|
12.10.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Управління освіти, молоді та спорту Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області просить надати роз’яснення з наступного питання:
04 березня 2016року за результатами переговорної процедури нами було укладено договір з ТОВ «Біоальтернатива», код ЄДРПОУ 37582308 на закупівлю теплової енергії. Тариф на постачання 1ГКал становив – 1097,24 грн. без ПДВ згідно середньозваженого тарифу затвердженого Постановою НКРЕКП №906 від 19.12.2014року.
01 липня 2016 року зазначений учасник став платником ПДВ.
Чи маємо ми право купляти, а учасник відповідно продавати теплову енергію вартістю 1316,69 грн.. за 1 ГКал з ПДВ(1097,24грн –ціна без ПДВ плюс 219,45грн.ПДВ(20%)).Чи зазначена ціна повинна бути погоджена з НКРЕКП?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 6 частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.
Ураховуючи, що зміна ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі.
У свою чергу інформуємо, що відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України (далі – ДФС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює облік платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням; забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів.
Тому, з питання віднесення зміни системи оподаткування постачальника до зміни ставок податків і зборів, передбачених статтею 40 Закону, необхідно звернутись до вищезазначеної служби.
Разом з тим, оскільки відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, з питання необхідності погодження ціни на закупівлю теплової енергії, слід звернутись до НКРЕКП.
|
|
11.10.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області за результатами переговорної процедури закупівлі укладено в квітні п.р. договір з державним підприємством НАІС на закупівлю послуг щодо обробляння даних, розміщування інформації на веб-вузлах, щодо програмного застосування та інші послуги щодо забезпечення інформаційно-технологічною інфраструктурою, код Державного класифікатора продукції та послуг – 63.11.1 (ДК 021:2015 – 72315). Договором передбачено, що за кожну послугу внесення до державного реєстру даних нами сплачується 12 грн. 72 коп. В договорі прописано, що цей тариф встановлено наказом Міністерства юстиції України.
23.09.2016 Міністерством юстиції України видано наказ № 2779/5 про збільшення ціни за кожне внесення даних до Реєстру до 36,00 грн.
Договором передбачено внесення 23584 рази даних до Реєстру, за 9 місяців внесено 19029 разів даних, залишок складає 4555 разів.
Чи можна розглядати наказ Міністерства юстиції України, яким встановлено ціну за кожне внесення до державного реєстру інформації, таким, що встановлює регульований тариф в розумінні Закону Про здійснення державних закупівель?
Які можуть бути подальші дії тендерного комітету:
1. Внести зміни в договір, збільшивши його ціну, не змінюючи кількість послуг, пропорційно до залишку кількості послуг, відповідно до вимог п. 7 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197-VII(зміна ціни договору у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, посилаючись на п. 7 Перехідних положень нового Закону № 922-VIII?
2. розірвати договір та розпочати нову закупівлю?
3. внести зміни до пункту, де прописана ціна за одну послугу, зменшивши кількість послуг, не збільшуючи ціну договору та дочекатися виконання цього договору та виплату усієї грошової суми по ньому і лише потім провести нову закупівлю?
І останнє: проводити закупівлю відповідно до процедури, визначеної Законом Про публічні закупівлі, або укласти прямий договір на допорогову суму, оскільки кошти на оплату цих послуг будуть додатковими і це вже буде новий предмет закупівлі?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель”, встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”)” за посиланнями (http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel та http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel&pageNumber=1).
Отже, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (із змінами, внесеними згідно із Законом № 679-VIII від 15.09.2015) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зокрема зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.
У свою чергу, основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України “Про ціни і ціноутворення”. Умови запровадження державних регульованих цін визначені статтею 12 Закону України “Про ціни і ціноутворення”.
Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, може здійснюватись зокрема у разі застосування в договорі про закупівлю регульованих цін (тарифів).
У зв’язку з тим, що зміни у вищезазначеному випадку можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Разом з тим внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
|
|
10.10.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно зі ст. 4 Закону №922 від 25.12.2015(далі-Закон) «Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження».
У Законі не встановлено прямої вимоги по оприлюдненню додатка до річного плану, якщо не плануються тендерні закупівлі. Крім того, в роз’ясненні МЕРТУ від 27.03.2015 №3302-05/9771-07 визначено, що додаток до річного плану складається у разі, якщо комітетом складено та затверджено річний план.
Відповідно до п.2 Наказу МЕРТУ №490 від 22.03.16 в додаток до річного плану вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, визначених в абз.2,3 ч.1ст.2 Закону.
Для нашої установи закон вступив в дію з 01.08.2016. Ми не будемо проводити в цьому році тендерні закупівлі, тобто річного плану в нас немає, проте ми проводимо допорогові закупівлі через систему «прозоро» або укладаємо прямі договори.
Чи повинна установа по Закону № 922, не маючи річного плану, розміщувати на електронному майданчику додаток до річного плану чи все ж таки можна складати реєстр допорогових закупівель в довільній формі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. Планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому виходячи з визначення термінів “тендерний комітет” та “уповноважена особа”, наведених в пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюються шляхом застосування процедур, визначених Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено.
|
|
07.10.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Яким чином (в якому вигляді)оформлюється рішення замовника щодо відповідності пропозиції заявленим вимогам по допороговій закупівлі, якщо таку закупівлю проводе фактично одна людина (відповідальна особа)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 9.3 Порядку якщо пропозиція учасника відповідає умовам допорогової закупівлі, замовник визначає такого учасника переможцем та публікує в системі скан-копію документа з відповідним рішенням.
При цьому, оскільки Порядок не містить вимог щодо оформлення такого документа, замовник може складати його у довільній формі.
|
|
07.10.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Після перевірки завантаженого договору про закупівлю (переговорна процедура - комунальні послуги)казначейство виявило деякі розбіжності завантаженого договору та сформованого електронною системою звіту. Казначейство відмовляється приймати договір на реєстрацію, аргументуя тим, що все повинно співпадати в договрі та в звіті. Для того щоб прийняти договір на реєстрацію казначейство вимагає внести виправлення в паперовий вигляд договору, згідно сформованого звіту, та ще раз оприлюднити сканкопію на веб-порталі Уповноваженого органу. Оскільки Законом не передбачена можливість заміни сканової копії договору та відповідний функціонал заміни документа не розроблений, казаначейство наполягає щоб зміни були оприлюднені через функцію "Робота з договором". Але такі зміни можуть бути внесені тільки у випадках, встановлених в пунктах 1-8 частини 4 статті 36 Закону. Правомірні будуть дії Замовника, якщо ми так зробимо вказавши один із пунктів, наприклад - "Заміна сторонніх показників (курсу, тарифів), хоча ми тільки створимо "нову редакцію договору"? Правомірні вимоги казначейства у цьому випадку? Який є законний шлях вирішення цієї проблеми? Дуже дякую, чекаю на відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, статтею 36 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
Разом з цим частиною другою статті 19 Закону передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|