|
|
11.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Уряд Постановою № 465 від 09.05.2023 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275” вніс зміни до Постанови Уряду №1275, у зв’язку з чим у багатьох державних замовників виникає питання якими вартісними межами керується державний замовник передаючи оголошення до «Прозорро»? Від 1 копійки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання стосовно особливостей здійснення оборонних закупівель висвітлені в листах від 21.06.2023 № 33-11/282 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та від 21.06.2023 № 33-11/283 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", розміщених на вебсайті Мінекономіки підрубрики "Закупівлі для державних замовників в сфері оборони" рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” за посиланням: http://surl.li/ioxjz |
|
|
09.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідності до п. 9 Постанови Кабінету міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 передбачено, що державні замовники у сфері оборони можуть закуповавати товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень без застосування конкурентних процедур закупівель за умови надання гарантійного листа про те, що сукупний прибуток усіх субєктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару.
1. З вищезазначеного трактування не зрозуміло, що мається на увазі під поняттям "сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання" та "первинна собівартість товару".
Чи коректно буде здійснювати розрахунок прибутку та собівартості товару сформованих на митнійтній території України, якщо товар є імпортованим?
2. Які саме складові в себе включає первинна собівартість товару та прибуток?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення), Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 5 та 6 пункту 1 статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військовопромислову політику та головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості) , які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 9 Особливостей придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, прибутку (постачальницької винагороди) на рівні не більше 25 відсотків від собівартості, допускається за однієї із таких умов: розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. При цьому собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг.
З огляду на вищезазначені положення законодавства собівартість товарів, робіт і послуг визначається на підставі стандартів бухгалтерського обліку, при цьому національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні розробляються та затверджуються Міністерством фінансів України.
Отже, до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правил формування та підтвердження собівартостей товарів, робіт і послуг.
Окрім цього, зазначаємо, що замовники здійснюють процедури закупівель/спрощені закупівлі товарів, робіт і послуг шляхом використання електронної системи закупівель “Прозорро”. При цьому саме завдяки функціонуванню електронної системи закупівель забезпечується ефективність та прозорість здійснення процесу закупівель товарів, робіт і послуг.
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що замовник приймає рішення стосовно закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно та на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Окрім цього, зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
|
26.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою КМУ №686 від 07.07.2023 заклади охорони здоров'я зобов'язано купувати товари з Переліку, що додається до Постанови, з використанням електронного каталогу. У Переліку зазначено узагальнену назву предмета закупівлі "Пробірки" у розділі "Лабораторні витратні матеріали". З огляду на викладене, постають питання:
1) якщо пробірки закуповуються не для використання у лабораторії, чи необхідно виконувати вимогу Постанови №686?
2) якщо у закладу є потреба у закупівлі конкретного виду пробірок, наприклад PRP, чи підпадає такий предмет закупівлі під Перелік за Постановою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=40119
|
|
|
13.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Опис питання додається в окремому файлі, оскільки містить більше 4000 символів
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
21.09.2023 постанова щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану № 10071 від 19.09.2023 була прийнята Верховною Радою України, постановою зокрема передбачено:
1. Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до умов державних контрактів (договорів).
2. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель визначається рішеннями Кабінету Міністрів України, які були чинними станом на 24 лютого 2022 року, із урахуванням особливостей, передбачених пунктом 3 цієї Постанови, та не може бути зменшений державними замовниками.
3. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів) вітчизняних виконавців визначається окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.
У зв’язку х цим виникає ряд питань:
Як замовнику вірно розтлумачити норми цієї постанови № 10071 від 19.09.2023?
У постанові № 10071 від 19.09.2023 йдеться що рівень прибутку визначається рішеннями уряду які були чинними станом на 24.02.2022. Мається на увазі Постанова Уряду №309 про від 17.03.2021? Чи йдеться про Постанову Уряду 363? Можливо це відсилка на інші постанови?
Що означає формулюваггя "та не може бути зменшений державними замовниками"?
Чи потрібно замовнику який закуповував по калькуляції ВИТРАТ без прибутку зробити ревізію раніше заключених договорів? Можливо передбачені ще якісь дії замовника? Чи можна донараховувати прибуток по старим договорам якщо були договори по собівартості? На які нормативно- правові акти спиратись?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
З питань застосування положень постанови Верховної Ради України від 21.09.2023 № 3388-IX "Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану" рекомендуємо звернутися до головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» - Міністерства оборони України, та головного органу у сфері планування оборонних закупівель – Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.
Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|