|
|
14.03.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Трохи конкретизую попереднє запитання, задане сьогодні:
1) Чи повинен Замовник при проведенні саме спрощеної закупівлі відхилити пропозицію учасника, якщо на Прозоро навпроти такого учасника висвічує "Учасник знаходиться у зведених відомостях АМКУ", а при натиску "Детальніше" видає таке:
"Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник протягом останніх 3 років притягувався до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
Підставою для такого рішення замовника є рішення органу Антимонопольного комітету України про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції...."
2)Чи має право Учасник, який є у зведених відомостях АМКУ, приймати участь в інших видах закупівель (шляхом переговорів, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі), а Замовник визнавати такого учасника Переможцем?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|
|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановне Міністерство! Надайте,будь ласка, роз'яснення до постанови. Чи можливе виконання капітального ремонту будинків та споруд будівельною компанією без дозволу на роботи з підвищенною небезпекою? Так як, у додатку 2 до Порядку Постанови, а саме у групі А пункт 23 зазначений "мотнаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд..." Чи це означає, що монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків та споруд відтепер належать до переліку видів робіт підвищеної небезпеки та потребують дозвілу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту статті 22 Закону, вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим відповідно до частини другої статті 41 Закону учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
В свою чергу, Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).
При цьому, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зокрема промислової безпеки, охорони праці. Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, а також видає у передбачених законодавством випадках дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, контролює дотримання умов дії таких дозволів.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі», Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Водночас, відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачається право на судове оскарження рішення АМКУ, в т.ч. щодо спотворення результатів тендерів. В результаті судового оскарження рішення АМКУ може бути змінене, скасоване чи визнане недійсним, в тому числі з підстав недоведення порушення. Оскарження рішення АМКУ здійснюється протягом двох місяців з дати одержання рішення суб’єктом господарювання.
При цьому на практиці навіть добросовісні учасники, щодо яких прийняте необґрунтоване рішення АМКУ, позбавляються права брати участь в закупівлях, доки рішення АМКУ не буде скасоване судом.
З огляду на зазначене, прошу надати роз’яснення щодо того:
1) З якого моменту починає діяти вищезазначена підстава для відмови в участі у процедурах закупівель?
2) Чи діє вона під час судового оскарження рішення Антимонопольного комітету України?
У випадку, якщо Уповноважений орган вважає, що вищезазначені норми статті 17 застосовуються з моменту винесення рішення АМКУ і не залежать від судового оскарження такого рішення, прошу ініціювати внесення змін до Закону, аби чітко передбачити, що дана підстава застосовується до учасників, які не оскаржили відповідне рішення в установленому законом порядку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №495/2018, розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=e9d191f5-4ffe-4794-b764-a682702b608d
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
11.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Пунктом 4-1 постанови КМУ від 11 жовтня 2016 р. № 710 "Про ефективне використання державних коштів" передбачено що "Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель." Пунктом 1 цієї ж постанови вказано що затверджуються заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету. Питання: 1. чи необхідне оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті щодо процедур закупівель, які передбачають реалізацію заходів не для утримання апартату? 2. чи необхідно оприлюднення такої інформації якщо закуповується замовником товар не лише на утримання апарату, а й для підпорядкованого йому підприємства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті № 2764/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6caad83c-1533-4a4d-846a-0efad1742bc9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
11.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За 2020 рік заключено договір (із змінами) на постачання газу природнього на суму 539,7 тис. грн.
У 2021 році проведено двічі відкриті торги, 26.02.2021 р. заключено угоду з новим переможцем. В січні 2021 р. була заключена додаткова угода із старим постачальником (20%) на суму 115,5 тис. грн. Як нам проплатити за лютий 2021 р.-201,5 тис. грн.? Якщо відповідно до ЗУ "Про державні закупівлі" статті 40 п.5 "вартість таких послуг повинна не перевищувати 50%", в нашому випадку перевищує.Чи можемо ми провести переговорну процедуру на суму боргу?
Друге питання:на корекційно- розвиткові послуги для дітей з особливими потребами заключено договір на проведення занять із штатними фахівцями , кошти передбачені по КЕКВ 2111, 2120. В журналі бюджутна бухгалтерія №8(680) лютий 2021р. прочитала, що такі послуги є закупівлею. В такому разі, по якому ДК 021:2015 відображати, і чи дійсно потрібно проводити закупівлю в прозоро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
При цьому зазначаємо, що відповідь стосовно розрахунку за заборгованість міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06.
Водночас перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений у статті 3 Закону та є вичерпним.
В інших випадках, замовник здійснює придбання товарів, робіт або послуг відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 3 Закону.
|