|
|
15.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
В результаті проведення закупівлі, оголошеної Замовником без урахування включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ), переможцем може стати як платник, так і не платник ПДВ. У разі перемоги Учасником-платником ПДВ у кінцеву вартість договору повинен бути врахований податок на додану вартість (ПДВ), і в такому випадку у договорі буде зазначена сума без ПДВ (згідно результату аукціону), що не суперечить ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та сума з урахуванням ПДВ. Чи буде суперечити ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» указання суми з урахуванням ПДВ та чи буде визнаний такий договір нікчемним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Враховуючи вимоги пункту 31 статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
При цьому згідно статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв'язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України «Про ринок електричної енергії № 2019 - VIII, Замовник (Споживач) за результатами відкритих торгів, проведених згідно Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) уклав з переможцем торгів (Постачальником) договір про постачання електричної енергії на 2020 рік.
На підставі пункту 2 частини 4 статті 36 Закону, Договором передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару (за 1 кВт*год) не більше ніж на 10% протягом дії Договору у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, а також Постачальник надасть Замовнику на розгляд обґрунтування, щодо зміни ціни у бік збільшення за даними офіційних сайтів уповноважених на це органів.
Враховуючи вищенаведене, просимо надати роз’яснення щодо порядку застосування п. 2 ч. 4 статті 36 Закону, а саме: Законом установлена межа сумарного (максимального) збільшення ціни за одиницю товару на 10% за весь період дії договору чи 10 % це межа одноразового обґрунтованого підняття ціни за одиницю товару і таких змін може бути декілька за період дії договору (1 рік), в залежності від коливання цін на ринку електроенергії і наявності відповідних обґрунтувань у Постачальника? Або чи може сумарне декількаразове підняття ціни за одиницю товару за період дії договору перевищувати 10%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|
|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю Вас!
Прошу надати розяснення стосовно застосування п.7 та абзацу першого п.3 ч.7 ст.3 Закону.
Ми комунальне некомерційне підприємство, яке надае послуги в сфері охорони здоровя та на яке згідно статуту та Закону покладено виконання соціальної функції. На даний час, у звязку з загостренням епідеміологічної ситуації, склалась доволі неприємна ситуація, яка повязана з закладеними у Законі "Про публічні закупівлі" бюрократичними вимогами норм цьго Закону, зокрема це стосується конкретно нашої ситуації із закупівлею мяса.
На даний момент нашею організацією було проведено закупівел за кодом класифікатора ДК 021:2015: 15110000-2 М’ясо на суму 128520,00 грн. Наразі існує нагальна потреба в закупівлі додаткової кількості данної продукції, що ми і намагалися двічі зробити шляхом проведення процедури відкритих торгів, про що сівідчать данні системи (Ідентифікатор плану закупівлі:UA-P-2020-08-14-009010-a та Ідентифікатор плану закупівлі:UA-P-2020-07-24-006389-b), які нажаль були не успішними у звязку із відсутності достатньої кількості учасників. На даний момент проведення переговорної процедури із дотриманням всіх необхідних строків зробить неможливим забезпечення хворих їжею належгої якості. Тому просимо Вас дати розяснення щодо можливості здійснення закупівлі необхідного товару за кодом ДК 021:2015: 15110000-2 М’ясо через ProzorroMarket на суму 60 тис. грн. (що дозволить нам провести необхідну конкурентну процедуру) без використання електронної системи відповідно до п.7 ч.7 ст.3 та на підставі викладеній у абзаці першому п.3 ч.7 ст.3 Закону "Про публічні закупівлі".
Заздалегідь дуже вдячний Вам!
Уповноважена особа
Отченашко Дмитро
тел: +38(050)565-93-91
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 902/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ff534a3-bbe3-4505-a818-f2345521fe27&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
10.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
З ментою максимальної економії та ефективності(оскільки Замовник є платником ПДВ) в тендерній документації закупівлі UA-2019-11-29-001806-c Замовник вказав наступну інформацію: "до оцінки тендерних пропозицій приймається сума, що становить загальну вартість тендерної пропозиції кожного окремого учасника, без урахування включення до ціни податку на додану вартість (ПДВ)"(п.1.2. ч. 1 розділу V тендерної документації). При цьому очікувана вартість в річному плані UA-P-2019-11-29-007690-b зазначена з урахуванням всіх податків та зборів, в тому числі ПДВ.
В результаті проведення закупівлі переможцем може стати як платник, так і не платник податку на додану вартість. Однак, у разі якщо переможцем стає платник ПДВ вартість договору буде відрізнятися від вартості визначеної за результатами аукціону на суму ПДВ.
Системою Prozorro реалізацію такої закупівлі з червня 2019 року функціонально передбачено.
Однак, чи не буде такий договір нікчемним, оскільки в ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання надано у запиті № 960/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3cbc692f-6ac1-4c28-bbcf-bede0559a15f&lang=uk-UA
Поряд з цим інформація щодо врахування податку на додану вартість при розробці тендерної документації міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812-06
|
|
|
10.08.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ЗАМОВНИК ЗАКУПОВУЄ ПОСЛУГИ З МОНТАЖУ ОХОРОННОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ НА СУМУ ДО 200 ТИС. ГРН. І РОБОТИ З МОНТАЖУ ТА УСТАНОВКИ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ НА СУМУ ДО 1.5 МЛН. ГРН. ЗА ОДНИМ І ТИМ САМИМ КОДОМ ДК 021 2015 45310000-3: Електромонтажні роботи. ОКРЕМО КОЖНА ЗАКУПІВЛЯ ПОТРЕБУЄ ПРОВЕДЕННЯ СПРОЩЕНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ, АЛЕ ЯКЩО ЇХ ОБ’ЄДНАТИ ЗА СУМАМИ, ТО ДОВЕДЕТЬСЯ ПРОВОДИТИ ВІДКРИТІ ТОРГИ. ЧИ ОБ’ЄДНУВАТИ ВАРТІСНІ МЕЖІ ЗА ОДНИМ КОДОМ ДК 021:2015 ДЛЯ ЗАКУПІВЛІ ПОСЛУГ І РОБІТ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Отже, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
При цьому питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|