|
|
18.05.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
ТОВ «Теплоінвест – Запоріжжя» є суб’єктом господарювання, яке:
- здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (виробництво теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії) на промисловій чи комерційній основі;
- забезпечує потреби держави (плануємо укласти договори про закупівлю послуг: пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води за державні кошти);
- не є розпорядником бюджетних коштів;
- статутний капітал - 100 % приватна власність;
- провадить діяльність на підставі ліцензії, яка не може розглядатися як спеціальне чи ексклюзивне право;
- відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308, Ліцензіат (ТОВ «Теплоінвест – Запоріжжя») повинно використовувати кошти, отримані за рахунок діяльності з виробництва теплової енергії, за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Враховуючи вищенаведене, прошу дати відповідь на наступні запитання:
1. ТОВ «Теплоінвест – Запоріжжя» є замовником у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та має здійснювати закупівлі з дотриманням вимог цього Закону?
2. Як Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308 кореспондуються з Законом України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Інформація щодо здійснення закупівель замовниками міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Щодо питання 2
Принципи здійснення закупівель встановлені статтею 3 Закону. Так, відповідно до частини першої статті 3 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Водночас питання щодо ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії не належить до компетенції Мінекономрозвитку.
|
|
|
18.12.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сьогодні Державним підприємством «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» укладаються ліцензійні договори про створення та використання об’єктів інтелектуальної власності (режисерських постановок, музичного або художнього оформлення).
Правове регулювання цих Договорів визначається Главою 75 ЦК України «Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності» та Законом України «Про авторські та суміжні права» та не відносяться до ординарних товарів, робіт чи послуг, які закуповуються.
Більше того, зважаючи на специфічну природу прав інтелектуальної власності, які виникають з факту здійснення особою творчої діяльності, вказана сфера виключає конкурентність та раціональну можливість дотримання процедур закупівель.
Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на придбання об’єктів інтелектуальної власності, створених на замовлення за ліцензійними договорами ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальним підприємством «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі за текстом – КП «ГВП») реалізовуються енергоефективні заходи в закладах бюджетної сфери, а також на об’єктах генерації та розподілу теплової енергії.
В рамках виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки у 2018 році КП «ГВП» за результатами проведення публічних закупівель (відкриті торги) укладено договори підряду (ціна - динамічна) для виконання робіт з термомодернізації та капітального ремонту закладів бюджетної сфери. В проектних документаціях, розроблених у 2018 році для виконання робіт, та які пройшли експертизу, встановлений розмір кошторисної заробітної плати 7 500,00 грн. (розмір заробітної плати встановлений рішенням сесії Київської міської ради від 21.12.2017 року №1042/4049 – додаток 1).
Через затримку фінансування витрат замовника, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», договори підряду були продовжені на 2019 рік.
Водночас, рішенням сесії Київської міської ради від 20.12.2018 року № 485/6536 встановлено розмір кошторисної заробітної плати 11 000,00 грн. (додаток 2).
Листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2018 № 8/15-154-18 (додаток 3) надаються роз’яснення в частині зміни рівня заробітної плати під час будівництва. Так, у разі, якщо під час будівництва змінюється рівень заробітної плати, вносяться відповідні зміни до договору підряду шляхом складання додаткової угоди. Уточнення договірної ціни, у тому числі у зв’язку зі збільшенням рівня заробітної плати, здійснюється у порядку, передбаченому умовами договору. Відшкодування додаткових витрат, пов’язаних зі збільшенням рівня заробітної плати, може відшкодовуватися за рахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, ризиків всіх учасників будівництва, а за їх відсутності (через вичерпання ліміту цих коштів), економії по інших статтях витрат, передбачених у договірній ціні, або у відповідних графах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. При цьому, у разі вичерпання затвердженого ліміту коштів, передбаченого зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, проектна документація перезатверджується у встановленому порядку.
Враховуючи наведене вище, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо можливості внесення змін до договорів підряду, укладених у 2018 році, в частині збільшення рівня заробітної плати на залишок робіт до розміру 11 000,0 грн., та відповідного збільшення вартості робіт за договорами.
Звертаємось з переконливим проханням надати відповідь в паперовому вигляді на адресу підприємства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Разом з тим, відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону інформаційний ресурс Уповноваженого органу - сайт, наповнення якого здійснює Уповноважений орган та на якому надаються безоплатні консультації з питань закупівель, доступ до якого здійснюється через мережу Інтернет.
|
|
|
01.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти це – кошти державного бюджету, бюджету автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності.
Законом України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади це - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Водночас вказаними та іншими нормативними актами не визначено сфера застосування та зміст наступних визначень: промислова, комерційна діяльність, діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення щодо окремих положень Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
застосування, розмежування та змісту визначень: «промислова основа діяльності замовника», «комерційна основа діяльності замовника», «діяльність замовника із забезпечення потреб держави або територіальної громади»;
межі поширення дії Закону на кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності;
порядку закупівлі товарів, робіт, послуг суб’єктами господарювання державної та комунальної власності за рахунок коштів (публічних коштів) отриманих ними від їхньої господарської діяльності, що здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!12 грудня 2018 року нашим закладом було оголошено закупівлю на очікуваний обсяг фінансування на 2019 рік по коду 09120000-6 Природний газ за процедурою відкритих торгів.Оголошена закупівля не відбулась за відсутності жодного учасника. 29.12.2018 року було повторно оголошено закупівлю за процедурою відкритих торгів, але на обсяги, які відповідають потребі 11 місяців з лютого по грудень,так як по законодавчо встановленим термінам, з переможцем торгів можливо укладання договору тільки з лютого. Аукціон відбувся 15.01.2019 року, визначено переможця 17.01.2019 року, з яким планується 28.01.2019 року укласти договір на постачання природного газу з 01.02.2019 року. Так як природний газ використовується для опалення будівлі та приготування їжі у відділенні стаціонарного догляду постійного проживання, де цілодобово і цілий рік знаходяться наші підопічні - одинокі громадяни похилого віку та особи з інвалідністю, підприємство - постачальник минулого року продовжує постачати нам природний газ до укладання договору з новим постачальником у 2019 році. Обсяги закупівля природного газу у 2018 році були нижче тендерних сум (менше 200,0 тис.грн.), договір на постачання на 2018 рік був укладений прямий, з публікацією звіту про укладений договір в системі PROZZORO. Просимо дати роз'яснення, чи можемо укласти договір з постачальником минулого року для розрахунків за використаний газ до моменту укладання договору на 2019 рік з новим постачальником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, розміщений лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
|