|
|
21.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У новій редакції Закону, при проведенні спрощеної закупівлі, передбачено, що у вимогах до предмета закупівлі, які містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. Таке формулювання я розцінюю як можливість на власний розсуд визначати, чи потрібно зазначити про можливість надання аналогів чи еквівалентів до відповідного предмету закупівлі. У разі відсутності можливості надання аналогів чи еквівалентів ця норма суперечить принципам недискримінації учасників, максимальної економії та ефективності, які, відповідно до цього законопроекту, застосовуються й у спрощених закупівлях.
Тому до сих пір, після подання оголошення у допорогових закупівлях, завжди задається одне і теж питання (я рахую адміністрацією майданчика) щодо еквівалентів і аналогів.З цього питання точяться постійні чвари між замовником і учасниками, які плутають допорогові закупівлі з конкурентними процедурами. Як правильно поступати Замовнику? Особливу у новаціях нової редакції Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
07.04.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 12.09.2018 р. у справі № 912/1833/18 повністю задовольнив позовні вимоги прокурора та визнав недійсним договір поставки товару № 17 від 24.01.2018 р., укладений між відділом освіти та постачальником на загальну суму 100 тис. грн. Зазначений договір визнаний недійсним, у тому числі і за те, що в звіті про укладені договори предмет закупівлі був вказаний без зазначення в дужках конкретної назви товару, що на думку суду, є порушенням вимог п. 1 розд. ІІ Порядку № 454.
Враховуючи вищезазначене та враховуючи те, що відповідно до абз.4 ч.1 ст.2 Закону використання електронної системи закупівель не є обов’язковим для здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, просимо надати відповідь на питання: «Що відповідно до законодавства є предметом закупівлі для допорогових закупівель без використання електронної системи закупівель (наприклад: звіт про укладені договори) і як його визначати?»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, в якому розглянуто питання визначення предмету закупівлі.
Поряд з цим питання визначення предмету закупівлі у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону з використанням електронної системи закупівель розглянуто в запиті 406/2020 (питання 2), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e9b60c2-4c1f-47d0-86a1-843c8fe8f170&lang=uk-UA
|
|
|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до Закону, у разі застосування переговорної процедури закупівлі, замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, зокрема що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, на теперішній час в країні введені обмеження щодо надзвичайного стану викликаного пандемією COVID-19. У зв’язку із зазначеним учасники процедури закупівлі, яких запрошено на переговори та які повинні надати на переговори документальне підтвердження про відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17, не мають можливості отримати своєчасно відповідні довідки, зокрема довідку про відсутність не знятої чи не погашеної у встановленому порядку судимості за злочини, вчинені з корисливих мотивів, виданої уповноваженим органом, що в свою чергу значно затягує проведення процедури закупівлі відповідно до Закону.
Прошу надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорів із учасниками процедури закупівлі (для застосування переговорної процедури), у разі наявності недоліків у поданих учасником документах. При цьому під час переговорів доводити учаснику зауваження у поданих документах та надавати йому можливість усунути такі недоліки, а рішення про намір укласти договір приймати тільки після усунення учасником таких документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 39 нової редакції Закону визначено, що замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, нова редакція Закону не містить обмежень стосовно форми, способу та строків проведення переговорів з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 5 Закону.
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
23.03.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами тендерної закупівлі UA-2018-09-18-000712-c з предмету: "Капітальний ремонт сільського клубу в селі Орестопіль Покровського району Дніпропетровської області - енергозберігаючі заходи , вул. Набережна ,28 " на сумму 1996224.16 грн з ПДВ було укладено Договір №18-366П від 30.10.2018р.строк дії та виконання робіт за яким складав до 31.12.2019р.
ТОВ"УКРЄВРОКРОВЛЯ " виконувало роботи, як передбачалися цим договором протягом 2018-2019р. За результатами виконаних робіт 2018р. було підписано та оформлено Акт №1, але після відправлення на підпис в 2019р наступного Акту №2 про виконані роботи в 2019р. згідно обсягів фінансування , Замовник- Виконавчий комітет Великомихайлівської сільської ради повідомив, що не буде підписувати та оплачувати ці роботи, так як в 2019р. ним було оголошено нову тендерну закупівлю по об’єкту "Капітальний ремонт сільського клубу в селі Орестопіль Покровського району Дніпропетровської області - енергозберігаючі заходи , вул. Набережна,28 ", але вже з новою назвою «Капітальний ремонт сільського клубу в селі Орестопіль Покровського району Дніпропетровської області – енергозберігаючі заходи , вул.Набережна,28. Коригування.» Ідентифікатор закупівлі UA-2019-10-22-003733-b від 22.10.19р.
За результатами цієї закупівлі UA-2019-10-22-003733-b переможцем стало ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІГСТЕЙДЖ" з яким вже 26 листопада 2019р. було укладено договір №35 від на суму 3710000грн.з ПДВ зі строком виконання робіт до 31.12.2020р.
Жодних повідомлень про оголошення та проведення нового тендеру наша компанія не отримувала всупереч ст.35 Закону України " Про публічні закупівлі",не отримувало від Замовника і жодних пропозицій про зміну и припинення вже укладеного Договору№18-366П від 30.10.2018р.не було.Через протиправні дії Виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради, які полягають в порушенні Закону України " Про публічні закупівлі" щодо відсутності попередження ТОВ "УКРЄВРОКРОВЛЯ" про здйснення коригування проекту та оголошення нового тендеру по об’єкту на якому вже виконувалися роботи, порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, щодо недопущення односторонньої відмови від зобов’язання або одностороння зміна його умов, а також порушенням умов Договору №18-366П від 30.10.2018р. стосовно розрахунку за виконані роботи.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України " Про публічні закупівлі", просимо: 1.Надати консультацію з рекомендаціями щодо подальших дій ТОВ "УКРЄВРОКРОВЛЯ" з метою захисту порушених прав по Договору №18-366П від 30.10.2018р.за результатами тендерної закупівлі UA-2018-09-18-000712-c.
2.Визнати результати тендерної закупвлі проведеними з порушенням Закону України " Про публічні закупівлі" та відмінити результати тендерної закупвлі UA-2019-10-22-003733-b.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 976/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06214cea-86ea-4e93-addd-71477efa5b1a&lang=uk-UA
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
|
20.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Між ТОВ "НВК "Укрекопром" та ТОВ "Переробні Технології" було укладено Договор № 19-ЛЦ від 23.02.2018 року надання послуг з утилізації відходів. ТОВ "Переробні Технології" неодноразово (більше 50 разів) залучало ТОВ "НВК "Укрекопром" як субпідрядника до публічних закупівель (посилання додаються) без дозволу ТОВ "НВК "Укрекопром". Після перемоги у закупівлі ТОВ "Переробні Технології" жодного разу не передало ТОВ "НВК "Укрекопром" відходи на утилізацію (предмет закупівлі). Як у такому разі захистити себе ТОВ "НВК "Укрекопром" та організатора закупівель від надання недостовірної інформації та вирокистання відомостей (ліцензії та ін документів) ТОВ "НВК "Укрекопром" без дозволу останніх???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
|