2. укласти договір без використання електронної системи закупівель. При цьому замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 нової редакції Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Дайте, будь ласка, відповіді на запитання:
1. Після вступу в дію нової редакції Закону, хто має відповідати за організацію та проведення публічних закупівель, вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн. Наприклад: за їх планування; їх здійснення через електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги; оприлюднення звітів про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
2. Яким документом після вступу в дію нової редакції Закону буде регламентуватися здійснення закупівель, вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн, з використанням електронної систему закупівель, у тому числі електронних каталогів?
3. Якщо на підприємстві до 01.01.2022 уповноважену особу визначено відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель а тендерний комітет – за організації та проведення процедур закупівель, хто повинен формувати та оприлюднювати Річний план закупівель?
Заздалегідь вдячні за відповіді.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи та порядку проведення спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які будуть розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
11.07.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як відображати у річному плані закупівлі передбачені більше ніж на один рік? Наприклад необхідно здійснити закупівлю послуги (строк надання послуги 3 роки, поділити окремо на кожен рік неможливо) на закупівлю якої виділено бюджетних коштів на загальну суму 150 000 000,00 грн. З яких фінансування на 2017 рік - 60 000 000,00 грн, на 2018 рік - 50 000 000,00 грн. на 2018 рік 40 000 000,00 грн. Як відобразити дану закупівлі у рінчому плані? Зазначити загальну суму виділених коштів чи лише суму коштів виділених на 2017 рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки подібне питання розглянуте у запиті № 235/2016, пропонуємо ознайомитися за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8a93380-3752-488a-b7c9-0c2d7ee6e7d7&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
Крім того зазначаємо, що пункт 6 форми річного плану закупівель, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення замовником розміру бюджетного призначення за кошторисом або очікуваної вартості предмета закупівлі.
|
|
|
29.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 19 «Звіт про результати проведення процедури закупівлі» Закону України «Про публічні закупівлі» у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов'язково зазначається, крім іншого, у разі закупівлі робіт або послуг - повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб'єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю. Звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Для того, щоб система могла сформувати Звіт та включити в нього певну інформацію, людина повинна цю інформацію внести в систему.
Під час розміщення інформації на майданчиках Замовник не має можливості заповнити пункт 19 Звіту – Інформація про субпідрядника. Цю інформацію повинен зазначити Учасник, заповнивши відповідне «поле» в Системі. В переважній більшості випадків Учасники цього не роблять, при цьому паперові документи місять в собі інформацію про наявність субпідрядників.
Як наслідок в Звіті (автоматично сформованому Системою) в розділі «Інформація про субпідрядника» зазначено «відсутня», а в договорі зазначено, що «до виконання робіт залучаються субпідрядні організації».
Звертаємось з проханням про наступну консультацію: чи несе відповідальність Замовник за інформацію, зазначену в Звіті, зокрема в частині зазначення інформації про субпідрядника? Якщо «так» (стаття 10!), то яким чином Замовник може нести таку відповідальність, якщо він не має жодної можливості впливати на її відображення в Звіті?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|