Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

При затверджені місцевого бюджету на 2020 рік по галузі "Освіта" передбачені кошти на погашення кредиторської заборгованості за 2019 рік ( тепло, харчування, придбання товарів, послуг та виконання ремонтів). Кредиторська заборгованість буде погашатися коштами, які передачені планами на 2020 рік. Як правильно відобразити в планах закупівлі в 2020 році погашення кредиторської заборгованості, так як погашення заборгованості буде сплачуватись по договорах 2019 року?

Відповідь

21.08.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3386 / 3452

Доброго дня! Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі". В преамбулі Закону України '"Про публічні закупівлі" зазначено, що "метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції". Згідно зі статтею 5 Закону України '"Про публічні закупівлі" одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип добросовісної конкуренції серед учасників. В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "конкурентне середовище у сфері публічних закупівель", "добросовісна конкуренція". Також у Законі України '"Про публічні закупівлі" не визначено у чому саме полягає принцип добросовісної конкуренції серед учасників і у який спосіб замовники мають забезпечити його виконання. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "конкурентне середовище у сфері публічних закупівель", "добросовісна конкуренція", не розкрито суть принципу добросовісної конкуренції серед учасників та не визначено спосіб, у який замовники мають забезпечити його виконання, це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель. Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ: 1) що означають терміни "конкурентне середовище у сфері публічних закупівель" та "добросовісна конкуренція", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі"; 2) у чому полягає принцип добросовісної конкуренції серед учасників, передбачений у Законі України "Про публічні закупівлі"; 3) у який спосіб замовники мають забезпечити дотримання принципу добросовісної конкуренції серед учасників, передбаченого у Законі України "Про публічні закупівлі". З повагою, Віталій Редько

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що принцип добросовісної конкуренції розглянуто в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD

Крім цього, з метою створення конкурентного середовища під час проведення закупівлі замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку.

У свою чергу, ураховуючи мету Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

25.06.2021

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

3386 / 3453

Вимогою тендерної документації є надання гарантійного листа щодо дотримання учасником у своїй діяльності норм чинного законодавства стосовно санкцій з відповідним переліком нормативно-правових документів. Учасник надав відповідного листа-гарантію, але в ньому відсутній один пункт з переліку, наведеного в тендерній документації. Чи є відсутність одного нормативно-правового документу в листі гарантії підставою для відхилення з урахуванням того, що згідно пункту 11 частини 1 статті 17 Закону замовник перевіряє учасника у відкритих реєстрах. Чи взагалі існує потреба у замовника вимагати лист-гарантію щодо санкцій якщо замовник самостійно перевіряє учасника у відкритих реєстрах та може відхилити на підставі п.11 ч.1 ст.17? Дякую.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

Поряд з цим розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.

11.01.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3386 / 3304

Доброго дня! Департамент житлово-комунального господарства Луцької міської ради (ЄДРПОУ 34572192) є Замовником торгів. Неодноразово учасником тп переможцем торгів є Комунальне підприємство "Луцьке електротехнічне підприємство - Луцьксвітло" (ЄДРПОУ 30555550) Комунальне підприємство "Луцьке електротехнічне підприємство - Луцьксвітло" діє на підставі статуту, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 28 березня 2018 року № 39/26. Таким чином власником КП "Луцьксвітло" є Луцька міська рада. Відповідно до Закону визначення пов’язаності учасників процедури закупівлі між собою по відношенню до юридичних та фізичних осіб (юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі) Чи правомірно це коли і в Замовника і в Учасника-переможця один засновник та власник???

Відповідь