|
|
15.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, чи буде вважатись забезпечення тендерної пропозиції таким, що не відповідає умовам тендерної документації та чинному законодавтву України (зокрема, наказу Мінекономіки №2628 від 14.12.2020), якщо забезпечення (гарантія) адаптовані під конкретну процедуру закупівлі (н-д, виключені слова "спрощена закупівля" при наданні забезпечення в іншій процедурі закупівлі (відкритих торгах) або замість слова "принципал" вказано "учасник" (при цьому, із тексту гарантії випливає, що учасник - це також принципал)? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас форма і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.03.2021 за № 275/35897 та є обовязковим до виконання відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
|
|
|
07.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні, прошу надати консультацію з наступного питання.
Відповідно до Вашого наказу 14.12.2020 № 2628 у назві валюти, у якій надається гарантія, зазначається валюта, у якій надається гарантія, та її цифровий і літерний код відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34.
В наказі № 34 немає цифрового та літерного коду гривні.
Тобто, якщо в наказі № 34 не зазначено цифрового та літерного коду гривні виходить, що замовники не вправі вимагати надання гарантії в гривні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, 19.03.2021 набув чинності Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 №2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції”.
Водночас відповідно до статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України
Тому, оскільки наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції" погоджувався Національним банком України, то з питання визначення цифрового і літерного коду гривні слід звертатися до Національного банку України.
Своєю чергою, у зв’язку з виникненням питань, що стосуються наказу від 14.12.2020 No 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” в частині визначення нормативно–правового акту, яким затверджено цифровий та літерний код національної валюти гривні, Мінекономіки листом від 16.04.2021 № 3304-04/23072-03 звернулося до Національного банку України за відповідною інформацією в межах компетенції. Після отримання відповіді суб'єкти сфери публічних закупівель будуть поінформовані додатково.
Крім того, пропонуємо ознайомитися із запитом 572/2021 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0dc2ff0d-ae9a-4c0f-8b61-e1569741fc5e&lang=uk-UA
|
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи може замовник вимагати від учасників надання у складі пропозицій засвідчених печаткою та підписом уповноваженої особи документів (матеріалів та інформації) із накладанням електронного цифрового підпису?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 604/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA
|
|
|
13.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 3 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі», який набирає чинності з 19.04.2020, передбачено, що «У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.». Просимо надати роз’яснення, чи можна здійснювати закупівлю без проведення процедур закупівель або спрощених закупівель, навіть якщо дана закупівля являється частиною предмету закупівлі, який відповідно до річного плану закупівель підлягає проведенню процедур закупівель або спрощених закупівель, враховуючи, що в даній нормі Закону ідеться мова саме про вартість закупівлі, а не предмету закупівлі, та чи не буде це порушенням п.2, ч. 10, ст. 3, яким передбачено, що «Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
|
|
|
30.03.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство шляхом застосування переговорної процедури придбало дозвіл на відтворення комп’ютерної програми, що є об’єктом авторського права.
В процесі власної виробничої діяльності підприємство тиражує та розповсюджує вищезгадану комп’ютерну програму. З отриманого доходу підприємство зобов’язано сплачувати авторську винагороду – роялті.
Чи можливо вважати сплату роялті за використання у власній виробничій діяльності дозволу на відтворення комп’ютерної програми елементом процедури закупівлі за публічні кошти або така сплата роялті не підпадає під регулювання Законом України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 846/2019 та 522/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eb53d68-608b-4286-a172-db1f88188934&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5&lang=uk-UA
|