|
15.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Нашою установою були двічі проведені Відкриті торги які не відбулися через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, та оголошена Переговорна процедура закупівлі Електричної енергії, ідентифікатор закупівлі UA-2020-12-21-006235-a. При підписанні договору була допущена помилка в даті укладення договору, потрібно було укладати договір 01.01.2021р. а укладено 31.12.2020 рік. Договір було завантажено на веб-портал Уповноваженого органу уповноваженою особою, в звіті про укладення договору була зазначена правильна дата 01.01.2021 р., а сканована копія договору від 31.12.2020 р. Враховуючи відповіді МЕРТУ на запити 94/2016 та 82/2017, мною як Уповноваженою особою було прийняте рішення про виправлення цієї помилки шляхом оформлення та розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу відповідного протоколу УО та додаткової угоди про зміну дати договору. Помилка через неуважність була допущена лише при написані дати укладення договору. Звертаємося до Вас, як до Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель. Будь-ласка, надайте роз’яснення, як Замовнику діяти в подібній ситуації? А саме:
1. Чи можна вважати невірну дату укладання договору технічною (механічною) помилкою (опискою)?
2. Чи правомірні дії Уповноваженої особи при укладенні додаткової угоди та протоколу УО про зміну дати договору?
3. Чи може бути датою підписання договору дата, яка припадає на вихідний день? Сподіваємось на чіткі відповіді на задані питання, а не лише на цитування норм чинного законодавства України. Система "Prozorro" не досконала, у Замовників виникає безліч питань та складнощів, розібратися з якими ніхто не допомагає. Заздалегідь вдячні за розуміння та відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання щодо обчислення строків відповідно до Цивільного кодексу України зазначена у запиті №283/2016 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
13.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз'яснення щодо застосування наведених у моєму запиті положень Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) СТОСОВНО САМЕ СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ. Також звертаю Вашу увагу, що попередні роз'яснення Міністерства стосувалися внесення змін до проекту договору про закупівлю ЯК ЧАСТИНИ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗА ПРОЦЕДУРАМИ ЗАКУПІВЛІ. Так пунктом 8 частини 2 статті 22 Закону вказано, що: «У тендерній документації зазначаються такі відомості: 8) проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов». У свою чергу пунктами 31 та 13 частини 1 статті 1 Закону, передбачено, що: 1) тендерна документація - документація щодо умов проведення ТЕНДЕРУ; 2) конкурентна процедура закупівлі (далі - ТЕНДЕР) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Виходячи з наведеного, проект договору, який публікується разом з оголошенням про проведення спрощеної закупівлі (у відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону) не є частиною тендерної документації, так як спрощена закупівля згідно із статтею 13 Закону не є процедурою закупівлі. На це звертається увага також у відповідних інфобоксах Prozorro.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону: договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону: умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/ПРОПОЗИЦІЇ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕЛЕКТРОННОГО АУКЦІОНУ (у тому числі ціни за одиницю товару) ПЕРЕМОЖЦЯ процедури закупівлі/СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
А пунктами 19 та 24 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що: 1) переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, ЩО ВИЗНАЧЕННІ В ОГОЛОШЕННІ про проведення спрощеної закупівлі, ВИМОГАМ ДО ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю; 2) пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до ОГОЛОШЕННЯ про проведення спрощеної закупівлі та ВИМОГ ДО ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ.
Тобто в Законі не має вказівок на те, що учасник СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ та його пропозиція подається у відповідності до проекту договору про закупівлю.
Тобто, виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що є можливим внесення змін до договору про закупівлю (ДО УМОВ, ЯКІ НЕ Є ІСТОТНИМИ УМОВАМИ ДОГОВОРУ ПРО ЗАКУПІВЛЮ (істотні умови договору про закупівлю змінюються в порядку, встановленому статтею 41 Закону)), який укладено за результатами СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ. І те, що він буде відрізнятися від проекту договору про закупівлю, який публікувався під час проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ, не є порушенням Закону.
Чи це твердження є помилковим?
Окремо хочу наголосити, що попередні роз’яснення Міністерства нажаль не відповідають на моє питання, адже, по-перше, стосувалися старої редакції Закону, по-друге, стосувалися ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ, по-третє стосувалися внесення змін до ІСТОТНИХ умов договору, та по-четверте, стосувалися питання ПУБЛІКАЦІЇ змін до договору про закупівлю. Моє питання стосується саме внесення змін до НЕІСТОТНИХ УМОВ ДОГОВОРУ, укладеного за результатами СПРОЩЕНОЇ закупівлі, та не стосується питання їх публікації.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з частини першої статті 1 Закону та частини п'ятнадцятої статті 14 Закону, договір про закупівлю, за результатами проведення спрощеної закупівлі, укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, зокрема, вимог статті 41 Закону.
При цьому статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі
При цьому згідно статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.
Інформація щодо укладення договору про закупівлю відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас докладно з порядком здійснення спрощених закупівель пропонуємо ознайомитися у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=k-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Нові методи здійснення закупівель, які визначені новою редакцією Закону” та “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
12.02.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно п. 7 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" - Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, зважаючи на лист Міністества енергетики України від 15.09.2020 № 26/1.4-7.2-20312 "Про розгляд зверенення", запитувана у зверненні інформація - надання роз'яснення щодо визначення поняття нафтопродукти сирі, отрамана відповідь- у чинному законодавстві визначення поняття "нафтопродукти сирі" у даний час відсутнє, тому звертаюся до Вас з проханням надати відповідь, що означає поняття "нафтопродукти сирі"? що саме підпадає під це поняття?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
З огляду на це, та ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, не належить визначення понять у конкретних випадках.
|
|
12.02.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник оголосив відкриті торги, поділені на два лоти. Вони не відбулись через відсутність учасників і так сталося двічі. Замовник планує провести переговорну процедуру закупівлі і є постачальник з яким можна укласти договір на всю закупівлю за обома лотами. Чи можна у такій ситуації проводити переговорну закупівлю одним лотом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
11.02.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
На виконання ст. 6 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» Мінекономіки затвердило наказом від 04.02.2020 № 170.
Положення про національне агентство з акредитації України (НААУ), де зазначено, що національним органом з акредитації є Національне агентство з акредитації України (НААУ) та в п.8 наказу визначило основні функції НААУ відповідно до покладених на нього завдань. Чи це може це бути підставою для застосування переговорної процедури закупівлі для проведення акредитацій лабораторій нашої установи в НААУ на підставі п.2 ч.2 ст.40 як "відсутність конкуренції з технічних причин". Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020№3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|