|
|
22.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Кошторисом на 2020 рік по КЕКВ передбачені видатки на здійснення закупівлі послуг з ТО та поточного ремонту автомобілей по ДКУ 50110000-9 на 200 тис.грн.
До вступу в дію Закону "Про публічні закупівлі" зі змінами, було укладено договорів на 198 тис. грн. без процедури (лише оприлюднювали звіт про укладений договір).
Але в березні 2020 року було виділено додаткові кошти в розмірі 40 тис. грн.
Чи маємо право заключити прямий договір без проведення процедури закупівлі (оприлюднити звіт про укладений договір) на ці додаткові 40тис. грн. після вступу і дію змін (після 19.04.2020), керюючись https://infobox.prozorro.org/upload/files/main/704/315/3302-06-29640-06-vid-14092016-2.PDF
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Отже, у разі виділення додаткових коштів, які замовник об"єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.
|
|
|
31.01.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Скажіть будь ласка, пункт 5 статті 36 ЗУ 922 має на увазі збільшення на 20 відсотків тільки суму договору чи кількістий обсяг товарів згідно специфікації. І по друге: якщо 20 відсотків відраховувати від обсягу товару то чи можна робити перекидку процентів між позиціями товару згідно специфікації для прикладу один товар 10 а інший 30. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить відповідь на питання.
|
|
|
11.11.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня !
Просимо надати консультацію з наступного питання.
В липні поточного року між нашою установою та приватним підприємством за результатами публічної закупівлі було укладено договір купівлі-продажу металопластикових вікон з додатковою послугою - монтажем на загальну суму 506 000 грн.
Пунктом 5 тендерної документації під час публічної закупівлі, було передбачено обов’язок приватного підприємства провести уточнюючі заміри кожного віконного блоку перед виготовленням та поставкою товару.
На виконання умов договору, працівник приватного підприємства здійснив уточнюючі заміри. При цьому в трьох випадках лінійні розміри вікон були збільшені на 1-2 сантиметри , а в чотирьох зменшені (0,5 – 1 сантиметр).
На підставі уточнюючих замірів в серпні п.р. з продавцем було укладено Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу металопластикових вікон, якою передбачено уточнені виміри металопластикових вікон, при цьому загальна сума за договором не змінилася та залишилася в сумі 506 000 грн.
Незначне уточнення розмірів металопластикових вікон та дверей призвело до покращення якості предмета закупівлі, що відповідає принципу максимальної економії та ефективності та іншим принципам та положенням ЗУ «Про публічну закупівлю», положенням цивільного та господарського законодавства.
Нажаль з нами не погодилося казначейство, яке відмовилося реєструвати додаткову угоду та виготовляти вікна за уточненими розмірами посилаючися на те, що це вже новий предмет закупівлі.
Наші аргументи про те, що зміни лінійних розмірів вікон при збереженні загальної ціни за договором призвели до покращення якості товару, сприйняті не були.
Просимо Вас надати роз’яснення за змістом запитання.
1 Чи є уточнення розмірів вікон, передбачене умовами закупівлі, зміною суттєвих умов договору?
2. Чи правомірні дії Держказначейства, щодо відмови реєструвати додаткову угоду, за умови відсутності змін загальної вартості договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06
Щодо питання 2
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|
|
|
11.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, роз'ясніть, будь ласка, для визначення методу закупівлі, якщо предмет закупівлі "послуги з поточного ремонту", визначаємо за четвертим знаком Єдиного закупівельного словника та за об'єктом, або лише за обєктом, а код ДК 021:2015 не має значення. (Наприклад: на об'єкті, який розташований за адресою "Х", вже провели поточний ремонт підлоги на кодом ДК 021:2015:45430000-0 на суму 49 000грн., але необхідно ще провести на цьому ж об'єкті поточний ремонт даху за кодом ДК 021:2015:45260000-7 ще на 35 000 грн. Питання: закупівлю - поточний ремонт даху, можна здійснити без використання електронної системи закупівель, опублікувавши звіт про договір, чи потрібно вже проводити спрощену закупівлю?)
Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
|
|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Питання стосується абз. 7 п.5 ч.2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX (далі – Закон № 114): "договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - для замовників, визначених у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частин другої та шостої статті 3 цього Закону 114;"
Я не зовсім розумію використання У ВИЩЕЗАЗНАЧЕНІЙ СТАТТІ частини 6 статті 3 Закону 114, в якій мова йде про те, що цей Закон не застосовується у певних випадках.
Чи може тут мова шла не про частину другу та шосту статті 3 цього Закону 114; а про частину другу та ТРЕТЮ статті 3 цього Закону 114. Тому що, виходить, що договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ застосовується у разі здійснення спрощених закупівель та у РАЗІ КОЛИ МОВА ЙДЕ ПРО НЕЗАСТОСУВАННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ В ПЕВНИХ ВИПАДКАХ.
Разом з тим відповідно до ч.3 ст.4 Закону 114 до РПЗ не включаються закупівлі, для яких цей Закон не застосовується. Тобто звіт про договір про закупівлю не включати до РПЗ?
Хотілось почути Вашу думку та отримати роз’яснення щодо абз. 7 п.5 ч.2 статті 4 Закону № 114. Чи може тут мова йде про механічну помилку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та буде введений в дію з 19.04.2020.
Поряд з цим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652, яким передбачено внесення технічних правок до тексту нової редакції Закону з метою узгодження його положень та забезпечення належного функціонування електронної системи закупівель.
|