|
26.04.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
З метою дотримання принципів здійснення публічних закупівель відповідно до ст. 5 Закону, зокрема «недискримінація учасників та рівне ставлення до них» та з метою приведення ціни тендерної пропозиції учасників до рівних умов з іншими учасниками, Замовником були застосовані певні правила для розрахунку ціни їх тендерної пропозиції, а саме: для учасників - неплатників ПДВ - додавання до ціни 20% ПДВ (1); для учасників-нерезидентів - розрахунок приведеної вартості з додавання до ціни 20% ПДВ, мита, акцизу, вартість перевезення, витрат на митне оформлення, тощо (2).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 р. №382 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178» пункт 28 Особливостей доповнено абзацом такого змісту: «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі».
Отже, враховуючи зазначення, просимо роз’яснити чи є порушення встановлення в тендерній документації зазначених додаткових умов для формування ціни тендерної пропозиції учасників - неплатників ПДВ (додавання до ціни 20% ПДВ) (1) та учасників-нерезидентів (розрахунок приведеної вартості з додавання до ціни 20% ПДВ, мита, акцизу, вартість перевезення, витрат на митне оформлення, тощо) (2) вимог абзацу 11 п. 28 Особливостей (Детально у вкладенні)
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA Крім цього, зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення контролю належать до компетенції Держаудитслужби. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
09.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
запит про отримання роз’яснень чи відноситься МКП «АТЦ» до категорії «замовників» в розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»
суть питання детально визначене в приєднаному паперовому документі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09Отже, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) здійснюється суб"єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Виходячи з частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках. Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=61ef9479-7eb5-4dcd-985e-3f5215813d52&title=InformatsiiniDzherelaTaAnalitichniInstrumentiSferiPublichnikhZakupivel розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw
|
|
17.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з пунктом 11-1 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Згідно зі статтею 3акону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» заклад охорони здоров’я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Також, перелік закладів охорони здоров’я визначено окремими нормативними документами, зокрема:
- Перелік закладів охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 14.06.2017 № 507;
- Перелік закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України 23.03.2017 № 168
- Перелік закладів охорони здоров'я, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров'я України 28.10.2002 № 385.
При цьому, у переліку закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України 23.03.2017 № 168 зазначено, зокрема, наступні заклади: медичний пункт (з ліжковим фондом), медичний пункт (військової частини, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, навчального центру, військового ліцею, державного підприємства, організації та установи Міністерства оборони України).
У зв’язку з наведеним просимо надати роз’яснення:
1. Чи розповсюджуються вимоги пункту 11-1 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 на всі заклади, визначені у наведених переліках;
2. Чи потрібно військовим частинам (або іншим військовим формуванням), що здійснюють закупівлі у відповідності до Особливостей 1178 та мають медичний пункт, дотримуватись вимог пункту 11-1 Особливостей при закупівлі товарів, визначених додатком 1 для потреб власного медичного пункту, який не є окремою юридичною особою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 219/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?id=6f723089-1bb3-4233-84cf-3803a7feddcd&lang=uk-UA
|
|
19.04.2024
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
КП «Плесо», у відповідності до норм ст.9 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон), з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (далі – Постанова) звертається до вас із наступним.
27.03.2024 о 12:45год завершився електронний аукціон щодо процедури відкритих торгів на закупівлю: «Поліетиленові мішки та пакети для сміття (Пакети для сміття)», код ДК 021:2015: 19640000-4 (ідентифікатор закупівлі UA-2024-03-18-000374-a) (далі – Закупівля). Тендерна пропозиція Фізичної особи – підприємця Ткаченко Кирила Едуардовича визначена переможцем та оприлюднено рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів на Закупівлю. 15.04.2024 Постійно діючою Адміністративною колегією АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення від 15.04.2024 №6660-р/пк-пз щодо зобов’язання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» скасувати рішення про визначення фізичної особи - підприємця Ткаченка Кирила Едуардовича переможцем за процедурою Закупівлі. Враховуючи вищевикладене, звертаємось до вас із проханням надати роз’яснення в часині наступного.1.Який алгоритм подальших дій уповноваженої особи?; Чи має право уповноважена особа надати 24 год на виправлення невідповідностей Фізичній особі – підприємцю Ткаченко Кирилу Едуардовичу? Дане питання зумовлено наступним. Відповідно до норм п.43 Постанови, Замовником вже використане право на оприлюднення повідомлення про невідповідність в інформації та/або документах, що подані учасником відкритих торгів Фізичною особою – підприємцем Ткаченко Кирилом Едуардовичем. Відповідно до норм абз 3 п. 43 Постанови, Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.При цьому, рішення Постійно діючої Адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 15.04.2024 №6660-р/пк-пз не містить норм щодо необхідності надати Фізичній особі – підприємцю Ткаченко Кирилу Едуардовичу можливість усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі. Натомість, вищезазначене рішення містить інформацію про: «…Замовник, не виявивши невідповідність в наведених вище документах та не надавши учаснику можливість виправити наведені вище невідповідності, порушив вимоги пункту 43 Особливостей та частини дев'ятої статті 26 Закону.»; 3. Які підстави відхилення фізичної особи - підприємця Ткаченка Кирила Едуардовича відповідно до норм Постанови, має право застосувати уповноважена особа у випадку, коли рішення Постійно діючої Адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 15.04.2024 №6660-р/пк-пз не містить норм щодо необхідності надати Фізичній особі – підприємцю Ткаченко Кирилу Едуардовичу можливість усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 118/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06111b18-4fb0-476b-88af-9ac201fccb21&lang=uk-UAУраховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
12.04.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Вітаю! Прошу надати роз'яснення. Існує потреба закупівлі послуг з технічного обслуговування техніки, однак не є можливим передбачити всі можливі операції та матеріали, які будуть використовуватись в процесі такого ТО. Чи є правомірним неконкретизація в ТЗ та договорі певної частини закупівлі (тобто можливість закупити послуги, які чітко не передбачені в ТЗ, але є необхідними для виконання ТЗ)? Чи відсутність опису або переліку таких послуг або матеріалів у складі ТЗ при проведенні закупівлі у формі відкритих торгів є правомірною?
|
|
Відповідь
|
|
|