|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи правомірним є відхилення пропозиції конкурсних торгів юридичної особи, якщо вона здійснює господарську діяльність згідно з незареєстрованими кодами КВЕД?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Зокрема відповідно до пункту четвертого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації або прийнятих рішень, керуючись статтею 18 Закону.
|
|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт", відповідно до п.12 ч.1 ст.8 Закону "Про публічні закупівлі" (далі Закон), просить надати відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
1) При проведенні допорогової закупівлі, щодо Учасника, виявлені обставини для відмови відповідно до ст.17 Закону. Чи повинен Замовник відхилити пропозицію такого Учасника?
2) Чи може Замовник у своєму Положенні про проведення допорогових закупівель передбачити можливість відхилення пропозицій Учасників щодо яких виявлені обставини для відмови відповідно до ст.17 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
15.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з умовами тендерної документації Замовником вимагається надання Переможцем довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, не більше 14 денної давнини відносно дати розкриття пропозицій конкурсних торгів. Дата розкриття - 22.07.2016. Однак у зв'язку з оскарженням протоколу тендерного комітету та прийняттям рішення Антимонопольним комітетом акцепт відбувся лише 12.11.16. Таким чином, Переможець не може надати довідку 14 денної давнини з дати розкриття. На підставі викладеного, прошу надати відповідь чи правомірно з боку Замовника встановлювати такий термін, адже Закон "Про здійснення державних закупівель" не містить такої вимоги? Чи не стане це підставою для відмови Замовником укласти договір з Переможцем? Заздалегідь дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту статей 18 та 23 Закону, учасник процедури закупівлі, який вважав, що вимоги документації конкурсних торгів не відповідають вимогам законодавства або рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо процедури закупівлі суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, мав право звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо документації конкурсних торгів та/або щодо внесення змін до неї, та/або оскаржити положення документації конкурсних торгів до органу оскарження (Антимонопольного комітету України) або до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.
При цьому, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Мінекономрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках.
Водночас звертаємо увагу, що 01.08.2016 введений в дію Закон України “Про публічні закупівлі”, статтею 23 якого передбачено можливість фізичної/юридичної особи звертатись до замовника стосовно роз”яснень щодо тендерної документації та щодо внесення до неї змін.
|
|
|
15.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «Криворізька теплоцентраль» є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, та є замовником у розумінні Закону України №922 –VIII від 25.12.2015р.
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. « Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 року № 1749, за показником третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуг.
Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення:
За яким знаком доцільніше визначати предмет закупівлі на 2017 рік (СРVвступає в силу з 01.01.2017 р.)(за третім, четвертим або за п’ятим) для того, щоб правильно визначити загальну очікувану вартість предмету закупівлі та необхідність проведення процедури закупівлі у розумінні Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі» від 25.12.2016 року.
В таблиці на прикладі показано визначення предмету закупівлі за показниками третьої та п’ятої цифри основного словника.
Тому не зрозуміло при визначені предмету закупівлі за показником третього знаку є необхідність проведення відкритих торгів, а при визначенні за п’ятим знаком вартість предмету закупівлі є меншою порогової вартості. Як бути замовнику, тачи не планується внесення змін до Порядку визначення предмету закупівлі ?
Відповідь просимо надіслати за адресою: 50014, м.КривийРіг, вул.Електрична,1, ДП «Криворізька теплоцентраль».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас виходячи зі змісту статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
З огляду на викладене, з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься замовником з дотриманням вимог Закону, ураховуючи при цьому, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, за показниками або третьої, або четвертої, або п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015, керуючись при цьому абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону.
Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством економічного розвитку і торгівлі України опрацьовується питання внесення змін до Порядку в частині конкретизації відповідного показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі.
|
|
|
15.11.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради прохає надати роз'яснення з наступного питання. Чи має право Замовник продовжити термін дії договору відповідно до ч.6 ст. 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014р. №1197-VII. (далі - Закон), так, як даний Закон втратив чинність з 1 серпня 2016 р., але відповідно до ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про публічні закупівлі” процедури закупівель товарів, робіт та послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону? В разі продовження терміну дії договору, чи можливо буде оприлюднити звіт про виконання договору відповідно до ст. 10 Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014р. №1197-VII. в натупному році, так як відповідно до ч.5 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 22.03.2016 р. №490, а саме визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15 вересня 2014 року № 1106 "Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповіді на питання стосовно продовження строку дії договору на початку наступного року та прилюднення звіту про виконання договорів містяться в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель” відповідно, які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|