|
06.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до листа №1227 від 24.04.2020 року Департаменту внутрішнього аудиту МОУ.
Відповідно дослідження даного департаменту надано висновок що нами проведено поділ предмету закупівлі на частини. Чи являється це поділом предмету закупівлі, а тим паче порушення Закону про публічні закупівлі. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Поряд з цим відповідно до частини десятої статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
З огляду на викладене, замовникові слід керуватись відповідними вартісними межами, встановленими Законом для здійснення закупівель. Про способи пропонуємо ознайомитись в запиті за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
19.03.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
ОСББ бере участь в міській програмі, реалізовує проект - капітальний ремонт покрівлі. Загальна вартість проекту - 1 200 000,00. місто відшкодовує 720 000,00 грн. Яким чином осбб може проводити відбір виконавця проекту? (у вартість проекту входить вартість будівельних робіт, проектно кошторисної документації, тех нагляду, вартість енергоаудиту і т. д.) Чи можна проводити відбір без використання елекронної системи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься у запиті 271/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37b1ac7a-c779-44f9-adc2-6599e5e4224f&lang=uk-UA
При цьому відповідь на питання міститься у листах від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівлі", від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” розміщених за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
|
|
14.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
При цьому, при проведенні процедури закупівлі (відкриті торги) в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності тощо.
З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Закону України «Про управління об'єктами державної власності» належать Наглядовій раді ДП «АМПУ», просимо надати роз’яснення щодо можливості обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору в порядку, визначеному Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», без застосування Закону про закупівлі?
У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» не є можливим, просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи) та укладення договору із суб’єктом, якого буде обрано Наглядовою радою ДП «АМПУ» (як органом управління, який наділений виключною компетенцією)?
У разі, якщо обрання суб’єкта аудиторської діяльності та укладення з ним договору без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» або із застосуванням переговорної процедури на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» не вбачається за можливе, просимо надати роз’яснення стосовно того, застосування яких процедур є належним з огляду на приписи Законів України «Про публічні закупівлі», «Про управління об'єктами державної власності» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06 розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”.
Таким чином, відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
|
|
12.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу.
Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі.
Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі».
На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис.
На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів.
Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів.
В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … .
У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору.
Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … .
Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України.
Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою.
Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO.
Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія.
У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України.
Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року.
У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання.
З повагою Олександр Проценко.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання проведення процедур закупівель на наступний рік та питання зміни істотних умов договору внаслідок зменшення обсягів закупівлі розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
|
|
02.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Я, Павлюк Наталія працюю в театрі бухгалтером, також виконую обов’язки уповноваженої особи відповідно до Закону 922 за трудовою угодою ЦПХ, згідно якої отримую оплату праці. В даний час в театрі проходить аудиторська перевірка, де моя трудова угода ЦПХ на виконання обов’язків уповноваженої особи відноситься до непродуктивних витрат. З 2012 по 2017 року у нас в театрі працював тендерний комітет, я виконувала обов’язки секретаря, вела повністю всю документацію і відповідно безоплатно. У серпні 2016 року Закон 922 набрав чинності, всі зітхнули з полегшенням, тепер уповноважена особа буде виконувати вимоги до Закону 922, їй можна оплачувати її виконану роботу, і вона буде нести відповідальність. Питання: як правильно оформити трудові відносини зі штатним працівником /бухгалтером/, який також погоджується виконувати обов’язки уповноваженої особи відповідно до Закону 922. Дякую…
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29267-08%20%09 розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”.
|