|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла. Учасником процедури закупівлі було оскаржено дії замовника до суду. В позовній заяві позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету, яким було визначено переможця процедури закупівлі. Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив суд заборонити відповідачу укладати з переможцем процедури закупівлі договір про закупівлю. Суд задовольнив заяву позивача та ухвалою про забезпечення позову заборонив відповідачеві на період розгляду справи у суді укладати договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Разом з цим, дана норма стосується порядку оскарження процедури закупівлі до органу оскарження, яким відповідно до підпункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону є Антимонопольний комітет України.
У зв’язку з вищевказаним, просимо Вас надати роз’яснення, чи зупиняється перебіг строку для укладання договору, встановленого ч. 2 ст. 32 Закону, у разі оскарження процедури закупівлі до суду? Чи можливе укладання договору про закупівлю у разі скасування судом ухвали про забезпечення позову, яка перешкоджала його укладанню?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Таким чином, перебіг строків зазначений у статті 18 Закону, застосовується у разі подання скарги до Антимонопольного комітету України.
При цьому зазначаємо, судове рішення є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.
|
|
Доброго дня! Від імені нашого закладу я вже зверталая за розясненням та отримала відповідь (Відповідь на запит 514/2017), з якої, на жаль, незрозуміло, як діяти правильно тендерному комітету.
На даний момент ситуація склалась наступним чином: державний заклад надає в оренду приміщення та отримує від орендарів відшкодування вартості комунальних послуг. Відповідно, є суми, які проходять через казначейство та бухгалтерію як "зменшення касових видатків". Тобто, у закладі на рахунку протягом року з'являються вільні кошти, які, однак, не відслідковуються ні в кошторисах, ні будь-де інше. Якщо заклад хоче використати ці кошти на закупівлю товарів, робіт або послуг, чи повинен тендерний комітет закладу включати такі суми до річного плану та додатків до річного плану, які оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу?
Прошу надати однозначну відповідь саме по заданому питанню, оскільки думка тендерного комітету не співпадає з думкою бухгалтерії, яка стверджує, що такі суми не повинні відображатися у річному плані та додатку до нього. І, відповідно, бухгалтерія не надає жодної інформації по вільних грошових коштах "щодо зменшення касових видатків" для можливості планування закупівлі. Також дане питання хвилює юридичний відділ закладу, який погоджує договори, адже чіткого розуміння, чи можна укладати договір та платити зі зменшення касових видатків, якщо закупівля не відображеня в додатку до річного плану.
Завчасно дякую!
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .
В указаному листі розглянуте питання планування закупівель замовниками та зазначено, зокрема, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обгрунтованим та документально підтвердженим.
|