|
|
05.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою від 17 жовтня 2008 р. № 955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби" передбачено, що на медичні вироби, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові необхідно встановлювати надбавки не вище ніж 10 відсотків.
Статтею 6 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначено, що
закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнаробним банком реконструкції та розвитку, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах їх співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, зазначених в абзаці першому цієї частини, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими відповідними організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Запитання:
Чи потрібно застосовувати граничні постачальницько-збутові надбавки на медичні вироби, у разі участі у закупівлі за кошти позики, що надана відповідно до міжнародного договору України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, у разі, якщо правилами та/або процедурами, встановленими Європейським банком реконструкції та розвитку невстановлено будь-яких вимог та/або обмежень щодо формування ціни та встановлення граничних постачальницько-збутових надбавок?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про ціни і ціноутворення” визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.08.2014 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2014 за № 1097/25874, реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення формує та веде в електронному вигляді МОЗ.
Так, відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів та відповідно до покладених на нього завдань затверджує декларовані зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів.
Ураховуючи зазначене, з питань регулювання цін на вироби медичного призначення, слід звертатись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами”.
|
|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Управлінню капітального будівництва необхідно здійснити закупівлю "Послуги з технічного обстеження автомобільного моста" по трьох об'єктах (мостах). Запитання: як визначити предмет закупівлі послуг, за кожним окремим об'єктом (мостом) чи разом по всіх об'єктах (мостах).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Поряд з цим визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
У свою чергу, згідно з Розділом IIІ “Визначення предмета закупівлі робіт” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (далі − ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013).
Поряд з цим повідомляємо, що питання визначення об’єктів будівництва та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
При цьому відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163, до передпроектних робіт відносяться роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об'ємно-просторових та містобудівних рішень, зокрема попередні інженерні вишукування, обстеження будівель, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту або технічному переоснащенню.
Таким чином, у разі закупівлі послуг, які здійснюються (є необхідним супроводом) для проведення робіт (будівництва), що включаються до зведеного кошторисного розрахунку та відносяться до визначення “роботи” у розумінні Закону, замовник визначає предмет закупівлі робіт за об'єктами будівництва відповідно до вимог Порядку.
В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону, керуючись відповідними вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
|
|
|
11.07.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як відображати у річному плані закупівлі передбачені більше ніж на один рік? Наприклад необхідно здійснити закупівлю послуги (строк надання послуги 3 роки, поділити окремо на кожен рік неможливо) на закупівлю якої виділено бюджетних коштів на загальну суму 150 000 000,00 грн. З яких фінансування на 2017 рік - 60 000 000,00 грн, на 2018 рік - 50 000 000,00 грн. на 2018 рік 40 000 000,00 грн. Як відобразити дану закупівлі у рінчому плані? Зазначити загальну суму виділених коштів чи лише суму коштів виділених на 2017 рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки подібне питання розглянуте у запиті № 235/2016, пропонуємо ознайомитися за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8a93380-3752-488a-b7c9-0c2d7ee6e7d7&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
Крім того зазначаємо, що пункт 6 форми річного плану закупівель, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення замовником розміру бюджетного призначення за кошторисом або очікуваної вартості предмета закупівлі.
|
|
|
29.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 19 «Звіт про результати проведення процедури закупівлі» Закону України «Про публічні закупівлі» у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов'язково зазначається, крім іншого, у разі закупівлі робіт або послуг - повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб'єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю. Звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Для того, щоб система могла сформувати Звіт та включити в нього певну інформацію, людина повинна цю інформацію внести в систему.
Під час розміщення інформації на майданчиках Замовник не має можливості заповнити пункт 19 Звіту – Інформація про субпідрядника. Цю інформацію повинен зазначити Учасник, заповнивши відповідне «поле» в Системі. В переважній більшості випадків Учасники цього не роблять, при цьому паперові документи місять в собі інформацію про наявність субпідрядників.
Як наслідок в Звіті (автоматично сформованому Системою) в розділі «Інформація про субпідрядника» зазначено «відсутня», а в договорі зазначено, що «до виконання робіт залучаються субпідрядні організації».
Звертаємось з проханням про наступну консультацію: чи несе відповідальність Замовник за інформацію, зазначену в Звіті, зокрема в частині зазначення інформації про субпідрядника? Якщо «так» (стаття 10!), то яким чином Замовник може нести таку відповідальність, якщо він не має жодної можливості впливати на її відображення в Звіті?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
27.09.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Просимо надати методичну допомогу та відповідь на наступне питання.
Підприємство було обрано переможцем у відкритих торгах та відповідно Підприємством укладено з Замовником договір підряду (надалі –Договір).
При підготовці тендерної пропозиції Підприємство користувалось даними, наведеними Замовником в Тендерній документації, в тому числі в технічних вимогах.
Згідно технічних вимог, що є додатком до Договору, при улаштуванні верхньої будови колії необхідно було виконати роботи з баластування колій щебеневим баластом. Щебеневий баласт доставляється тепловозами в хопер-дозаторах по залізничній колії. У зв’язку з форс-мажорними обставинами, а саме необхідністю проведення капітального ремонту колії, доставка щебеневого баласту не можлива у засіб, передбачений технічними вимогами до Договору (форс-мажорні обставини підтверджено відповідними довідками ПАТ «Укрзалізниця» та Торгово-промислової палати України).
Транспортування щебеневого баласту автомобільним транспортом значно збільшує вартість виконання робіт та потребує збільшення вартості ціни Договору.
Згідно з частиною 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
Враховуючи, що ціна Договору динамічна, отже, відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису.
Чи можуть Замовник та Підрядник за вищенаведених обставин, керуючись ст. 844 Цивільного кодексу України укласти додаткову угоду до Договору про збільшення ціни Договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|