|
|
16.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне телебачення має потребу у закупівлі послуг з ретрансляції радіо- та телесигналів. Яким Законодавством нам керуватися при закупівлі і як трактувати пункт 5 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі",де визначено, що "Особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг:...телекомунікаційні послуги, у тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (крім...)...". Дякую за надану можливість отрмати консультацію
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 562/2017 від 04.05.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf125082-917e-4ca6-bea7-6e16cebc3080&lang=uk-UA
|
|
|
15.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» належить до Замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання.
Відповідно до п.1. ч.4 ст.2 Закону: «Дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
1) товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами;»
При цьому, п.2 ч.1 ст.1 Закону визначено, що «афілійовані підприємства - підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник здійснює контроль або які разом із замовником перебувають під контролем іншого суб’єкта господарювання;»
абз.6 п.16. ч.1 Закону встановлено, що «Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.»
Замовник володіє 66% акцій Приватного акціонерного товариства, яке в свою чергу є засновником іншої юридичної особи, зокрема володіє часткою (65% статутного капіталу) в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю.
Виходячи з викладеного вище, просимо дати роз’яснення щодо можливості здійснення закупівель без застосування вимог Закону, відповідно до п.1. ч.4 ст.2 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 20.12.2017 № 1222/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d7413ca-b929-424e-a711-5a65e129bbc5&lang=uk-UA
|
|
|
15.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У нас склалась таке запитання, у нас по кошторису на продукти харчування виделено 335000 грн. При цьому фактично в нас на продукти харчування йде близько 56000 грн. інше ми компенсуємо дітям сиротам які захисчені законом на іх рахунок компенсацію. Тому питання як нам вірно вказувати в додатку до річного плану закупівель закупівлю продуктів харчування та на яку сумму, так-як 335000 це тендерна процедура закупівлі, але фактично тількі частина ціх коштів іде на закупівлю продуктів, друга частина компенсація дітям-сиротам в грошовій формі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель".
|
|
|
15.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У селищній раді створено тендерний комітет та проводяться закупівлі згідно ЗУ "Про публічні закупівлі". При цьому, головою тендерного комітету є голова селищної ради, який у свою чергу є виборною посадою. Чи несе він відповідальність передбачену осзначеним кодексом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.
Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Тому, з питання зазначеного у запиті, слід звернутатись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
14.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З урахуванням наданих додаткових матеріалів, просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла, зокрема можливості застосування управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради для проведення закупівлі з оновлення (унесення змін) до Генерального плану м. Кривий Ріг – переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівля творів мистецтва або закупівля, пов’язана із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу або процедури відкритих торгів як основної процедури закупівлі відповідно до розділу IV Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=descзакупівель за посиланням
|