|
22.03.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Забезпечення тендерних пропозицій, згідно зі ст. 1 Закону №1490, — це «надання учасником замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов’язань, які виникають у зв’язку з поданням тендерних пропозицій»
Замовником вимагається надання учасником забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії.
Учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно вносить і тендерне забезпечення на підставі ст. 23 Закону №1490, бо тендерна пропозиція, що не підтверджується тендерним забезпеченням, відхиляється замовником. Учасник надав забезпечення тендерної пропозиції у формі платіжного доручення по перерахуванню коштів на депозитний рахунок бюджетної установи(замовника).Таке тендерне забезпечення визначено як один із видів (ст.1 п.1 ЗУ №1490)
Чи вважається така форма забезпечення причиною для дискваліфікації учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” №1490-14 втратив чинність 02.04.2008.
Разом з тим, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон набрав чинності з 19.02.2016 року та введений у дію для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання з 01.04.2016 року, а для всіх замовників з 01.08.2016 року.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, які містить вичерпну інформацію щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
|
|
16.06.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Чи має право бюджетна установа ввести в штатний розпис уповноважену особу з публічних закупівель, якщо так, то на підставі яких нормативних документів, та як правильно повинна називатися посада?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Додатково інформуємо, що наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327 (зі змінами) затверджено Класифікатор професій ДК 003:2010, який призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями соціальних партнерів усіх рівнів, іншими громадськими організаціями, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.
Варто також зазначити, що відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 (далі – Положення), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин та відповідно надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції.
Ураховуючи викладене, пропонуємо з зазначеного питання додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
10.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Чи можуть проводити діяльність з постачання природного газу підприємства, які мають ліцензії з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Водночас слід ураховувати, що питання ліцензування видів господарської діяльності не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки регулюються Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності”.
|
|
27.06.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення чи потрібно обов’язково проводити тендерні процедури (відкриті торги, переговорну процедуру) за супутніми послугами по будівництву ( авторський нагляд, технічний нагляд, експертиза технічної та кошторисної частини проекту, вартість менше 200 тис. грн.) у разі якщо вони включені до зведеного кошторисного розрахунку у проекті, а також чи потрібно проводити тендер по послугам які не включені до зведеного кошторисного розрахунку, але будуть здійснені по даному об’єкту будівництва (коригування проекту у разі потреби, пуско - налагоджувальні роботи, приєднання до електричних мереж тощо). Зведений кошторисний розрахунок 7998 тис. грн., супутні послуги не перевищують вартості самого будівництва. При цьому просимо зазначити саме на якій стадії вважати вартість робіт, а також супутніх послуг такими, що потребують проведення тендеру: 1. Після стадії проектування; 2. після проведення експертизи кошторисної частини проекту (вимоги Постанови КМУ № 560 від 11.05.2011); 3. затвердження кошторису установи (бюджетних призначень) на проведення відповідного будівництва. Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
03.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно Наказу Мінекономрозвитку № 2092 від 19.12.2016 року «Про внесення змін до порядку визначення предмету закупівлі» п.1 розділу II доповнено абзацем: “Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.
Чи стосується дана вимога медичних закладів та установ, які закуповують медичні препарати у великій кількості? Як відображати замовнику у дужках назву лікарського засобу за (МНН) , якщо за договором закупівля медпрепаратів здійснюється в асортименті більше 50 найменувань?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|