|
|
27.10.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації.
Чи правильно ми розуміємо, що оскільки в системі відображаються файли, а не положення, то перекреслювати положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, потрібно в тексті самої тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”. Оскільки відповідальним за функціонування веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.
|
|
|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до Закону, у разі застосування переговорної процедури закупівлі, замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, зокрема що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, на теперішній час в країні введені обмеження щодо надзвичайного стану викликаного пандемією COVID-19. У зв’язку із зазначеним учасники процедури закупівлі, яких запрошено на переговори та які повинні надати на переговори документальне підтвердження про відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17, не мають можливості отримати своєчасно відповідні довідки, зокрема довідку про відсутність не знятої чи не погашеної у встановленому порядку судимості за злочини, вчинені з корисливих мотивів, виданої уповноваженим органом, що в свою чергу значно затягує проведення процедури закупівлі відповідно до Закону.
Прошу надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорів із учасниками процедури закупівлі (для застосування переговорної процедури), у разі наявності недоліків у поданих учасником документах. При цьому під час переговорів доводити учаснику зауваження у поданих документах та надавати йому можливість усунути такі недоліки, а рішення про намір укласти договір приймати тільки після усунення учасником таких документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 39 нової редакції Закону визначено, що замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, нова редакція Закону не містить обмежень стосовно форми, способу та строків проведення переговорів з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 5 Закону.
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
17.05.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
В результаті проведеної закупівлі в одного учасника по об’єкту «Будівництво хірургічного корпусу Новоград-Волинського міськрайонного територіального медичного об’єднання на вул. Медведєва, 13 в м. Новограді-Волинському, Житомирської області» прийняте рішення про укладення договору № 754 від 26.09.2012 року між Новоград – Волинським міськрайонним територіальним медичним об’єднанням «Замовник » та Товариством з додатковою відповідальністю «Довірче товариство Перша Волинська фінансово - будівельна компанія «Траст-Інвест-Буд» «Підрядник». Пунктом 1.6 договору передбачено, що при виконанні зобов’язань за цим Договором Сторони керуються положеннями Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених ПКМУ від 01.08.05 р. № 668.
Через затримку фінансування роботи по об’єкту на 3 роки (2014-2016) були припинені.
В 2018 році Підрядник звернувся з проханням внести зміни в договір № 754 від 26.09.2012 про закупівлі за державні кошти, щодо оплати робіт, виконаних субпідрядниками, безпосередньо замовником, спираючись на лист роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.07.2015 р. N 3302-05/23259-07 та до пункту 101 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві"про те, що оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.
Згідно ст. 40 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р.№2289-VI умови договору не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів, але в законі не прописаний порядок залучення учасником торгів до виконання робіт, як субпідрядника . На час заключення договору істотні умови були прописано безпосередньо в договорі підряду, т.я. при застосуванні процедури - закупівля в одного учасника тендерна документація конкурсних торгів не складалась.
Чи маємо ми можливість, як замовники внести зміни в договір, щодо залучення субпідрядної організації та оплати робіт, виконаних субпідрядниками спираючись на вищевказане роз’яснення, постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" , пункт 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону договір про закупівлю укладався в письмовій формі, зокрема відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
При цьому частиною п’ятою статті 40 Закону була встановлена імперативна норма, згідно з якою зокрема істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій частині цієї статті Закону.
Разом з тим, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель у підрозділі “Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель” розділу “Державні закупівлі (Архів)” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel розміщено лист від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
Поряд з цим згідно з частиною першою статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" передбачено, що приймання та оплата робіт, виконаних субпідрядниками, здійснюється генеральним підрядником або замовником на підставі підписаних документів згідно з умовами договору (контракту).
Частиною першою та другою статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене, у разі якщо в договорі про закупівлю була передбачена можливість залучення субпідрядників та оплати їх робіт безпосередньо субпідрядникам, в такому випадку сторони можуть укласти відповідну додаткову угоду з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
15.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
До якого коду мають бути віднесені такі будівельні матеріали як: Суміші сухі будівельні модифіковані (ДСТУ Б В 2.7-126:2011)та Суміші будівельні рідкі модифіковані (ДСТУ Б В 2.7-233:2010, а також матеріали рідкі на органічній основі готові до використання (водоемульсійнй фарби, декоративні штукатурки), які виготовляють переважно по ТУ.
Чи доцільно всі ці матеріали віднести до коду 44111800-9 Розчини (будівельні)якщо врахувати розчином називають тверду речовину, що утворюється в процесі тужавлення після змішування з водою чи іншими рідкими речовинами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі" розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
09.08.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником, 12.03.2021р. оголошено відкриті торги, ID UA-2021-03-12-012818-b, у зв'язку з оскарженням тендерної документації (2(дві) скарги подато одним суб'єктом ТОВ "МІКОНТ") та щодо прийнятих рішень, дій чи бездіяльності Замовника( іншим суб'єктом) , Замовником оголошується переговорна процедура закупівлі через декілька днів після прийняття рішення Постійно діючою адміністративною колегією антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель про прийняття скарги ID UA-2021-07-05-010659-c щодо оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності Замовника до розгляду. На оголошену переговорну процедуру ТОВ "МІКОНТ" в передостанній день оскарження подає скаргу, Відповідно, процес оскарження у скороченій переговорній процедурі той самий, що і в оскарженні інших процедур. І виникає проблема, що розгляд скарги по основній оскаржуваній процедурі призначається раніше, ніж розгляд скарги стосовно переговорної процедури закупівлі. Виноситься рішення Колегією з основної процедури закупівлі(відкритих торгів) Під час розгляду скарги з переговорної процедури закупівлі, Колегія посилається на те, що основна процедура не є такою, що оскаржується, відсутні підстави для застосування переговорної процедури та зобов'язує Замовника скасувати переговорну процедуру, через те що Замовник НЕ ОБҐРУНТУВАВ та документально не підтвердив наявність підстав для застосування переговорної процедури закупівлі, не підтвердив правомірність її застосування(хоча всі пояснення Замовником були надані, та чомусь невраховані), та зобов'язують Замовника відмінити процедуру з підстав : "у разі, якщо замовником допущено порушення, що вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель."
Скаржником подана скарга, як випливає з рішень Колегії, може бути будь-якого складу, характеру, може містити наклеп, брехню, безпідставність, а Колегія ніби цього не помічає і ВСЕ приймає до розгляду та виносить рішення проти Замовника.
З вищезазначеного випливає питання, чи вірно прийняте рішення Колегією?
Яким чином можливо було провести переговорну процедуру у даній ситуації?
Чому у скороченій переговорній процедурі всі строки оскарження ті самі як і в інших процедурах, та чому строки взагалі є, оскільки це Нагальна потреба Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження Антимонопольного комітету України визначені статтею 7 Закону.
Крім того, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" органом оскарження є Антимонопольний комітет України.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності рішень, прийнятих органом оскарження.
Вдоночас, пропонуємо ознайомитись з листом від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Поряд з цим зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель з урахуванням практики його застосування, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті щодо строків оскарження в переговорній процедурі закупівлі під час напрацювання змін до Закону.
|