|
12.09.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було проведено відкриті торги «Капітальний ремонт багатофункціонального спортивного майданчику комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» за адресою: 66700 Одеська область, Захарівський район, смт. Захарівка, вулиця Центральна, 140» Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-07-05-005312-c.
Учасником процедури закупівлі ТОВ «Строй Імперія» 21.07.2021 о 20:07 та 20:09 годині подано свою тендерну пропозицію через електронну систему закупівель, на яку накладено кваліфікований електронний підпис о 20:11 годині. Учасником процедури закупівлі ТОВ «Строй Імперія» до закінчення кінцевого строку подання тендерної пропозиції, а саме: 21.07.2021 о 22:54, 22:55, 23:01 та 23:02 внесено зміни до своєї тендерної пропозиції шляхом зміни листа-згоди з проєктом договору та завантаження нових документів тендерної пропозиції, проте учасником ТОВ «Строй Імперія» не накладено електронний цифровий підпис або кваліфікований електронний цифровий підпис уповноваженої особи на свою тендерну пропозицію з урахуванням внесених змін.
29 серпня 2022 р. Держаудитслужбою України в Одеській області було прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі (ID моніторингу:UA-M-2022-08-29-000092)
1 вересня 2022 р. Замовник отримав запит від Держаудитслужби України в Одеській області :Яким чином Замовник може обґрунтувати рішення щодо відповідності тендерної пропозиції учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Імперія» умовам пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, тоді як зазначеним учасником не накладено електронний цифровий підпис або кваліфікований електронний цифровий підпис на тендерну пропозицію в цілому?
Замовником була надана відповідь: Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Таким чином, учасники при поданні тендерних пропозицій / пропозицій повинні накладати електронний підпис, враховуючи вимоги замовника та зазначених законів.
Також, відповідно до частини 1 розідлу ІІІ тендерної документації визначено, що Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель з накладенням електронного цифрового підпису або кваліфікований електронний цифровий підпис уповноваженої особи учасника на тендерну пропозицію, оскільки згідно з частиною третьою статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Тендерна пропозиція Учасника-Переможця містить файл «sign.p7s». Тобто, на пропозицію накладено електронний підпис відповідно до умов Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерної документації.
Також слід зауважити, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено як та коли учасники при поданні пропозиції їх підписують. Це пов’язано з різноманітним функціоналом електронних майданчиків, якими користуються учасники публічних закупівель.
9 вересня 2022р. було опубліковано висновок Держаудитслужби України в Одеській області на моніторинг.
Встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій).
Чи дійсно замовник мав відхилити тендерну пропозицію Учасника ТОВ «Строй Імперія»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №№ 671/2020, 1619/2020 та 895/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463 https://me.gov.ua/inforez/Details?id=b011d605-1132-4a66-a4d9-bf658dc3e7f6&lang=uk-UA
|
|
26.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Плануємо укласти договір за постановою КМУ №169 по виключенню розголошення інформації під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку. Предметом договору є послуги з розробки технічних засобів для Національної гвардії. Ми звичайний замовник, наукова установа. Послуги не можуть бути виконані до 23 серпня. Чи не буде порушенням прописати строк виконання зобов'язань - до припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 31 жовтня. В нас вже такі договори були казначейство їх зареєструвало проте тоді не було роз’яснення Мінекономіки від 19.07.2022. Якщо прописати строк виконання зобов'язань до 23 серпня, то виникає питання чому до виконавця не застосовуються штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань, а чомусь продовжується йому строк виконання додатковою угодою при продовженні воєнного стану. Аудитори можуть нарахувати штрафні санкції. Чи не буде порушенням прописати строк виконання зобов'язань - до припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 31 жовтня 2022 року
|
|
Відповідь
|
|
|
|
30.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У своїх відповідях на схожі запитання Ви стверджуєте, що "обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі" повинно бути у вигляді експертних, нормативних, технічних та інші документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Тоді виникає логічне запитання скільки повинно бути "інших документів", щоб у служб аудиту не було підстав притягувати Замовників до відповідальності. Чи не правомірно було б вважати, що для закупівлі таких послуг, як "Розподіл електричної енергії", "Розподіл газу" було б достатньо "Обгрунування застосування переговорної процедури", адже це є суб'єкти природніх монополій і тарифи на їхні послуги чітко регулюються комісією НКРЕПКП. Також законодавець сам міг прописати, що до п. 8 ч. 6 ст. 40 додати слова " у вигляді", але оскільки він цього не зробив, то можливо значення коми між частинами цього пункту означає "ТА/АБО", тоді все стає на свої місця і не буде викликати суперечок між замовниками та аудиторами. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь міститься у запиті 1319/2021 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b9d0f4f-c834-419d-83cf-61dadd3bb69a&lang=uk-UA
|
|
17.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з наказом Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 12.10.2021 № 622, вказаним органом прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі №UA-2020-11-09-002583-a, яка оголошена Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя. За результатами моніторингу було встановлено, що Замовником, в порушення вимог пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону укладено додаткові угоди на збільшення ціни за одиницю товару. При цьому підставою для такого твердження слугувала лише інформація з сайту калькулятора вартості газу. При укладенні додаткових угод Замовник керувався інформацією про ціни, яка зазначалася у довідках торгово-промислової палати. Проте інформація по ціну природного газу, яка була зазначена у довідці торгово-промислової палати і перевірялася замовником станом на 18.05.2021 та ціна станом на 30.10.2021 при однакових вихідних даних різниться. На даний час висновок моніторингу оскаржується в суді. З огляду на це, у зв"язку з обмеженими строками розгляду справи просимо надати роз"яснення.
Чи є інформація з сайту калькулятора вартості газу документальним підтвердженням коливання ціни природного газу на ринку?
Чи спростовує інформація з сайту калькулятора вартості газу довідки, видані компетентними органами щодо коливання ціни на ринку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
: ми оголошували тендер на закупівлю енергоносіїв(соломи) для опалення приміщення школи. Перші відкриті торги не відбулися, другі відбулися, але на вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області через помилку в тендерній документації ми змушені відмінити торги. Зараз ми проводимо треті відкриті торги і поки що жодного учасника. То чи зможемо ми провести переговорну процедуру закупівлі, якщо треті торги не відбудуться на підставі двічі відмінених відкритих торгів? Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема, у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. Оскільки, Закон не містить вимог щодо обов’язкової послідовності проведення процедур відкритих торгів, які були відмінені через недостатню кількість учасників та можуть слугувати обґрунтуванням підстави для переговорної процедури закупівель.
Дайте будь ласка відповідь: правильно вважати «було двічі відмінено процедуру відкритих торгів» чи «було двічі підряд відмінено процедуру відкритих торгів»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
Разом з тим ураховуючи мету Закону якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|