|
Закон України “Про ціни і ціноутворення” визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін. Згідно з пунктами 2 і 3 частини першої статті 5 цього Закону Кабінет Міністрів України здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а також перелік товарів, державні регульовані ціни, на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
Підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 955 “Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби” (із змінами) на медичні вироби, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, а граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.08.2014 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2014 за № 1097/25874, реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення формує та веде в електронному вигляді МОЗ.
Так, відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів та відповідно до покладених на нього завдань затверджує декларовані зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів.
Ураховуючи зазначене, з питань регулювання цін на вироби медичного призначення, слід звертатись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
Генеральним замовником було проведено процедуру відкритих торгів, після чого укладено рамкову угоду до кінця 2018 року. На сьогоднішній день укладена рамкова угода чинна, замовниками проводиться відбір за рамковою угодою. Найменування (номенклатура, асортимент), загальна (орієнтовно) кількість товару зазначені в специфікації до рамкової угоди, яка є додатком 1 до рамкової угоди. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість предмету закупівлі стосовно кожного замовника визначені в додатку 2 до рамкової угоди. Рамковою угодою також передбачено, що:
- фактичний обсяг товару, який буде закуплено замовниками за цією рамковою угодою визначається на підставі укладених замовниками договорів про закупівлю виходячи з фактичних потреб та обсягів асигнування кожного замовника на кожний період;
- обсяги закупівлі товару за рамковою угодою очікувані та можуть бути змінені залежно від реального фінансування видатків та виходячи з фактичних потреб кожного з замовників, або збільшенні в межах та відповідно до цієї угоди (відповідно до рамкової угоди підставою для внесення змін до рамкової угоди є збільшення загальної планової кількості товару за рамковою угодою, але не більше ніж на 10 відсотків загальної кількості, визначеної на дату укладення рамкової угоди).
Питання в наступному: чи мають право замовники за рамковою угодою закуповувати асортимент та кількість товару, які перевищують кількість та асортимент, що були заявлені замовниками при укладанні рамкової угоди та зазначені у додатку 2 до рамкової угоди за рахунок загальної (орієнтовної) кількості товару, зазначеної в додатку 1? При цьому замовникам не відомо, яку кількість товару «вибрали» інші замовники. Чи не будуть такі дії замовників порушенням ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Доброго дня! У запиті 3/2018 я зверталася вже з питанням "Договір постачання природного газу при передачі освітніх закладів у власність об’єднаної територіальної громади". Але з наданої відповіді не зрозуміло, як нам бути.
Договір на постачання природного газу для забезпечення всіх шкіл району у 2018 році уклав відділ освіти районної державної адміністрації за результатами відкритих торгів. Планується передача 5 освітніх закладів (шкіл) з районної комунальної власності у комунальну власність об’єднаної територіальної громади. А більша частина шкіл залишається у районній комунальній власності, відділ освіти районної державної адміністрації буде надалі сплачувати за природний газ для цих шкіл згідно укладеного договору. Що робити раді об’єднаної територіальної громади, коли відбудеться передача п’яти шкіл з районної комунальної власності у комунальну власність об’єднаної територіальної громади (проводити нову процедуру відкритих торгів і укладати договір на закупівлю природного газу для цих п’яти шкіл чи є якийсь інший вихід). Якщо проводити нову процедуру відкритих торгів, то коли її розпочати, бо передача відбудеться посеред навчального року. Чи можемо розпочати процедуру закупівлі зараз, коли ми не є власниками цих 5 шкіл. У кошторисі відділу освіти об'єднаної територіальної громади є затверджені планові асигнування на 2018 рік для оплати природного газу 5 шкіл, які будуть передані у нашу власність, бо об'єднана територіальна громада не передала ці кошти у вигляді міжбюджетного трансферту районному бюджету.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Так, пунктом 20 частини першої статті 1 Закону установлено, що публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Натомість нормами цього Закону не регулюється питання участі у торгах суб'єктів господарської діяльності, котрі займаються переробкою деревини, реалізація якої здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі.
Водночас, оскільки реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства здійснюється Державним агентством лісових ресурсів України (Держлісагентство) у відповідності до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521, пропонуємо звернутись до Держлісагентства.
|