Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Прошу роз"яснити: 1) чи являються Замовниками в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" дошкільні заклади освіти (дитсадки), котрі є окремими юридичними особами, при цьому не здійснюють самостійно бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік здійснює централізована бухгалтерія при Департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. 2) Чи мають право Дошкільні заклади освіти, котрі є окремими юридичними особами, при цьому не здійснюють самостійно бухгалтерський облік, а бухгалтерський облік здійснює централізована бухгалтерія при Департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, самостійно створювати тендерні комітети та здійснювати відповідно до процедур, встановлених ЗУ "Про публічні закупівлі" закупівлі товарів та послуг на суму більше 200 тсч. грн., а робіт на суму більше 1500000 грн. При цьому в договорах про закупівлі зазначати платником - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. 3. Чи являється Департамент освіти та гуманітарної політики в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" Замовником товарів робіт та послуг для дошкільних закладів освіти, які є окремими юридичними особами, при цьому не здійснюють самостійно бухгалтерський облік, а бухгалтерський облік здійснює централізована бухгалтерія при Департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 4. Чи мають право Дошкільні заклади освіти, котрі є окремими юридичними особами, при цьому не здійснюють самостійно бухгалтерський облік, а бухгалтерський облік здійснює централізована бухгалтерія при Департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, самостійно укладати договори на закупівлю товарів та послуг без проведення процедур закупівель, в тому разі, якщо вартість предмету закупівлі по дошкільному закладу не перевищує на товари та послуги 200 тсч. грн, а роботи не перевищує 1500000 грн.,

Відповідь

15.11.2018

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4752 / 4913

Чи можливо проводити публічну закупівлю та укладати договір закупівлі товарів та послуг на два роки (для прикладу 2018-2019 р.р.), якщо в договорі та тендерній документації передбачати, що фінансові зобов"язання виникають у межах бюджетних асигнувань встановлених у кошторисі бюджетної установи. Таким чином, чи законними будуть дії коли - у договорі закупівлі, укладеному за результатами відкритих торгів буде передбачено загальну суму договору на два роки та розмір фінансових зобов"язань лише на поточний рік, а після затвердження кошторису на наступний рік то відповідно з вносенням змін - іншу суму зобов"язань відповідно до кошторису.

Відповідь

27.08.2019

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4750 / 4582

Ані Законом, ані наказом МЕРТУ № 1372 окремо не визначені підстави для стягнення та повернення забезпечення тендерної пропозиції учасникам закупівлі за рамковою угодою. Разом з тим, п.4 розд. ІІІ наказу МЕРТУ № 1372 передбачено, що Замовник/ЦЗО має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. Надання і повернення забезпечення тендерної пропозиції здійснюються відповідно до Закону. Якими є підстави для стягнення та повернення забезпечення тендерної пропозиції при проведенні закупівлі за рамковою угодою. Чи відбувається стягнення – аналогічно до договорів закупівлі, якщо учасники рамкової угоди не виконують або виконують неналежно свої зобов'язання, що передбачені у рамковій угоді? Повернення – після закінчення строку дії рамкової угоди?

Відповідь

16.07.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4745 / 4726

Доброго дня! Нами був надісланий лист-звернення Вих.№ 617-20 від 24.06.2020 на електронну адресу Мінекономрозвитку 24 червня 2020 року. Відповідь, яку ми отримали, не стосується нашого запитання і абсолютно не дає відповіді. Просимо надати докладну конструктивну відповідь кваліфікованого фахівця. Лист додаємо у вкладенні. Просимо надати роз’яснення щодо принципу розрахунку аномально низької ціни тендерної пропозиції відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі». Зважаючи на відсутність будь-яких підзаконних актів та нормативних документів, які б розкривали зміст принципу розрахунку аномально низької ціни тендерної пропозиції, просимо пояснити які саме ставки на якому етапі редукціону беруться до уваги для визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції за індикатором різниці 40%? Повідомляємо, що інформації, опублікованої у інфобоксі «Prozorro», недостатньо для чіткого розуміння принципу розрахунку і ця інформація є поверхневою та нечіткою, оскільки надано приклад розрахунку за умови, якщо ставки не електронного редукціону не змінювалися. Просимо пояснити детально: 1) як рахувати, якщо ставки змінювались? 2) якщо аномально низьку ціну подало більше, ніж один учасник? 3) якщо одного учасника, який подав аномально низьку ціну, було дискваліфіковано, чи береться до уваги початкова ставка цього учасника для визначення середнього значення тендерних пропозицій інших учасників, коли перевіряється на предмет аномально низької ціни наступна найбільш економічно вигідна пропозиція? 4) як визначається середнє значення початкових ставок інших учасників, якщо усіх учасників двоє? 5) що робити учаснику закупівлі, якщо електронна система закупівлі визначила не вчасно або не визначила зовсім аномально низької ціни, а згідно ЗУ «Про публічні закупівлі» ціна тендерної пропозиції все ж таки є аномально низькою? 6) що робити, якщо у зв’язку з тим, що функціонал визначення аномально низької ціни в ЕСЗ почав працювати набагато пізніше, аніж вступила в дію нова редакція ЗУ «Про публічні закупівлі, у деяких тендерах було визначено переможця з порушенням законодавства?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі – аномально низька ціна) – ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота).

Про приклад розрахунку аномально низької ціни можна ознайомитись на ресурсі ДП Прозорро за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/anomalno-nizka-cina

При цьому, оскільки аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично, з технічних питань щодо реалізації вимог законодавства у електронній системі закупівель необхідно звертатись до ДП Прозорро, як адміністратора.

Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.

14.06.2018

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4745 / 4579

Як оприлюднити зміни до договору про зміну реквізитів, а саме змінився банк та № рахунка?

Відповідь