|
|
16.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Нами був надісланий лист-звернення Вих.№ 617-20 від 24.06.2020 на електронну адресу Мінекономрозвитку 24 червня 2020 року. Відповідь, яку ми отримали, не стосується нашого запитання і абсолютно не дає відповіді.
Просимо надати докладну конструктивну відповідь кваліфікованого фахівця. Лист додаємо у вкладенні.
Просимо надати роз’яснення щодо принципу розрахунку аномально низької ціни тендерної пропозиції відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на відсутність будь-яких підзаконних актів та нормативних документів, які б розкривали зміст принципу розрахунку аномально низької ціни тендерної пропозиції, просимо пояснити які саме ставки на якому етапі редукціону беруться до уваги для визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції за індикатором різниці 40%?
Повідомляємо, що інформації, опублікованої у інфобоксі «Prozorro», недостатньо для чіткого розуміння принципу розрахунку і ця інформація є поверхневою та нечіткою, оскільки надано приклад розрахунку за умови, якщо ставки не електронного редукціону не змінювалися.
Просимо пояснити детально:
1) як рахувати, якщо ставки змінювались?
2) якщо аномально низьку ціну подало більше, ніж один учасник?
3) якщо одного учасника, який подав аномально низьку ціну, було дискваліфіковано, чи береться до уваги початкова ставка цього учасника для визначення середнього значення тендерних пропозицій інших учасників, коли перевіряється на предмет аномально низької ціни наступна найбільш економічно вигідна пропозиція?
4) як визначається середнє значення початкових ставок інших учасників, якщо усіх учасників двоє?
5) що робити учаснику закупівлі, якщо електронна система закупівлі визначила не вчасно або не визначила зовсім аномально низької ціни, а згідно ЗУ «Про публічні закупівлі» ціна тендерної пропозиції все ж таки є аномально низькою?
6) що робити, якщо у зв’язку з тим, що функціонал визначення аномально низької ціни в ЕСЗ почав працювати набагато пізніше, аніж вступила в дію нова редакція ЗУ «Про публічні закупівлі, у деяких тендерах було визначено переможця з порушенням законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі – аномально низька ціна) – ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота).
Про приклад розрахунку аномально низької ціни можна ознайомитись на ресурсі ДП Прозорро за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/anomalno-nizka-cina
При цьому, оскільки аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично, з технічних питань щодо реалізації вимог законодавства у електронній системі закупівель необхідно звертатись до ДП Прозорро, як адміністратора.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|
|
|
26.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час закупівлі робіт з будівництва учасником з найнижчою ціновою пропозицією помилково до розрахунку вартості включено роботи, не передбачені тендерною документацією. У звязку з цим пропозицію учасника відхилено на підставі п.4 ч.1 ст.30 Закону України "Про публічні закупівлі"як таку, що не відповідає умовам тендерної документації. Як наслідок, акцептовано значно дорожчу цінову пропозицію. Таким чином, відхилення учасника із дешевшою ціновою пропозицією порушує принцип максимальної економії та ефективності, встановлений ст.3 Закону. Чи буде в даному випадку відхилення пропозиції першого учасника правомірним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з тим підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
04.03.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В лютому 2019 року Підприємство визначене одержувачем бюджетних коштів для будівництва обєкту нерухомості, що автоматично визначає його замовником в рамках ЗУ "Про публічні закупівлі". у Підприємства є низка договорів, які укладені до лютого 2019 рок, тобто до моменту коли воно стало Замовником в рамках закону, з строком дії до 2020 або з автоматичною пролонгацією на кожний наступний кадендарний рік. Питання: що робити з такими договорами? Чи потрібно їх розривати
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875
Водночас згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного Кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. При цьому відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Таким чином, виконання сторонами договору, який не є договором про закупівлю в розумінні Закону, має здійснюватись згідно умов, визначених у такому договорі.
Водночас у разі виникнення у замовника потреби у придбанні обсягу товарів, робіт і послуг, не передбаченого в укладених договорах, у тому числі на наступний календарний рік, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами такого предмета закупівлі, визначеними в частині першій статті 2 Закону.
Поряд з цим питання планування та передумов здійснення закупівель замовниками розглянуто в листах від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
|
|
|
07.02.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
20% угода
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
07.05.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Наша компанія ТОВ "Смарт Солюшнз груп" приймає участь у тендері ID: UA-2018-04-13-002467-a "Заходи енергозбереження. Капітальний ремонт комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу "Ясла-садок №151 "Сонечко" за адресою: вул. Лута,30 у Кальміуському районі, м. Маріуполь (без зовнішніх електричних мереж)". Під час подачі пропозиції було помилково завантажено документ "Підтвердження цінової пропозиції", який, згідно умов ТД, не є обов"язковим для завантаження, а висилається за запитом Замовника процедури закупівель на електронну пошту, вказану в ТД. Завантажений документ "Підтвердження цінової пропозиції" містить технічні помилки і не є документом, на основі якого складалася вартість нашої цінової пропозиції. Як можна виправити таку ситуацію? Чи можливо надати Замовнику торгів на еклектронну пошту правильний варіант документу "Підтвердження цінової пропозиції" з вказанням того, що попередній документ, завантажений на сайті, є помилковим і його не варто враховувати при розгляді нашої цінової пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|