|
|
08.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Бюджетна установа на послуги електропостачання у 2019 році витратила 198 000 гривень. Сума не перевищує 200 000 гривень, отже торги не проводились. Очікуваний обсяг споживання та очікувана вартість на 2020 рік сталі відомі в середині листопада. Сума перевищує 200 000грн. В грудні була розпочата процедура відкритих торгів на очікувану вартість на 2020 рік. Оскільки ринок електропостачальників є конкурентним, наразі невідомо, хто буде переможцем торгів. Але вже з 1 січня 2020 року електрична енергія споживається бюджетною установою у торішнього постачальника. Оскільки договір укладений у 2019 році був укладений без проведення процедур закупівель отже і пролонгувати його на 20% замовник не мав змоги. Отже постає питання, як розрахуватись за спожиту протягом проведення торгів електричну енергію, якщо переможцем виявиться інша енергопостачальна компанія?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті № 54/2019 за посиланням http://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea
|
|
|
19.11.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв'язку з введеням в дію з 19.04.2020 р. Закону України "Про публічні закупівлі" (в новій редакції), чи необхідно сумувати разом вартість товарів по одному й тому ж предмету закупілі, які будуть закуплені в період з січня 2020 р. по 18.04.2020 р. з аналогічними товарами (предметом закупівлі), які будуть закуплені в період з 19.04.2020 р. до кінця 2020 р. для визначення вартісних критеріїв застосування спрощенної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
|
|
|
09.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, просимо надати роз'яснення. Стосовно пункту 4 частини 5 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а саме в якому випадку виникають майнові права на землю?
А також чи можна вважати виникненням майнових прав на землю:
- укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з формуванням земельної ділянки;
- укладення договору на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Своєю чергою, відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Отже, у разі якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування Закону на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону.
|
|
|
30.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Порядок сертифікації уповноважених осіб. Затверджений Наказом мінекономіки
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 11 Закону Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом.
Поряд з цим зазначаємо, що Порядок організації тестування уповноважених осіб (далі - Порядок), затверджений наказом Мінекономіки від 06.08.2021 № 376-21, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2021 р. за № 1271/36893.
Так, Порядком передбачено здійснення тестування уповноважених осіб з метою підтвердження рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Водночас зазначаємо, що Порядком не передбачено сертифікації уповноважених осіб.
|
|
|
03.10.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звернення за роз’ясненням.
У Коммунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» було проведено моніторинг ID – М -2020-09-07-0000042 Північно – східним офісом Держаудитслужби щодо закупівлі продуктів харчування. У висновку було встановлено порушення в частині змін до договору про закупівлю (укладання додаткових угод) ,а зокрема :
«Відповідно до наданих Замовником в ході моніторингу копій документів та пояснень, підстави внесення змін до істотних умов договору в частині коригування ціни за одиницю товару Замовником обґрунтовується підвищенням ціни на підставі отриманих ним довідок Головного управління статистики у Харківській області про середні ціни за місяць, а не на дату і не по окремих видах товарів або конкретних виробників».
Також у висновку вказано:
- « … що дані Головного управління статистики є первинною базою для розрахунків індексів споживчих цін і відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей, для оцінки тендерних пропозицій, та визначення переможців під час проведення торгів згідно з процедурами, встановленими Законом.»
- «…довідка не містіть даних про діапазон цін та їх коливання на ринку і тому не може бути підставою для укладання додаткових угод.»
Просимо Вас надати відповідь чи правомірні вимоги надані у висновку Північно – східного офісу Держаудитслужби ID – М -2020-09-07-0000042, якщо організація щомісяця отримає Довідки Головного управління статистики у Харківський області для визначення коливання цін порівняно з попереднім місяцем, для укладання додаткових угод, що до коригування ціни товару. Чи існує конкретна організація яка надає довідки щоб уникати в подальшому порушень, встановлених у висновку Північно – східного офісу Держаудитслужби.
03.10.2020р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Згідно з частиною десятою статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Так, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", який містить відповідь щодо документального підтвердження зміни істотних умов договору. Позиція Мінекономіки з цього питання залишилася незмінною.
Крім цього, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Разом з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить встановлення правомірності вимог Держаудитслужби.
|